середу, 29 січня 2014 р.


Година -реквієм
                  «А зорі червоні від стрілецької крові».

 29 січня у Семенівській центральній районній бібліотеці проведено годину – реквієм  «А зорі червоні від стрілецької крові».

  Зал прибраний рушниками, вишитими червоними і чорними нитками та квітами. На столі калина із чорною  стрічкою, плакат, на якому чорним – дата: «29 січня 1918 року», а нижче – слова написані червоним:
                  
І слава їх встає не вмерши,
Ятрить крізь відстані і час.
Було їх триста. Триста перший 
І ти,І  я,І кожен з нас.

Петро Шкрабюк.


На захід завітали гості та учні НВК №1 та №2.



Звучить запис церковних дзвонів та «Реквієм» В. Моцарта.
Ведучі розкрили історичну подію та  її значення.

          96 років тому (29 січня  1918) відбувся бій між київськими студентами і більшовиками під Крутами, де полягло в нерівній боротьбі 300 студентів.

Бій під Крутами належить до одних з найбільш трагічних сторінок української історії. Але трагедія була не лише в тому, що під Крутами загинув цілий Студентський Курінь, 300 студентів, цвіт українського народу. Справа, за яку вони полягли, є священною. Трагедія полягала в тому, що під Крути пішли лише 300 і лише молодь. В наслідок тодішньої політики Українського Уряду  українська держава лишилася без своєї збройної сили, без армії. На розпачливий заклик Уряду, виданий до українського народу в останні хвилини, «Бороніть Україну в небезпеці! Московська армія наближається до Києва!», відгукнулися лише студенти.

Небагато імен тих героїв зберегла нам історія. Це студенти : Микола Лизогуб, Попович, Володимир Шульгін, гімназисти Павло Кольченко, Микола Івашкевич, Липський, Тарнавський, Соколовський, а також    наш земляк Божко-Божинський .
У запису прозвучала пісня «Кленова балада» А. Матвійчука  у виконанні
 О. Білозір     
Учасники заходу  переглянули  книжкову виставку «Червоніє сніг на полі…
Крути».       
Було запалено свічку пам’яті по молодому цвіту українського народу
і вшановано їх хвилиною мовчання.
На закінчення ведуча звернулася до присутніх з такими словами:
Народе мій. Для всіх завжди відкритий,

четвер, 23 січня 2014 р.

Літературно-поетичний калейдоскоп

Шевченківські читання «Кобзарева стежина»
«На тиху розмову, на добреє слово Шевченко нас кликав й запрошує знову».
   З метою гідного відзначення 200- річчя від дня народження Т. Г. Шевченка 
  11 квітня 2012 року Президент України видав Указ № 257, згідно з яким 2014 рік оголошено роком Т.Г. Шевченка.
 «Сьогодні, 22 січня, ми розпочинаємо районні Шевченківські читання «Кобзарева стежина», які проходять з січня по листопад 2014 року», - такими словами розпочала захід директор Семенівської центральної районної бібліотеки Яковенко Катерина Олександрівна.

 - Неперевершений світоч української культури, геніальний поет, художник, мислитель Тарас Григорович Шевченко відомий в історії України, як непохитний борець за її державну незалежність та політичну самостійність, за повне визволення українського народу від національного й соціального гноблення. 

вівторок, 21 січня 2014 р.


Година єдності           
  
  « Ти будеш жити, Україно, в моєму серці ти єдина»
21 січня в Семенівській центральній районній бібліотеці було проведено  годину  єдності    «Ти будеш жити, Україно, в моєму серці ти єдина».
Зал святково прибраний: на видному місті організована книжкова виставка «День Соборності країни, вустами  історії», біля неї прапор України, на вишитому рушнику  «Кобзар» Т.Г. Шевченка, цитати про Україну.
На захід завітали  учні 11 –А класу  Семенівського НВК№1, класний  керівник В.П. Голодний.
З  експрес  інформацією «Соборна Україна – вільна та незалежна» виступила заввідділом обслуговування Г.В. Самбур.
- День 22 січня ввійшов до національного календаря, як велике державне свято – День Соборності та Свободи  України.

пʼятницю, 17 січня 2014 р.

День Соборності країни, вустами історії.


Книжкова виставка
"День Соборності країни, вустами історії"
Україна! Країна хвилюючої краси, радості й печалі, розкішний вінок з рути і барвінку, чорнобривців і калини. Це історія мужнього народу, що віками боровся за волю, за своє щастя, свідками чого є високі в степу обеліски, могили й пам'ятники та прекрасна народна пісня. Тому найдорожче в нашому серці, найсвятіше почуття - любов до неньки України.
День Cоборності — свято, яке відзначається щороку 22 січня в день проголошення Акта злуки про об’єднання Української народної республіки й Західноукраїнської народної республіки, що відбулося в 1919 році.
Офіційно День Соборності відзначається з 1999 року.
30 грудня 2011 року указом Президента України Віктора Януковича це свято було скасовано, натомість встановлено День Соборності та Свободи України.
Свобода, Незалежність, Соборність – це ті цінності, які завжди були, є і будуть шановані в Україні.
Урочистий акт єднання Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки став символом віковічного прагнення нашого народу жити у єдиній соборній незалежній державі.

понеділок, 6 січня 2014 р.

Крокує Новий рік і наближається Різдво!

                                                                 Мороз малює сріблом на вікні казкові квіти. 
                                                            Крокує Новий рік і наближається Різдво! 
                                                              Нехай в оселі цій, теплом сердець зігрітій, 
                                              Панують щастя, радість і добро! 
Новий рік! Це одне з найбільш таємничих, урочистих і «родинних» свят, яке обіцяє здійснення мрій кожному, хто вірить у дива. Очікують дива не тільки діти, але й дорослі, навіть якщо вони зовні серйозні й не подають виду.


Його святкування було встановлено 1 січня 1670 року за наказом Петра І. Раніше діти отримували подарунки тільки на Миколая. Цей обряд зберігся, але перейшов на Новий рік і місце Миколая заступив Дід Мороз, у нього з’явилася супутниця – Снігуронька. Обряди і звичаї всіх країн стверджують, що чим веселіше зустрінеш Новий рік, тим щасливішим рік буде для тебе.
Після Нового року починається цикл свят, пов’язаних з кінцем старого року та початком нового. Це період двадцятидення зі святами 7 січня – Різдво, 14 – старий і Новий рік (Новий рік за старим стилем) або Василія і 19 січня – Водохреща.
Одним з найзнаменніших і найвеличніших свят, яким власне починається рік, є Різдво Христове. Починається воно опівночі після Святвечора між 6 і 7 січня.
Свято існує з ІХ ст., а у прадавні часи це була Коляда. Традиційно робили “павуків” із соломи, як символ доброї вісті про народження Христа.
6 січня починається Різдво із Святвечора і багатої куті. Кутю готують з пшеничного зерна. Це основна обрядова їжа. До вареного зерна додавали мед, товчений мак, волоські горіхи.
І тільки на небосхилі з’являлася перша вечірня зірка, сідала сім’я разом за багатий стіл, який налічував до дванадцяти пісних страв, бо до опівночі ще триває піст. Після вечері діти носили кутю хрещеним батькам.

четвер, 2 січня 2014 р.


Письменники - земляки -ЮВІЛЯРИ!                                                  90років
                        Василь Трохимович Бондар
                                                             (1923–1969)
Мені ніщо без болю не давалось —
Ні вірші, ні наука, ні любов…
Де я проходив, там і залишались,
Як що найменше, — піт, а то і кров…
Самі подумайте: дорогу перейшов я
Смертельно небезпечну, і мені
Не соромно сказати вам, що кров’ю
Моїх книжок написані пісні…
Я піднімавсь до верховин освіти
Із штреків шахт, де я уроки вчив
В обід, присівши на шматок граніту,
Якого своїм потом окропив…
І ось — любов… давно було… тепер це
Пригадується, як далеке щось,
І все одно моє веселе серце
На віки вічні кров’ю облилось…
Та не гадайте: проклинаю долю
Чи лесну річ ведуть мої вуста…
Якби мені давалось все без болю,
Я б і поетом, певна річ, не став…
                                                                          1963
31 грудня 2013 року  виповнюється  90 рокiв вiд дня народження Василя Трохимовича Бондаря (1923–1969), українського письменника і  нашого земляка.
     Василь Трохимович Бондар народився 31 грудня 1923 року в с. Бурбино Семенівського району Полтавської області.
Його вчитель, Полікарп Андрійович Жолдак, говорив: « Навчався Василь успішно, це був обдарований і талановитий від природи хлопець. Не завжди радісно жилося йому, але він не пхикав, був веселуном, мав неабиякий хист до малювання».
     Навчався в Лубенському вчительському інституті. З початком Великої Вітчизняної війни перебував на спорудженні оборонних укріплень. Потрапив до полону, звідти втік і продовжив боротьбу з окупантами. В липні 1942 р. знов потрапив до полону, був у концтаборах. У травні 1945 р. повернувся на Батьківщину. Закінчив Чернігівський вчительський інститут, вчителював, був на журналістській роботі. Друкувався з 1949 р. В 1959 р. вийшла перша збірка віршів поета «Маки на дроту». Поезія В. Бондаря розповідає про героїчний опір і боротьбу в’язнів концтаборів, вона пройнята ідеєю солідарності борців-антифашистів. Виступав і в прозових жанрах (повісті «Листя летить проти вітру», «Вільгельм Тель з-під Полтави», «Рідні пороги» та ін.)
     Почав друкуватися 1947року.
  1959 року вийшла перша збірка віршів поета «Маки на дроті», (помилково було надруковано «... на дроту»). Далі друкувались: повісті «Листя летить проти вітру» (1963), «Вільгельм Тель з-під Полтави», « Рідні пороги», збірка оповідань «Лебеді летять на південь» (1965), збірка «Поезії» (1968), «Зоре моя непогасная», «Сонце під хмарами» тощо. Поезія В. Бондаря розповідає про героїчний опір і боротьбу в’язнів концтаборів, вона пройнята ідеєю солідарності борців-антифашистів.