четвер, 21 травня 2020 р.

21 травня-День вишиванки

День вишиванки в Україні відзначається в третій четвер травня. У 2020 році свято припадає на 21 травня.
Свято було засноване в Чернівцях у 2006 році. Студенти Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича запропонували ідею акції “Всесвітній день вишиванки” та прийшли на заняття одного дня у традиційному українському одязі. Спочатку акцію підтримали кілька десятків студентів та викладачів вишу, але згодом свято вийшло на всеукраїнський рівень, до нього приєдналася українська діаспора по всьому світу, а також охочі підтримати Україну.


УКРАЇНСЬКА ВИШИВАНКА

Зроби: вдягнись з самого ранку,
Як небо пахне ще зірками,
Ти в українську вишиванку,
Живими шитими шовками.

Люби свою сорочку шиту,
В ній України вся родина.
Легенду бережи нажиту,
Вона, - як життєдайна днина!

Злюби, мов світло сонця з ранку,
Що йде до тебе від заграви,
Свою вкраїнську вишиванку,
Злюби - без поспіху й забави.

Тобі всміхнуться хмари сині,
В прийдешнім дні - найкращим
Скажи ще - Слава Україні!
Понад усе її, як любиш.

Вдягни сорочку-полотнянку,
Де ниток барви рукотворні
Іскряться сонцем спозаранку,
Як Україна, неповторні.
                                    
Микола Шерник


пʼятниця, 15 травня 2020 р.

17 травня, в Україні відзначають День пам’яті жертв політичних репресій.


                                    Віртуальна книжкова виставка-реквієм
                                       «Пам’яті без вини звинувачених»




Книжкова виставка спрямована на відродження національної пам'яті, утвердження нетерпимості до будь-яких проявів насильства проти людства. Сьогодні жодних таємниць, замовчувань та викривлень у питаннях, які стосуються політичних репресій немає і не може бути. Злочини, яким немає прощення, минуле з гірким присмаком у світлі воскреслої правди постає перед нами по-новому.


Розділ 1. Без строку давності
Реабілітовані історією / Відповід. ред. П.Т.Тронько. – Київ-Полтава: Рідний край,1992. – 402 с., іл. – (Академія наук України, Інститут історії України, 1992. – 402 с., іл. – (Академія наук України, Інститут історії України,Всеукраїнська спілка краєзнавців, Полтавський педагогічний інститут імені В.Г.Короленка, всеукраїнська спілка краєзнавців, Полтавський педагогічний інститут імені В.Г.Короленка,Полтавське наукове товариство краєзнавців, Полтавська обласна організація охорони пам’яток Полтавське наукове товариство краєзнавців, Полтавська обласна організація охорони пам’яток історії та культури).



Реабілітовані історією — науково-документальна серія книг, покликана відновленню історичної справедливості, ґрунтовному висвітленню трагічних подій в історії України, поверненню їй незаслужено забутих імен державних діячів, науковців, митців, робітників і селян, вшануванню тих, хто боровся за свободу і незалежність України. Станом на липень 2015 серія складається зі 100 томів.
У книзі першій науково-документальної серії книг «Реабілітовані історією. Полтавська область» на основі маловідомих архівних джерел опубліковані результати дослідження про масові політичні репресії у 1918-1980-х рр. на Полтавщині за радянської доби.

Чорновіл В. Твори:У 10-ти т.Т.3/Упоряд.В. Чорновіл. Передм. М. Косів.-К.: Смолоскип, 2006.-976с. : іл..

У третьому томі Творів у десяти томах Вячеслава Чорновола опубліковано шість випусків позацензурного жур­налу «Український вісник», редактором якого він був з кінця 1969 р. по 1972 р.
У журналах уміщено самвидавні документи середини 60-х - поч. 70-х років, хроніку репресій - переслідувань, арештів, судів. Усі матеріали вміло об'єднані редактор­ськими поясненнями, зауваженнями, доповненнями. У журналах є документи самого Вячеслава Чорновола.
Цей том, як і попередні, цінний для науковців, студентів, учнів, які досліджують і вивчають правозахисну діяльність згаданого періоду, а також для всіх, хто цікавиться історією України.



Всеукраїнське товариство політичних в'язнів і репресованих: історія створення та діяльність / Упоряд. Євген Васильович Пронюк ; Наук.ред. Дмитро Миколайович Єсипенко ; Передмова Іван Дзюба . – Київ : Український Центр Духовної культури, 2007 . – 679 с. : 16 л.іл.
У книзі висвітлюється історія становлення і діяльності Всеукраїнського товариства політичних в'язнів і репресованих. Розкривається внесок Товариства у справу боротьби за відновлення самостійної Української держави, демократичний шлях її розвитку. В книзі представлена низка статей-есеїв, спогадів колишніх політичних в'язнів. Книга містить також головні офіційні документи Товариства за минулі роки. Вона розрахована на громадських, політичних, державних діячів, молодь, що цікавиться історією Батьківщини, і широкий український загал.



Шевченко С.В.  Соловецький реквієм / С.В. Шевченко. - К.: ВПК "Експрес-Поліграф", 2013. - 592 с.: іл.
Збірку публіцистики про соловецьку трагедію підготував фаховий журноліст - у минулому керівник підрозділу наукової установи СБУ. Книжка розповідає про розстрілене відродження України, нищення інтелектуальної еліти нації, яку уособлюють М. Зеров, М. Куліш, Л.Курбас, В. Підмогильний, С. Рудницький, М. Яворський та інші. Стаття про виконавців смертних вироків містить список осіб, приречених до катувань тюремних етапів.
            Для всіх, хто цікавиться історією її маловідомими сторінками.






З порога смерті: письменники України — жертви сталінських репресій .- Вип.  І / Упоряд. О.Г.Мусієнко. - Авт. кол. : Бойко Л.С. та ін. — К. : Радянський письменник, 1991. —494 с.
У книзі вперше названо поіменно письменників України, які стали безневинними жертвами сталінського терору. Вивчення архівів КДБ дозволило документально точно розкрити методику  й механіку політичних процесів над творчою інтелігенцією на Україні у довоєнний і повоєнний періоди.
Книга ілюстрована документами із судово-політичних справ, що збереглися в архівах.







 
Рябченко Л.І. За компасом марки «Воля»/ Полтава: «Верстка», 2011.- 280с., 65 іл.
Ця книга політв’язня Леоніда Рябченка розповідає про гулагівське пекло, яке на землі  для поневолення народів влаштовувала комуністична червонозоряна Москва, та  про мужність людей, які кинули виклик неволі.









Ільєнко І.О. У жорнах репресій: Оповіді про укр.. письменників (за архівами ДПУ-НКВС)/ [Передм. М.Г. Жулинського]; Худож. Оформлювач Я.М. Яковенка; Фоторепрод. І.М.Яїцького.-К.: Веселка, 1995.- 447с.:іл.

Автор простежує трагічні долі академіка А. Кримського, поетів М. Зерова, М. Драй-Хмари,П. Филиповича; розповідає про арешт ДПУ Максима Рильського, табірні поневіряння Остапа Вишні, Бориса Антоненка-Давидовича, Зінаїди Тулуб, Івана Іванова. Останній розділ присвячено воскресінню із забуття творців українського відродження, що увішло в історію під назвою розстріляного.







Розділ 2.Серце в колючому дроті
Епплбом, Енн. Історія ГУЛАГу : пер. с англ. / Енн Епплбом ; Пер. Андрій Іщенко . – Київ : ВД "Києво-Могилянська академія", 2006 . – 511 с. : 8 л.іл.,іл. - Бібліогр.: с.496-511 . – На укр. яз. - ISBN 966-518-355-9 .


«Історія ГУЛАГу» (Пулітцерівська премія 2004 р.) – перша систематична праця, присвячена хронології, причинам та наслідкам розвитку репресивного апарату Радянського Союзу і системи концентраційних таборів як його складової.
На основі фактів автор доводить, що система радянських карально-трудових таборів була небаченим за своїми масштабами і жорстокістю інструментом експлуатації, гноблення і винищення комуністичною владою народів Радянського Союзу. Енн Епплбом спирається як на вже відомі опубліковані свідчення, так і на результати власної дослідницької праці в архівах колишнього Радянського Союзу.


Іллящук,Михайло. Сталінським курсом[Текст]:Повість – бувальщина.-К.: УВС,2005.-504с.

В книзі зображено події 40-х – 50-х років минулого століття в СРСР, масштабні прояви яких мали місце у 30-их роках.  На прикладі однієї сімї показано, як ні в чому не винних перед державою людей було засуджено до позбавлення волі і заслано як політв’язнів до таборів ГУЛАГу. Змальовано долі, характери яскравих особистостей, з якими автор познайомився, перебуваючи у Баївському інвалідному таборі, а потім – у сибірському засланні.

Книга знайомить із чорною смугою в історії нашого народу в часи сталінської диктатури, з жахливим механізмом репресій і тортур.

      Антоненко-Давидович, Борис Дмитрович. Смерть; Сибірські новели; Завищені оцінки / Б. Д. Антоненко-Давидович ; вступ. слово: Л. Бойко . – Київ : Вид-во гуманіт. літ., 2005 . – 557 с. : 1 портр.  – (Б-ка Шевченківського комітету) .


У збірці художньої прози українського письменника, раніше замовчуваного і який лише посмертно став лауреатом Державної премії України ім. Т. Г. Шевченка, але по праву може вважатися класиком української літератури, ідеться здебільшого про події і долі сумні, драматичні, а то й трагічні. Адже життя він «вивчав» у сталінських таборах, у яких пробув майже 20 років. Однак із щонайважчих випробувань письменник виніс глибоко вистраждану, а не сліпу віру в незнищенність людської доброти, в торжество справедливості, правди.





Рябченко Л. Від Снітина до Інти : художньо-документальна повість / Леонід Рябченко. – Полтава : ТОВ «РІК», 2007. – 442 с.
 


Художньо-документальна повість полтавця Леоніда Рябченка  «Від Снітина до Інти» розповідає про хресну дорогу автора і мільйонів українців у гулагівське пекло у 40-50-і роки ХХ –го століття. Це повість про Мужність і Вірність, про незнищеність Українського Духу.






Коваль, Віталій Кирилович.Серце моє в колючому дроті... : Есе. Спогади. Документи / Віталій Кирилович Коваль; Упоряд. Ольга Коваль, Микола Луків; Ред. Тетяна Поливода; Вступ. ст. Борис Олійник.– К. : Ред. ж-лу "Дніпро", 2005.– 703 с.
Книга відомого літературознавця і літературного критика Віталія Коваля "Серце моє в колючому дроті" складається з двох частин. Перша частина книги - про застійний період, коли роман Олеся Гончара "Собор" було проголошено "ідейно ущербним", піддано ан афемі. як і твори багатьох українських письменників. До другої частини увійшли статті про репресованих і гнаних письменників.





Олефіренко, М.М. Мертві не зраджують: Роман з епопеї «Пора цвітіння терну».– Полтава: Полтавський літератор, 2013.– 588с.

Книгу «Мертві не зраджують» Михайло Олефіренко присвятив важким для українського села періодам: розкуркулення, Голодомор 1932–1933 років, Велика Вітчизняна війна. У романі автор описує життя краян. Головні події зосереджені в просторі хуторів Коломійцевого й Даценкового, що розташовані на теренах Полтавщини між Миргородом і Великою Багачкою. Загальна назва яку дав їй письменник – «Пора цвітіння терену», а до її складу увіходять 7 романів: «Стожари», «Сьомий вітер», «Чорторий», «Жорна», «Розталь», «Хуторяни», «Мертві не зраджують». У них охоплене життя українського села від 70-х років ХІХ-го століття і початку Першої світової війни до 1970-х років ХХ століття.

Дніпрова, Ганна . Цвіте колюча тернина.-К.: Фітосоціоцентр, 2012.-312с.


 
За основу художнього роману взято реальні події. Під час написання роману було використано спогади В. Тарасенко, а також фотографії, матеріали й документи сімейного архіву.
Всі прізвища та імена героїв роману вигадані та не відповідають ніяким реально існуючим особам. Не шукайте на географічній мапі зазначених міст і містечок, у яких жили, любили та стаждали герої роману, бо вони умовні. Фактично, всі описані події відбувалися по всій території України, в кожному місті та селі.






Іваничук Р.І. Бо війна – війною…; Через перевал:Романи/Худож.-ілюстратор С.В. Кривенченко; Худож.-оформлювач Л.Д. Киркач-Осіпова.-Харків: Фоліо, 2008.-447с.- (Укр. Літ.)

 Роман «Бо війна-війною…» - це розповідь про складний життєвий шлях галичанина, якому довелося пройти через Першу світову війну, еміграцію, повернення на Україну і репресії 1930-х років.







Павленко Л.О. Сліди не старіють: Повісті.-К.: Рад. Письменник, 1991.-288с.

 Книга приваблює щирістю оповіді, небуденними характерами героїв, у долях яких відображено складну, а часом і трагічну історію нашої країни з голодовками, репресіями,  чорнобильським лихом.


 






Втеча заради життя [Текст]: Науково-художнє видання / [упоряд.Безобразова Л.Л.].-Полтава: ТОВ «Фірма «Техсервіс»»,2010.-366с.
Книга містить повість відомого українського письменника Леоніда Бразова «Втеча з-під слідства», де висвітлюються події 1938-1939 років, коли безпідставно було репресовано мілйони представників різних верств радянського суспільства. Гостросюжетна повість базується на автобіографічних фактах з життя автора. Вміщено також наукові розвідки істориків, літературознавців, лінгвістів, учених іншого фаху, предметом дослідження яких є повість «Втеча з-під слідства», спогади про письменника на той час, методичні рекомендації  по вивченню повісті у школі.

Матеріал підготувала провідний бібліограф З. Іващенко






пʼятниця, 8 травня 2020 р.

День матері


Поетична година  «Материнська свята доброта»


Матуся! Нема святішого і дорожчого слова для кожного з нас. З ним ми усвідомлюємо себе, з ним живемо, його вимовляємо у наважчі для нас хвилини. І нема на цій землі вищого обов’язку, як обов’язок синівський або обов’язок дочки, вміщає він для нас цілий світ.

Мамина любов, мамина ласка супроводжують нас усе життя – від першого кроку немовляти до самої старості. Адже мама, як дивна – предивна музика, хвиля за хвилею зливає з душі тугу і втому, надихає до творчості і любові. Вона як молитва оберігає нас, прощає гріхи, закликає до життя і спокуси. Бо все прекрасне на землі від матері. З першої хвилин життя схиляється над нами обличчя мами. Її руки колихали нас малими, її подих зігрівав нас бережно і лагідно. Саме в колискових піснях втілився образ жінки, чиє ніжне серце переповнене любов’ю до дитини. І навіть найсвятіше почуття до Батьківщини неодмінно пов’язане з маминою піснею.
„Лебеді материнства”
Мріють крилами з туману лебеді рожеві,
Сиплють ночі у лимани зорі сургучеві.
Заглядає в шибку казка сивими очима,
Материнська добра ласка в неї за плечима.
Ой біжи, біжи, досадо, не вертай до хати,
Не пущу тебе колиску синову гойдати.
Припливайте до колиски, лебеді, як мрії,
Опустіться, тихі зорі, синові під вії.
Темряву тривожили криками півні,
Танцювали лебеді в хаті на стіні,
Лопотіли крилами і рожевим пір'ям,
Лоскотами марево золотим сузір 'ям.
Виростеш ти, сину, вирушиш в дорогу,
Виростуть з тобою приспані тривоги.
У хмільні смеркання мавки чорноброві
Ждатимуть твоєї ніжності й любові.
Будуть тебе кликать у сади зелені
Хлопців чорночубих диво-наречені.
Можеш вибирати друзів і дружину,
Вибрати не можна тільки Батьківщину.
Можна вибрать друга і по духу брата,
Та не можна рідну матір вибирати.
За тобою завше будуть мандрувати
Очі материнські і білява хата.
І якщо впадеш ти на чужому полі,
Прийдуть з України верби і тополі,
Стануть над тобою, листям затріпочуть,
Тугою прощання душу залоскочуть.
Можна все на світі вибирати, сину,
Вибрати не можна тільки Батьківщину.

У цього свята давня історія, пов’язана з долею американської дівчини – Анни Доларвіс. Вона рано втратила найдорожчу людину – маму. Серед кривдних сирітських будинків вимріяла Анна думку: люди повинні мати єдиний день на рік, коли усі разом вшановуватимуть і матір-неньку і матір землю – Батьківщину і матір Божу. На її прохання і клопотання в 1914 р. Конгрес США встановив нове державне свято – день Матері. Невдовзі (з 1929р.) його узаконило багато країн, в т.ч. й Україна. Цей день став святом і родинним , і громадським, бо вшановують рідну Матір, Матір – Батьківщину і Матір Божу.
„Ой маю я три матері”
Ой маю я три матері та всі три хороші —
Три матері, як три квітки, як три красні рожі.
Перша мати — Непорочна, як лілея біла,
Із дитятком-немовлятком Пречистая Діва.
Друга мати — це найкраща на світі країна,
Земля наша, наша славна ненька-Україна.
Третя мати — що ж про неї гарного сказати?
Це ласкава, люба, мила, рідна моя мати.
Ой маю я три матері та всі три хороші —
Три матері, як три квітки, як три красні рожі.

Напевно не випадково це свято ми святкуємо у травні. Коли прокидається від cну природа, коли дзвенить у блакиті пташиний спів, а кожна квіточка, кожна стеблин очка, кожен листочок піднімається до сонця, вітаючи весну, тоді теплий вітер приносить до нас свято матері. Бо й справді, чи є на світі така людина, яка любила б так віддано, як мати, пожертвувала б усім, не вимагаючи натомість нічого. Шанувати батьків – це один з найсвятіших обов’язків людини і не сплатних боргів дітей. Батьки нас виростили, виховали, виплекали, навчили добра і любові. І як же не відплатити їм пошаною і любов’ю. Адже тільки цього їм і треба.
У піснях, легендах, віршах укр.. народ оспівує безкорисливу материнську любов, тепло і ласку, яку вона віддає своїм дітям.

Пісня: „Чорнобривці”
Згадаймо сьогодні, як багато зробила для світу мати-жінка. Згадаймо терпіння і сльози тих матерів і жінок, що проводжали своїх чоловіків і дітей на численні війни, що вогненними смерчами проносилися через Україну. Згадаймо ті нелюдські випробовування, які випали на долю матерів під час голодомору 32-33 рр., коли померло 3 млн. Дітей. Скільки тоді було пролито гірких і пекучих материнських сліз. А далі – знову кров, знов сльози, бо скільки невинних життів забрала ІІ світова війна. Скільки матерів залишилось помирати на самоті з невимовною тугою за дітьми. А скільки їх, укр.. жінок, мовчки ішли з своїми дітьми далекими сибірськими шляхами, мерніли наругу, обливалися кровавими сльозами, гинули з розпуки, голоду і холоду. І молилися, молилися вдень і вночі, щоб діти повернулися живими і здоровими. Але ніби й цього замало, бо в 1986 р. на її плечі страшним лихом впав Чорнобиль, і знову плач, знову сльози ...
„Чорнобильська Мадонна”
Вона дивиться, дивиться в душу.
Вона палить очима до дна.
А я все це дотерпіти мушу,
Бо в душі не душа, а вина.

Ну чого ти, чого ти, чого ти
Одкрадайся геть, відійди!
Вона ж встала завзято навпроти
І пильнує очима біди...

Вона йде вже прямує до тебе
Одчинила вже двері – й тобі
Нахиляє це атомне небо
У своїй потойбічній журбі.

Крапля совісті є ще на денці!
Вона вірить і в краплю твою.
У твоєму житті – одноденці
Я нікчемність свою впізнаю.

Над тобою схилилась політик,
Чи впізнав ти цю матір – вдову?
І з мільярдом поганьблених діток
Вона долю несе світову.

Хто ж там, сиву, посміє займати?
Сіль пізнання – це плід каяття.
Несе сива Чорнобильська мати
Цю планету... це хворе дитя!..

В усі часи, усі народи пов’язували з матір’ю найсокровенніше, возвеличували їх, як найбільшу святиню. Адже мати – це корінь життя, берегиня роду, той життєдайний вогонь, який обігріває оселю вірою і любов’ю. Бо й справді, чи є на світі така людина, яка любила в так віддано, як мати, пожертвувала б усім, не вимагаючи натомість нічого. Шанувати батьків - це один з найсвятіших обов'язків людини і несплатних боргів дітей. Батьки нас виростили, виховали, виплекали, навчили добра і любові. І як же не відплатити їм пошаною і любов'ю, адже тільки цього їм і треба. Сила материнської любові ще не пізнала до кінця, хоча оспівала в сотнях, а може в тисячах поетичних творів.
„Дівчину вродливу”.
Дівчину вродливу юнак покохав,
Дорожчої неї у світі не мав.
І клявся, божився, що любить її
Над сонце, над місяць, над зорі ясні.
"Тебе я кохаю. За тебе умру.—
Віддам за кохання і неньку стару!"
Та мила його не боялась гріха,
Була, як гадюка, зрадлива, лиха.
Всміхнулась лукаво і каже йому:
"Не вірю, козаче, коханню твому.
Як справді кохаєш, як вірний сси,
Мені серце неньки живе принеси".
І стався опівночі злочин страшний:
Мов кат, витяг серце у матері син..
Побіг, і скажений гонив його жах;
Ось-ось добігає, не чуючи ніг...
Та раптом спіткнувся і впав на поріг.
І серденько неньчине кров'ю стекло,
І ніжно від жалю воно прорекло.
Востаннє озвалось до сина в ту мить:
"Мій любий, ти впав... Чи тебе не болить?"

Образ матері – це живий храм, повен і історичного смутку і жалю і страждання і нездійснених, але вічних сподівань і мрій. Це наш дороговказ і ми повинні перенести материнську мудрість крізь усе життя передати її наступним поколінням. Промине десять, двадцять, п’ядесят років, загубляться у пам’яті чимало подій, людей, зустрічей. Але щоб із тобою не сталося, ми завжди повертаємося у далекий світ свого дитинства, до мами.
Вірш: „Є в мене найкраща ...”
Жінку-матір часто порівнюють з небесним створенням, богинею, святою. Це не випадково. Любов матері-насвятіше щастя. Повноцінним, спокійним, та радісним є життя людини, якщо ці два почуття бентежать її думки та керують вчинками , адже мати – це сонце нашого життя.
Наші мами! Сьогодні ми низько вклоняємося вам, за ваші безсонні ночі, коли ви сиділи над нашими колисками, за ваше велике терпіння, ніжні руки і гарячі серця. Це ваша повсякденна турбота, невтомна праця, ваша палка любов благословляють нас у дорогу життя. Здоров’я і щастя вам, наші любі мами.
Пісня: „Сіла птаха”



8 травня -День пам’яті та примирення


До Дня пам’яті та примирення та Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні в Семенівській ЦРБ організовано книжково-ілюстративну книжкову виставку "  Вклонімося великим ти рокам". Один із розділів присвячено краю та області, де представлена література про участь полтавців, семенівців  у Другій світовій війні 1939-1945рр..



вівторок, 7 квітня 2020 р.

Подбай про здоров'я.COVID-19


Залишайся вдома! Сьогодні ці слова звучать для кожного із нас.
Світ охопила пандемія жорстокого і небезпечного коронавируса, здатного вразити більше половини людства і вбити десятки мільйонів людей.

   Людство опинилося перед загрозою,   яка  змінила  життя і плани мільйонів людей по всьому світу. Дивлячись на все, що коїться навколо коронавірусу, дуже важко приймати якісь рішення.
Стоїть питання на часі – «Як захистити себе та рідних від небезпечного вірусу», про це говорять ЗМІ, МОЗ, вживаються рішучі заходи у кожній країні, містах і селах,  у кожній родині.
Щоб уберегти себе та своїх близьких, необхідно чітко дотримуватися відповідних рекомендацій. Не займайтеся самолікуванням і одразу звертатися до сімейного лікаря, якщо відчули симптоми захворювання.         
Про основні засоби профілактики від COVID-19, а також алгоритм дій у разі підозри на коронавірусну хворобу читайте тут 
https://moz.gov.ua/koronavirus-2019-ncov
https://covid19.gov.ua/yak-zakhystyty-sebe-ta-ridnykh
Ми живемо в нелегкий час, в час змін і реформ. Медична реформа,  яка зараз вступає у фазу другого етапу, сьогодні ставить багато запитань для кожного пересічного громадянина зокрема.

Шановні користувачі! З метою попередження розповсюдження захворювання на ГРВІ, спричинену коронавірусом, в період карантину, обслуговування читачів проводитися не буде. Давайте будемо дбати про своє здоров'я і здоров'я своїх рідних, адже воно
 це справжнє багатство, наявність якого ми з вами інколи ігноруємо. Здорові люди здебільшого зрідка замислюються про те, як правильно і розумно влаштувати свій побут і життєдіяльність.  
Саме у  Всесвітній день здоров’я, який  відзначають  7 квітня починаючи з 1948 року хочеться побажати всім кріпкого здоров'я та щасливого довголіття.   Народна мудрість каже: «Бережи одяг поки новий, а здоров`я поки молодий». Тому дбаймо, особливо, про молоде покоління, адже вони наше майбутнє і  їм будувати нашу Україну. Кожній дитині потрібне міцне здоров`я, щоб учитись, рости і міцніти. Здорові діти - сильні, мужні і щасливі люди, які будуть самовіддано працювати на користь країни, здійснювати нові відкриття. Дбаймо також про людей старших, адже в них є мудрість,знання, які вони мають передати нащадкам. Бібліотека теж намагається прийняти участь в турботі про збереження та зміцнення здоров’я.До Всесвітнього дня  здоров'я, працівниками підготовлено  День інформації «Великий скарб – здоров’я».  В програмі  книжкова виставка , інформаційний огляд літератури «Бути здоровим – бути сучасним», бесіда  «Мій вибір – здорове харчування», диспут «Руйнівники здоров’я: хто вони» та консультація біля ДБА.  Захід буде проведено найближчим часом, коли буде скасовано карантин, тож будемо чекати на вас шановні користувачі , і говоримо вам - «До нових зустрічей!»     

Інформаційний огляд літератури «Бути здоровим – бути сучасним»
Скачко,Б. Грипп: Эфективная профилактика, рациональное лечение, полноценная реабилитация [Текст]/ Борис Скачко.-К.: ООО «Вид-во ім. О. Теліги»,2005.-72с.
СКАЧКО Б.Г., Орещук Г.О. «Якби мати знала: народні методи лікування дітей». 2-е видання (стереотипне, по заказу Національної Парламентскої бібліотеки Украіни).-Київ: Здоров’я-Просвіта, 2005.- 480с. 
Червяк, П.І.  Медична енциклопедія [Текст] : енциклопедія / П.І. Червяк ; НАМН України. - Вид. 3-є, допов. - К. : Просвіта, 2012. - 1503 с.
Енциклопедія міситить біля 36000 статей з усіх галузей теоретичної і практичної медицини, а також споріднених із медициною знань. Книга рекомендована для лікарів, наукових співробітників, викладачів і студентів медичних навчальних закладів та всіх, хто цікавиться медициною.
Капранов, В.І. Сам собі лікар[Текст]/ В.І. Капранов.-2-ге видання, доповнене.-К.:"Гамазин", 2006.- 488с.
Мудрий Гіппократ казав колись, що в кожній людині живе лікар, треба лише допомогти їй. І така допомога назріла. Ця книжка не тільки довідник, який дасть вам розумну пораду в складній ситуації, допоможе розпізнати перші ознаки хвороби, надати допомогу із застосування методів і засобів наукової та народної медицини. Це  справжній путівник у медичному світі, який допоможе правильно побудувати своє життя, так, щоб ніколи більше не хворіти.
Кархут В.В. Ліки навколо нас [Текст]/ В.В. Кархут.-4-те вид.-К.: "Здоровя", 2001.-232с., іл.
Леви, Владимир. Азбука здравомыслия[Текст]/М.: "Метафора", 2006.-736с.
Венблад М.Ось як працює тіло людини всередині та зовні [Текст]/ Матс Венблад.-Харків:ТОВ «Вид-во Віват», 2019.-99с.
Габбард Д. Перша невідкладна допомога своїми руками. Що робити. Якщо швидка не поспішає [Текст]/ Джейм Габбард.-Х.: Книжний  клуб  «Клуб Сімейного Дозвілля», 2019.-336с., іл..


понеділок, 2 березня 2020 р.

"Книгоманія 2020"


                                    "Найкращий читач Полтавщини 2020"

      2 березня в Семенівській ЦРБ відбувся ІІ етап (районний) конкурсу "Найкращий читач Полтавщини" в рамках Всеукраїнського конкурсу "Книгоманія 2020".
Цьому передував I (відбірковий) етап – в сільських бібліотеках району, який проходив з 10 по 26лютого.
В ІІ етапі взяли участь Семенівська ЦРБ, Богданівська, Очеретуватівська, Єгорівська, П-Біляківська, Устимівська сільські бібліотеки.
Відкрила конкурс директор ЦРБ Л.Г.Шумейко. Об’єктивно оцінювали учасників конкурсу журі у складі: О. Д. Кіяшко (член літературного кафе «Рідне слово», провідний спеціаліст сектору культури С. М. Макошко , бібліотекар ІІ кат. Безсмертна Л.О.
Серед читачів 6 кл. переможцем стала Ніна Гриценко (ЦРБ), серед 7кл. - Аліна Васецька (Єгорівська сільська бібліотека).
Вони візьмуть участь в III (обласному) етапі, який відбудеться 2 квітня у Полтавській обласній бібліотеці для дітей ім. Панаса Мирного.

Учасникам та переможцям було вручено грамоти, подяки, подарунки .

Фотозвіт
 





















пʼятниця, 21 лютого 2020 р.

21 лютого – Міжнародний день рідної мови.

  До рідного слова торкаюсь душею   
До Міжнарожного дня рідної мови в Семенівській ЦРБ для широкого кола користувачів
організовано книжкову виставку літератури  "До рідного слова торкаюсь душею"       


 Слова росли із грунту, мов жита.
 Добірним зерном колосилась мова.    
 Вона як хліб. Вона мені свята    
 І кров’ю предків тяжко пурпурова. 
                                                     Л. Костенко
            Кажуть, що чужу мову можна опанувати за порівняно короткий проміжок часу, а рідну треба вивчати ціле життя. Для українського народу, що впродовж століть був позбавлений власної держави, рідна мова правила за оберіг, допомагала  йому не зникнути з історичного кону .
 Мова, як відомо, є не лише засобом спілкування.  Кожна мова виблискує власним світлом у  безмежному мовному океані.

«Світ Божий великий і складається з окремих народів чи націй, і кожен народ – окреме закінчене ціле. І в тому й краса всесвіту, що народи зберігають свою окремішність, як на пишній луці кожна окрема квітка має свій окремий колір і запах». 
                                                                                                               Іван Огієнко
 
Наша українська мова, попри всі злигодні долі, зберегла й  себе, і свого творця – український народ.