БІБЛІОТЕКАР ТРЕТЬОГО ТИСЯЧОЛІТТЯ

В Семенівській ЦРБ  пройшов І (районний) етап обласного конкурсу професійної майстерності серед бібліотекарів, присвячений Всеукраїнському дню бібліотек, «Бібліотекар третього тисячоліття».
Обласний конкурс професійної майстерності серед бібліотекарів області, присвячений Всеукраїнському дню бібліотек «Бібліотекар третього тисячоліття» проводиться з ініціативи Полтавської обласної бібліотеки для юнацтва ім. О. Гончара та управління культури Полтавської обласної державної адміністрації.

Конкурс проводиться з метою: підвищення професійної компетентності та соціальної значущості професії бібліотекаря в суспільстві; стимулювання творчої ініціативи бібліотечних працівників; зростання теоретичного рівня та професійної майстерності бібліотекарів; популяризації і поширення кращого бібліотечного досвіду; пошуку нових інноваційних форм та методів в бібліотечній роботі.
Важливим етапом конкурсу було виконання домашнього завдання – створення проекту бібліотечних перспектив «Від ідеї до втілення з правового виховання Семенівської ЦРБ» у форматі печа-куча, перевірки знань рідної української мови, розгадування літературного кросворду.
Після перегляду робіт згідно з набраними балами було визначено, що перемогла Самбур Галина Володимирівна, завідуюча відділом обслуговування ЦРБ.
Нікому не секрет, що професія бібліотекаря не є легкою, але у соціальному плані вона надзвичайно важлива. Від Вашої праці Галино Володимирівно, залежить інтелектуальне майбутнє нашої держави, а в решті решт і її успішний розвиток. Тож дозвольте ще раз поздоровити Вас з цією перемогою  і побажати щастя та впевненості у власних силах.

Вперед до ПЕРЕМОГИ!

90 РОКІВ З ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ГЕНІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ПРОЗИ, РОМАНІСТА П.А. ЗАГРЕБЕЛЬНОГО

"Все, що я досі написав і напишу, у мене тільки про одне :

про збереження людської особистості,

людини як найбільшої коштовності".

П. Загребельний

Український письменник Павло Архипович Загребельний

народився 25 серпня 1924р. в придніпрянському селі Солошине, Кобеляцького району на Полтавщині. 

Ім’я Павла Архиповича Загребельного є не тільки важливою складовою сучасної української літератури, а й знаковим пунктом свідомості кожної людини, що вміє і любить читати. На романах цього письменника зросло кілька поколінь українців. У радянські часи твори Загребельного перекладалися, масово видавалися й розповсюджувалися неймовірними, як на сьогоднішній день, тиражами. Загальний тираж доробку письменника оцінюють у близько 15 млн. книжок, що оприлюднені понад 20-ма мовами. 

Письменник помер 3 лютого 2009 року в м. Київ. Йому було 84.

Біографія Павла Загребельного в основних своїх рисах схожа на біографії багатьох інших письменників, що прийшли в літературу, маючи за плечима досвід участі в одній із найстрашніших воєн. Але є в ній і сторінки, що їх перегорнути довелося не всім. Про творчість письменника та його твори можна дізнатися переглянувши виставку ювілей «Сучасний український прозаїк». Зацікавила користувачів бібліотеки літературна година «Як сонце виплекане слово» на якій було показано відеофільм «Спадок П. Загребельного».

Радимо прочитати:

Загребельний, Павло Архипович. Роксолана [Текст] : роман / П. А. Загребельний. – Харків : Фоліо, 2007. – 688 с.

У романі “Роксолана” відомий український письменник Павло Загребельний відтворює події XVI століття, розповідає про дивовижну долю української дівчини Настасі Лісовської. Її з іншими сільчанами захопив у полон татарський військовий загін. А далі невільничий ринок, і юна красуня опиняється в гаремі турецького султана Сулеймана. Але вона не стала приниженою рабинею. Своїм незвичайним розумом, волею і вродою горда слов’янка виборює собі іншу долю. Запаливши серце могутнього султана вогнем любові, вона незабаром стає його законною дружиною, володаркою Сходу, відомою світу на ім’я Роксолана.

Загребельний, Павло Архипович. Брухт [Текст] : роман / П. А. Загребельний. – Харків : Фоліо, 2003. – 253 с. 

“Брухт” – новий роман Павла Загребельного. Молодий учений Совинський, розум якого бунтував проти прагматизму та технократії ХХ ст., з легкістю погоджується провернути аферу в Німеччині, допомогти інститутському товаришу реалізувати “наліво” радянську військову техніку. А потім, піднесенний мільйонами своєї коханки над своїми колегами та друзями, він стає прес-секретарем в

МІТИНГ ПО ВШАНУВАННЮ БОРЦІВ ЗА НЕЗАЛЕЖНІСТЬ УКРАЇНИ В СЕЛИЩІ

Біля приміщення Семенівської ЦРБ  о дев'ятій  годині відбувся урочистий мітинг по вшануванню борців за незалежність України та покладання квітів до стели «Борцям за свободу України: нинішнім, минулим і прийдешнім» за участі керівництва району, депутатів районної ради, сільських голів, колективів установ, організацій, громадськості. 

Роки незалежності стали випробовуванням для нас на зрілість, мудрість та стійкість життєвих принципів. Нині ми усвідомлюємо, що творення держави - її сьогодення і майбутнього – наш спільний обов’язок.

Увесь світ визнав нашу державу суверенною. Про це мріяли десятки поколінь українців, але тільки нам судилося отримати цей важливий в історичному сенсі шанс бути господарями на своїй багатій та прекрасній українській землі. Ми не маємо права його втратити, а зобов’язані виправдати надії наших великих попередників.

Зараз наша держава та ми з вами переживаємо непрості часи. Йде війна. Гинуть наші воїни.

Розпочато захід хвилиною мовчання: семенівська земля зазнала тяжкої втрати - загинув наш земляк, житель села Оболонь Євген Клименко, який добровольцем вирушив на

Схід країни аби боронити її цілісність. 

З побажаннями мирного неба, зі словами впевненості у кращому майбутньому нашої держави до присутніх звернулися голова райдержадміністрації Сергій Федорченко, голова районної ради Ольга Мохун та заступник голови обласної ради Сергій Стадніченко.

Нехай завжди буде мирним і чистим небо над нашою незалежною державою, над нашою Семенівщиною!

КРУГЛИЙ СТІЛ ДО ДНЯ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ

 22 серпня 2014 року, в приміщенні Семенівської ЦРБ, було проведено круглий стіл до Дня незалежності України на тему: «Незалежність України: вчора і сьогодні»
На засідання круглого столу були запрошені керівники установ та організацій, представники влади, представники громадських організацій, жителі селища, бібліотекарі.
 "У новітній історії України є дата, яку можна назвати найважливішою: 24 серпня 1991 року. Саме вона стала точкою відліку, яка зафіксувала народження нової держави – незалежної і вільної України. Це була велика подія, яка дала українському народу можливість самому вирішувати свою долю…", такими словами розпочала круглий стіл ведуча Г.В. Самбур.

На обговорення "круглого столу" були винесені питання:

• Історичне значення Незалежності України;
• Почуття патріотизму, національної гордості;
• Проект змін до Конституції щодо децентралізації влади.

 Вступним словом круглий стіл відкрила директор бібліотеки - К.О. Яковенко.
 "Доброго ранку, шановні пані та панове! Дуже раді вітати вас в стінах нашої бібліотеки. Завжди в цьому залі прагнули збирати, збираємо і збиратимемо тих людей, яким не байдуже те, що відбувається в країні.

ДЕНЬ ДЕРЖАВНОГО ПРАПОРА УКРАЇНИ В СЕЛИЩІ

Згідно з Указом Президента України № 602/2009 від 07.08.2009 року «Про День Державного Прапора України» 23 серпня кожного року Україна відзначає День Державного Прапора України. З нагоди цього свята 22 серпня 2014 року в Семенівській РДА відбулися урочисті заходи, які розпочалися з урочистої церемонії підняття великого Державного Прапора України. 

Почесне право підняти Державний Прапор України надали Підгорному Андрію - випускнику НВК №2, Базир Тетяні -бібліографу ЦРБ, Олексенко Григорію - слюсарю ПАТ Кременчукгаз, Ганжі Світлані - соціальному працівнику.

У заході взяли участь голова районної державної адміністрації Федорченко С.Г., голова районної ради Мохун О.М., керівники установ та організацій, депутати районної ради, представники громадських організацій, політичних партій, ветерани війни та праці, жителі селища.

БЛІЦ - ІНТЕРВ'Ю "8 ЗАПИТАНЬ ПРО БІБЛІОТЕКУ"

Сіденко Ліана Миколаївна - жителька селища Семенівки, економіст.

    1. Чи користуєтесь ви бібліотекою Ліано Миколаївно?

Так. Кілька разів на тиждень.

2. Чи задовольняє Вас бібліотека, яку Ви відвідуєте?

Так.

3. Якою Ви б хотіли бачити свою бібліотекою?

Культурно-просвітницьким центром, місцем отримання різноманітної інформації, центром громади, технічно оснащеною з доступом до мережі Інтернет.

4. На Вашу думку, яка бібліотека потрібна громаді?

Бібліотека – це той заклад, який має супроводжувати людину впродовж життя. Книга, інформація потрібні людині і сьогодні і в майбутньому. Без них не можуть бути повноцінними освіта та самоосвіта, відродження духовності, формування світогляду, становлення особистості.

5. Які асоціації виникають у Вас при слові "бібліотека"?

Бібліотека - це приміщення, де зберігаються книги, які потім опрацьовуються.

ОПИТУВАННЯ "БІБЛІОТЕКА МОЄЇ ГРОМАДИ"

Мета проведення анкетування – привернути увагу місцевої громади, органів місцевого самоврядування та влади до бібліотек, виявити й обговорити проблемні питання функціонування книгозбірень, визначити перспективу розвитку бібліотечного обслуговування в селищі, накреслити шляхи модернізації книгозбірень

14 СЕРПНЯ - СВЯТО МАКОВІЯ АБО МЕДОВО-МАКОВИЙ СПАС

І за церковним, і за народним календарем 14 серпня – це свято Першого Спаса, мокрого Спаса, Спаса на воді – медовий Спас. За традицією предків, цього дня необхідно чистити та впорядковувати криниці, джерела. У давнину хворі купалися в річці, бо вода на Маковія вважалася цілющою. За народним звичаєм, цього дня найбільше слід вживати меду, маку та фруктів.

За народними уявленнями, від цього дня бджоли вже не дають меду.

Від самого ранку йдуть до церкви святково одягнені люди, щоб посвятити квіти, мак і воду. Вважається, що посвячені цього дня квіти, будучи вплетеними в косу, бережуть волосся від випадання. А мак, розсипаний на городі, сприяє гарному врожаю.

Після посвяти квіти та маківки кладуть за образи і зберігають

ГРОМАДСЬКІ ОБГОВОРЕННЯ «БІБЛІОТЕКА У ЖИТТІ ГРОМАДИ: ЙДЕМО У МАЙБУТНЄ РАЗОМ»

З серпня по грудень 2014 року у нашому районі проводяться обласні Громадські обговорення «Бібліотека у житті громади: йдемо у майбутнє разом» проводяться відповідно до Закону України "Про бібліотеки і бібліотечну справу", ініціативи Української бібліотечної асоціації (УБА) в рамках Програми з адвокації  "Через бібліотеки - до знань".
Мета Громадських слухань  –  привернути увагу місцевих громад, органів місцевого самоврядування та влади до бібліотек, виявити й обговорити проблемні питання функціонування книгозбірень, визначити перспективу розвитку бібліотечного обслуговування в районі, накреслити шляхи модернізації книгозбірень.
Долучитися до обговорень можна буде, подавши пропозиції та зауваження у кожну з бібліотек нашого району. Ви можете заповнити анкету, надати інтерв’ю, залишити відгуки у скриньках для пропозицій, надіслати листа.

Бібліотеки - це центри відпочинку, центри проведення дозвілля, одним словом - це найкраще місце для спілкування громади, місце зустрічі.

Тож запрошуємо Вас, шановні користувачі, взяти участь в обговореннях. Нам важлива ваша думка. Будьте активними, від кожного з нас залежить, якою буде завтра бібліотека нашої громади!

Контактний телефон: 91-3-95

АКЦІЯ "БІБЛІОТЕЧКИ ДЛЯ ЗАХИСНИКА"

З 1 липня 2014 року Українська бібліотечна асоціація у

партнерстві з Національною науковою медичною бібліотекою та обласними науковими медичними бібліотеками оголосили про ініціативу «БІБЛІОТЕЧКА ДЛЯ ЗАХИСНИКА»,  до акції долучилась  і Семенівська центральна районна бібліотека.

Мета акції – на основі добровільних пожертв у вигляді актуальної літератури від усіх небайдужих зібрати «Бібліотечки для захисника» та передати їх у госпіталі, де лікуються українські воїни – учасники АТО.

У нашому селищі книги можна  передавати у Семенівську центральну районну бібліотеку 
(вул. Леніна, 45)

З  8.00 до 17.00

п'ятниця 8-00 - 16-00

вихідний день - субота

Контактні телефони: – 91-3-95, 91-0-66

Закликаємо усіх долучитися до цієї ініціативи, адже патріотизм починається з маленьких речей, а закінчується великими справами.

160 РОКІВ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ М.К.ЗАНЬКОВЕЦЬКОЇ (1854 – 1934), УКРАЇНСЬКОЇ АКТРИСИ, ГРОМАДСЬКОЇ ДІЯЧКИ

Актриса Заньковецька на сцені театру.
Листівка 1905 р.

 Марія Заньковецька була окрасою національної сцени, зіркою в театральному просторі на зламі XIX-XX ст. Вона увійшла в історію театру як видатна українська трагедійна актриса, проте обдарування Заньковецької багатогранне – лірична героїня, актриса комедійного плану. Та справжня стихія актриси – трагедія, в якій Заньковецька сягала висот античної трагедії. Вона царювала також у побутових драмах з натуралістичним елементом. Визначальними акторськими роботами М. Заньковецької вважаються трагедійні образи Олени у виставі «Глитай, або ж Паук» М. Кропивницького й Харитини в «Наймичці» І. Карпенка-Карого.

Актриса виступала на єлисаветградській, петербурській, московській, київській, одеській, харківській, львівській та інших сценах; їй не рукоплескали ні Париж, ні Лондон, ні Берлін – та Марію Заньковецьку величають актрисою світової величини. Вона не грала в п’єсах європейських драматургів, бо в Російській імперії до 1905 р. існували заборони для українського театру на переклади творів зарубіжної драматургії. Та в інтерпретації Заньковецької образи п’єс М. Кропивницького, М. Старицького, І. Карпенка-Карого просякнуті мотивацією героїв Шекспіра, і Шіллера, і Гете, і Золя, й Островського.
Перша народна артистка України Марія Заньковецька народилась 4 серпня 1854 року у селі Заньки, Ніжинського повіту, Чернігівської губернії. ЇЇ ім’я носить Національний академічний український драматичний театр у Львові.

ВІРТУАЛЬНА КНИЖКОВА ВИСТАВКА "КРИНИЦЯ ПАМ'ЯТІ РІДНОГО КРАЮ"

Любі друзі!

Книжкова виставка
"Криниця пам'яті рідного краю"

Знайомство з видатними людьми нашого краю, їх творчістю викликало необхідність розповісти широкому загалу читачів про наших славних земляків-письменників і літераторів. Майже всі вони народились у нашому благодатному краї, тут вчились, зростали і своєю звитяжною працею, знаннями, уміннями і талантом досягли вершин заслуженої слави.

Багатьох з них уже немає серед нас, інші працюють у різних регіонах країни, навіть за рубежом. Але корені їх духовного, наукового і мистецького злету – з нашої семенівської землі. 

Книги, представлені на виставці, допоможуть краще вивчити історичне минуле нашого краю, зрозуміти сьогоднішній день та осягнути перспективи на майбутнє.

Тож читайте і захоплюйтесь їхніми творами!
РОЗДІЛ 1    Л. Глібов – поет, байкар, письменник.
РОЗДІЛ 2    Літописець рідного краю (Бутенко Е.П.)
РОЗДІЛ 3  «Знайти я в слові прагнув кольори…»(Перепеляк І.)

РОЗДІЛ 4     Де хазяйнує Валя Чемерис (Чемерис В.)

РОЗДІЛ 5     Поетичними стежками Семенівщини

РОЗДІЛ 1    Л. Глібов – поет, байкар, письменник.

Завидна доля здобути всенародне визнання, але дістається вона не всім. Важким шляхом до цього визнання йшов Леонід Глібов. 

Народився Леонід Іванович Глібов 5 березня 1827 року в селі Веселий Поділ Семенівського району на Полтавщині. Батько Іван Назарович служив управителем панів Родзянків. Після розподілу маєтностей між братами-поміщиками родина Глібових переїхала до села Горби Кременчуцького повіту. Тут і минуло дитинство майбутнього письменника. Серед чарівної природи, в сільському оточенні, серед трударів-кріпаків зростав малий Льолик, як звали його в родині. Звідси бере початок його пристрасна любов до народної пісні, народних переказів, повага до людини праці, які Глібов проніс через усе своє життя, усю творчість. 

Гур’єв, Б.М. Леонід Глібов [Текст]: літературний портрет/ Б.М. Гур’єв. – К.: Видавництво «Дніпро», 1965.- С.99

Видатний письменник Леонід Глібов зайняв помітне місце в літературному процесі ХІХ ст.. праці у популярній формі висвітлює його життя і літературно-громадську діяльність. Подає глибокий аналіз ідей його байок та прозових творів.

Книга розрахована на широке коло читачів – викладачів літератури, учнів старших класів та всіх, хто цікавиться питаннями художньої літератури

Пільгук, І.І. Леонід Глібов [Текст]: література і мистецтво / І.І. Пільгук . - К.: знання, 1977. - 48с.

У брошурі автор показує, що традиції реалістичної байки Л.Глібова вплинули на творчість кращих поетів-байкарів. Розрахована на широке коло читачів.

Глібов, Л.І. Байки [Текст] / Л.І. Глібов. - К.: Дніпро, 1979. - 174С.

До збірки ввійшли краще з творчої спадщини видатного українського поета Л.І. Глібова ( 1827-1893) – його байки, що здобули широку популярність у народі.

Глібов, Л.І. Твори [Текст] / Л.І. Глібов. - К.: Дніпро, 1967. - 263С.

До однотомника творів видатного українського поета-байкаря ввійшли байки, лірика, вірші –загадки і акростихи для дітей, а також п’єса «До мирового» ( жарт на одну дію)

Глібов, Л.І. Цяцькований осел [Текст] / Л.І. Глібов. - К.: Веселка, 1977. - 133С.

Леонід Глібов вміло поєднує у своїх творах гостру сатиру, гумор і глибокий ліризм. Ім’я поета відоме не тільки на Україні, а і в усьому слов’янському світі. Від покоління до покоління, немов скарби, переходять його чудові твори.

Глібов, Л. Твори у двох томах т.2 [Текст] / Л.І. Глібов. - К.: Наукова думка, 1974. - 478С. 

Хропко, Петро Національна основа творчості Леоніда Глібова/ П. Хропко// Дивослово. - 2002. - №3. - С.55-61

РОЗДІЛ 2    Літописець рідного краю

Літописець і краєзнавець, лауреат літературних премій імені Володимира Малика (2005) та Панаса Мирного (2007), почесний громадянин Семенівщини Євген Павлович Бутенко у багатьох своїх творах відтворив забутті сторінки героїчної історії нашого краю. 

Він відшукав і вивів із забуття багато імен наших славних земляків – хліборобів, науковців, митців і воїнів.

Твори Євгена Бутенка – це історично-біографічний літопис Семенівщини. Він присвятив рідному краю романи «Фортеця над Сулою», «Край Дикого Поля» та «Горошинці, козаки і воїни» й продовжує відтворювати славні сторінки історії давно забутих діянь наших пращурів.

Творчі плани письменника сягають в глиб нашої історії. Відчутне місце в них займають вболівання за сьогодення, за розбудову незалежної держави, за Україну.

Бутенко, Є.П. Горошинці, козаки і воїни [Текст]: художньо-історичний роман / Є.П. Бутенко .- Полтава: ТОВ "АСМІ", 2012. - 394с., іл.

Художньо-історичний роман про козаків Посулля, перебування їх на Січі, знищення запорізької вольниці Катериною ІІ і втечу частини козаків за Дунай, де вони півстоліття
поневірялися на землях і під владою Османської імперії. У романі розповідається про життя і долі невигаданих персонажів з Полтавщини на островах Дунайського гирла, північного побережжя Чорного моря і повернення їх до рідного краю.

Бутенко, Є.П. Фортеця над Сулою [Текст]: роман / Є.П. Бутенко.- Глобинське видавництво «Поліграфсервіс», 2002. - 256с.

В книзі розповідається про старовинне село Горошине (Горошин), яке вже ось тисячу років стоїть над Сулою… Події, про які йдеться у творі, охоплюють десять років складного і трагічного часу в історії села. Герої твору звичайні козаки Горошиного. Автор майже біографічно змальовує самобутні родини старовинного села. Головний