вівторок, 3 лютого 2015 р.

ПОЕТ У БІЛОМУ ХАЛАТІ

До 80-річчя з дня народження Олексія Олексійовича Дудника - поета,земляка, лікаря.
 2лютого в Семенівській ЦРБ відбулася поетично – музична мандрівка «Сонячні краплини поезії», присвячена ювілею О. О. Дудника.
  Зал прикрашений рушниками, цитатами з творів поета. На передньому плані книжкова виставка «Милосердя зворушеної душі».
Зі вступним словом виступила директор Семенівської центральної районної бібліотеки К. Яковенко, вручила запашний коровай від земляків, голови села та шанувальників творчості О. Дудника та надала слово ведучим заходу.
Говорять, що лікар лікує тіло, а поет – душу. А коли ці якості поєднанні в одній людині, то їй немає ціни. Ці слова саме про нього Олексія Дудника.
В лютому він народився і в лютому перестало битися його серце. 
 Доля відвела йому 76 років. Ким він був? Неперевершеним лікарем? Геніальним поетом?
 Ведучі, Г. Самбур та Л. Безсмертна, розповіли присутнім про творчий та життєвий шлях Олесія Олексійовича. Він народився в с. Вербки Семенівського району. Закінчив Кременчуцьку фельдшерсько-акушерську школу, працював на Рівненщині за фахом, служив в армії , але більше ніж півстоліття працював в медичний пункті фельдшером-цілителем у селі Паніванівка, неподалік тихої річечки. Цей куточок завжди був велелюдний. Сюди зверталися за
здоров’ям не тільки односельці, а й із навколишньої округи, навіть із близького зарубіжжя. Олексій Олексійович лікував недуги, які не завжди під силу подолати й світилам науки.
Принциповий, справедливий, вимогливий до себе, безкомпромісний правдолюб. За багаторічну і добросовісну працю О.О. Дудника нагороджено медаллю М.І. Пирогова та знаком «Відмінник охорони здоров’я». 
 Він був людиною яка була віддана своїй професії, і наділена поетичним даром та ще природним відчуттям гумору, вмінням правдиво і точно передавати у свої вірші все пережите, почуте і побачене. Він не просто все це передавав, але й вмів сколихнути, зігріти, розвеселити людські душі.
Всі хто х ним спілкувався бачили в ньому невгасиму жагу до життя, доброту і безкорисливу допомогу простим людям. Він дарував їм радість і своє тепло душі, свій іскристий талант.
З під його пера вийшло 16 книг.
 Багато хороших і теплих слів було сказано в адресу ювіляра. 
Своїми спогадами ділилися голова літературного об’єднання «Прометей» В. Таран, Л. Сіденко, А. Пахомов, Л. Гаркава, Л. Мазанько, Н. Петухова, В. Борис, О. Кіяшко присвятила поетичні рядки поету.
 Мабуть немає в нашому районі, в області людини, яка б не чула пісень «Щастя вам лебединого» чи «Село мого дитинства» у виконанні подружжя Івана та Валентини Саражин ( перші виконавці пісень). З захопленням слухали ці пісні учасники зібрання. У виконанні Василя Новохацького прозвула пісня ««Село, моє рідне село».
Важко сказати, за що більше йому дякували: за його вміння лікувати, чи писати. Крім того Олексій Дудник був постійним дописувачем місцевої газети та депутатом районної ради. 
Він став уже знаним ще до народження першої книги. Це були публікації в районній газеті.
 Ці публікації зберігаються в районній бібліотеці. Книги його читають дорослі і діти, всі, хто любить гумор, сатиру, поезію. 
До творчості поета звертаються учні при написанні наукових робіт з представленнях їх у Малій Академії Наук. Олексій Олексійович був прийнятий до Спілки Літераторів Полтавщини.
 Крім виданих книг і збірок пісень, твори Олексія Олексійовича постійно друкувалися на сторінках збірки полтавського гумору і сатири „Полтавський сміхограй”, увійшли до книги Калинове гроно: Антологія поезії полтавських літераторів ХХст. Його твори друкувалися на шпальтах газет і журналів „Березіль”, „Літературна Україна”, «Сільські вісті», «Зоря Полтавщини» та ін.
Олексій Олексійович завжди був бажаним гостем в Літературній вітальні районної бібліотеки. Він завжди приходив з подарунком, а подарунком була його поезія.
Поетичне слово Олексія Дудника завжди буде служити людям і спогад про нього відлунюватиметься в його піснях. На слова поета композитори Олексій Нога, Петро Сироватка, Олексій Чухрай, самодіяльні музики Микола Довгопол, Костя Іванютенко, Вадим Феніч, Василь Новохацький створюють пісні. Їх уже нарахувалося понад дві сотні.
Користувачі бібліотеки та учасники заходу переглянули книжкову виставку «Милосердя зворушеної душі».
Поетичне слово Олексія Дудника завжди буде служити людям і спогад про нього відлунюватиметься в його піснях.

Немає коментарів:

Дописати коментар