Свято Трійці

«Трійця трьома святами багата»

31 травня 2015 року православні та греко-католики відзначають одне з найбільших християнських свят, яке припадає на 50-й день від Великодня.В Семенівській центральній районній бібліотеці до свята влаштовано книжкову виставку «Зелені свята: мозаїка народних традицій».  27 квітня  в бібліотеці було проведено бібліографічний огляд літератури «Трійця трьома святами багата».

Учасники заходу  розповідали як у своїх родинах відзначають свято Святої Трійці.
 В народі це свято називають по-різному: П’ятидесятниця, День Зіслання Святого Духа, День Святої Трійці. День Святої Трійці - стверджує й оспівує триєдиність Всевишнього Бога: Бога Отця - Творця Неба і Землі, Бога Сина - Господа нашого Ісуса Христа, і Бога Духа Святого - Господа Животворчого, що від Отця походить.День Святої Трійці  святкується у день сходження Святого Духа на апостолів:"Коли ж почався день П'ятдесятниці, всі вони однодушно знаходилися вкупі. І нагло зчинився шум із неба, ніби буря раптова зірвалася, і переповнила ввесь той дім, де сиділи вони. І з'явилися їм язики поділені, немов би огненні, та й на кожному з них по одному осів. Усі ж вони сповнились Духом Святим, і почали говорити іншими мовами, як їм Дух промовляти давав"
У День Святої Трійці завершується пасхальний цикл свят. В православних храмах звершується урочисте Богослужіння. За традицією в українських церквах духовенство одягає облачення зеленого кольору, підлогу храму устеляють свіжоскошеною травою, ікони прикрашають березовими гілками. А віруючі приносять до храму для освячення усяке зілля, щоб потім прикрасити свої домівки.  Прикрашати свої домівки зеленим гіллям прийшло до нас з дохристиянських часів. Напередодні святкового дня, в суботу рано, до схід сонця, дівчата й молодиці йшли на левади або в поля рвати запашні трави: чебрець, полин, любисток, кануфер і татарське зілля. Увечері цього ж дня господині квітчали свої хати зеленим гіллям клена, липи, ясена та осики. Перед дверима будівель, на воротах, а також і в загороді, де ночує худоба, ставили гілки зеленої осики.День Святої Трійці, який по суті об’єднує свята старозавітної і новозавітної П’ятдесятниці, є святом народження християнської Церкви. Бог-Отець започаткував її в Старому Завіті, Бог-Син створив Церкву, втілившись на землі в образі Ісуса Христа, Бог-Дух Святий діє в ній і сьогодні. На Зелені Свята провідували померлих родичів. Напередодні свята Трійці у церкві відзначають Троїцьку вселенську батьківську суботу, поминаючи людей, які з якихось причин не отримали християнського поховання: наприклад, пропали безвісти або загинули у воді. Понеділок, що наступив після Свята Святої Трійці, присвячений Третій Іпостасі Пресвятої Трійці - Святому Духу, і називається Духів День.Святкування П’ятидесятниці, як і кожного іншого великого свята не обходилося без святкового столу. Підготовку до свята розпочинали ще з четверга, рано-вранці йшли до лісу збирати лікарські трави, а з обіду починали готувати страви з яєць, молока, птиці, риби та свіжої зелені. Обов’язковою частиною святкового столу була випічка – різноманітні млинці, пироги, рулети. Гуляння, зазвичай, влаштовували в лісі, біля річки або ж у полях; застеляли зелену скатертину, що символізувала відродження природи після довгої зими.

   Література:

  Воропай О. Звичаї українського народу[Текст]/О. Воропай.- К.: Школа, 2006.-384с.

     

Маковій, Гарафина Затоптаний цвіт[Текст]: народознавчі оповідки/ Гарафина Маковій.-К.: «Український письменник, 1993.-205с.

     

Скуратівський В. Місяцелік[Текст]: Укр. нар.календар/В. Скуратівський.-К.:Мистецтво, 1992.-208с. 

     

Українська минувшина[Текст]: Ілюстрований етнографічний довідник.-К.:"Либідь", 1994.-256с.      

Українці: Свята. Традиції.Звичаї[Текст]/Уклад. І. Коровець.-Донецьк:Альфа-Прес, 2004.-304с.

      

Шкода М. Традиції і свята українського народу/  М. Шкода. - Донецьк:ТОВВКФ "БАО", 2007.-384с.

Всі книги розраховані на широке коло читачів, для всіх шанувальників української культури.                     

                              Запрошуємо до читання !

Нові зустрічі, нові книги!

          Нещодавно в  Семенівському  народному краєзнавчому  музеї, в літературній вітальні,зібралися любителі поезії, знані поети краю  так і початківці. Директор Семенівської центральної районної бібліотеки К. Яковенко отримала в подарунок книги від шанованої всіма нами поетеси, заслуженого діяча мистецтв України, чарівної Ніни Антонівни Супруненко. Це дві книги Станіслава Миколайовича Пазиніча з дарчим написом для читачів та працівників Семенівської ЦРБ.
         

Книга Станіслав  Миколайович Пазиніч. До 75-річчя з дня народження [Текст]: біобібліографічний покажчик/уклад. Л.П. Семененко.-Харків: Майдан, 2015.- 400с.:іл містить основні  біографічні дані професора С.М. Пазиніча, список наукових праць, і висловлювання відомих вчених, які характеризують його як дослідника, педагога та особистість. Наведено систему покажчиків та інший бібліографічно-довідковий матеріал. Розміщено також фрагменти окремих робіт за період 2010-2014рр, які відображають внесок автора у розробку теорії філософії, професійної культури, логіки, філософії освіти та філософії управління.
       

Друга книга Пазиніч С.М. Філософські поради/ С.М. Пазиніч. -Х. : Майдан, 2015.- 312с.:іл. присвячена темі людських відносин як особливого духовного досвіду. Автором представлені роздуми про типові ситуації буденного життя: пристрасть і журба, одержимість і лінь, успіх і заздрість, скнарість і щедрість, любов і ревнощі та інші стани людської душі. В одному випадку він радить уникати негативних ситуацій, в іншому, використовувати позитивний моралістичний досвід, як життєствердну мотивацію в розвитку яскравої індивідуальності.
Працівники Семенівської центральної районної бібліотеки вдячні автору книг  С. Пазинічу та Н. Супруненко за подаровані книги. Дуже приємно, що Ніна Антонівна  завжди знаходить час, щоб завітати до нашої бібліотеки. Часом навіть від коротких хвилин спілкування отримаєш  хороші незабутні враження.
Чекаємо на нові зустрічі з земляками! А вас, шановні користувачі, запрошуємо переглянути та прочитати нові книги Станіслава Миколайовича Пазиніча.

21 травня - День вишиванки. Підтримай акцію "ПОДАРУЙ ЗАХИСНИКУ ВИШИВАНКУ"

Сьогодні, 21 травня, в Україні відзначають День вишиванки. Кожен рік День вишиванки святкується в третій четвер травня. Жителі країни одягнуть національний український одяг на роботу, на заняття до школи, садочка чи університету.

День вишиванки – це всеукраїнський свято, яке покликане зберегти споконвічні народні традиції створення і носіння національної вишитого одягу.

Крім цього, в рамках святкування Дня вишиванки проводиться всеукраїнська акція "Подаруй захиснику вишиванку". Військовим на передову з допомогою волонтерів передате вишиванки, щоб вони служили оберегом.

Про Свято Вишиванки

http://photo.unian.net/ukr/themes/22981

http://www.citi.cv.ua/news.php?cid=22806&p=1

http://podrobnosti.ua/podrobnosti/2011/05/05/767821.html (Відео)

http://www.novy.tv/reporter/ukraine/2011/05/05/18/38.html (Відео)

http://www.molbuk.com/photo_news/37344-u-chernivcjakh-vsi-odjagli-vishivanki-foto.html

http://www.oda.cv.ua/index.php?option=com_content&task=view&id=11266&Itemid=1

http://www.bukodtrk.gov.ua/index.php?newsid=4291

http://www.acc.in.ua/index.php?mcmd=shownews&savepage&newsid=4421

http://www.mtrk.com.ua/news/19215-2011-05-05-14-36-02.html

http://www.chnu.cv.ua/index.php?page=ua/news&data[5012][id]=1221

http://www.tvi.ua/ua/watch/author/?prog=44 (передача від 5 травня)

http://www.radiosvoboda.org/archive/news/20110505/630/630.html?id=24092558

http://24tv.ua/home/showSingleNews.do?u_den_vishivanki_u_chernivtsyah_zamahnulisya_na_rekord_ginnesa&objectId=91746

http://vidido.ua/index.php/photoreport/article/u_chernivcjah_vidsvjatkuvali_den_vishivanki/

http://bukovina.biz.ua/news/15523/

http://www.ut.net.ua/News/22016

http://buktolerance.com.ua/?p=3660#more-3660

Увага! Нова книга! До 70-річчя Перемоги над нацизмом у Європі

До 70-ї річниці Перемоги над нацизмом у Європі, за сприяння Семенівської районної ради та фінансової підтримки ТОВ «Агрофірма Дніпроагролан», вийшла книга «Великі Липняги».

Великі Липняги[Фото, Текст]: Альбом до 70-річчя Перемоги над нацизмом у Європі.-Семенівка, 2015.-28с.

Є на Полтавщині, що у Семенівському районі, українське степове село Великі Липняги. Про це село наша країна вперше дізналася восени 1943 року, коли його було визволено від фашистського ярма. Великі Липняги стоять поруч з білоруською Хатинню,  чехословацьким Лідіце. Чорний смерч війни пронісся Семенівським  краєм.Знищувалися цілі родини. Так, із родини Салогубів загинули 14 чоловік, Самбурів – 45 чоловік, Сівкевичів – 19 чоловік. Солдати-липнягівці, які воювали на фронтах Великої Вітчизняної, після звільнення присилали листи додому, а відповідати було нікому…

Тепер у центрі с. Великі Липняги височіє постать скорботної матері, а за нею 14 плит з написами 371 імені жертв, які загинули під час винищувальної операції у селі у 1943 році.На гранітних плитах написано прості рядки

 «…ніколи воскреснути горем дитячим

Хатинь й Липняги не повинні»

Про всі ці події ви дізнаєтесь переглянувши та прочитавши нову книгу-альбом.
Про трагедію села Великі Липняги читайте також:

•      Великі Липняги// Дениско Г.І. Сестри твої, Хатинь[Текст]: Документальний нарис [текст, фото]- Х.: «Прапор», 1982.- С.63-89; 
•      «Великі Липняги звинувачують» Меморіал // Л. Мазанько, В. Назаренко, І.Борис Минут, минуть віки, а подвиг житиме завжди [Текст; Фото; іл..]- Полтава, 2008.- С.43-44
•       Червоні лелеки: Великі Липняги… Вічному болю її уклонімося//Дзвони пам’яті[Текст]: Кн. про трагедію міст і сіл Полтавщини, Харківщини, Ворошиловградщини та Донеччини, сплюндрованих фашистами у роки війни: Художні та моментальні твори.-К.: Рад. Письменник,1988.-С.71-75
•      Великі Липняги// Полтавщина: Енцикл.довід.(За ред..А.В. Кудрицького.- К.: УЕ, 1992.- С.101-102: іл.«Великі Липняги звинувачують» Меморіал // Л. Мазанько, В. Назаренко, І.Борис Минут, минуть віки, а подвиг житиме завжди[текст; фото; іл..]- Полтава, 2008.- С.43-44
•      Червоні лелеки: Великі Липняги… Вічному болю її уклонімося//Дзвони пам’яті: Кн. про трагедію міст і сіл Полтавщини, Харківщини, Ворошиловградщини та Донеччини, сплюндрованих фашистами у роки війни: Художні та моментальні твори.-К.: Рад. Письменник,1988.-С.71-75
•      Великі Липняги// Полтавщина: Енцикл.довід.(За ред..А.В. Кудрицького.- К.: УЕ, 1992.- С.101-102: іл.
•      Великі Липняги// Полтавщина. Історичний нарис.- Полтава: Дивосвіт,2005.- С.498Малі Липняги, с. Липнягівська сільська рада//  Звід пам’яток історії та культури України: Полтавська область. Семенівський район [Текст] /Полт.краєзн. Муз.; В.А. Андрієць, Є.П. Бутенко, Г.В. Василенко та ін.; обл. ред. кол.: В.О. Пархоменко (голова), В.А. Андрієць, О.А.Білоусько та ін..; ред.кол тому: Ю,В. Волошин, А.М. Киридон,В.В. Кривошея та ін.; [упоряд,  наук. Ред.. В.О. Мокляк].-Полтава: ТОВ «АСМІ», 2013.- 396с.

Ніхто не забутий, ніщо не забуте! 

8 травня « Співаю гімн тобі, єдиній і святій, оплаканій в журбі, звеличеній у слові»

Під такою назвою в Семенівській районній бібліотеці до Дня матері проведено перегляд літератури.

 Користувачі бібліотеки мали можливість переглянути і книжково-ілюстративну виставку «Мати – символ добра на землі».  Читальний зал бібліотеки прикрашений українськими рушниками  та висловами Т. Шевченка  та В. Симоненка про матір,народне прислів'я: "Нема цвіту, кращого від маківочки, нема роду, милішого від матіночки".

У нашім раї на землі

Нічого кращого немає,

Як тая мати молодая

З своїм дитяточком малим….

"Хто матір забуває,

Того бог карає, 

Того діти цураються,

В хату не пускають". 

                                     /Т. Шевченко/

«Можна вибрать друга і по духу брата,

Та не можна рідну матір вибирати.

За тобою завше будуть мандрувати

Очі материнські і білява хата» 

                                   /В. Симоненко/

День матері  – це особливий і святковий день, який свят кули  ц.р. 10 травня.

      Зупинимось на походженні цього свята.    Молоду американку Анну Джервіс спіткало страшне горе - передчасно пішла з життя її мати. І донька, скуштувавши сирітської долі, вимріяла думку - аби мали люди на рік єдиний день, коли б усі вшановували і матір-неньку, і матір-Землю, і Матір Божу.

      І полетіли від сироти листи сенаторам. Нарешті, 1914 року Конгрес США ухвалив рішення про проведення в країні нового державного свята - Дня Матері.  Пізніше це свято почали відзначати у Швеції, Норвегії, Данії...

  В Україні цей день відзначають з 1929 року за ініціативою Олени Кисилівскої, редактора тижневика "Жіноча доля". Але з часом про це свято призабули і згадали про нього лише 10 травня 1999 року, коли указ про святкування Дня матері підписав Президент  України. Бути матір’ю - це велике щастя, але і велика відповідальність

      Мамо, матуся, ненька, наша Берегиня... Скільки любові і тепла таять ці магічні слова, бо називаємо ми так людину, яка завжди для нас найдорожча, найдобріша...

      Мамо... Перше слово, яке з радісною усмішкою вимовляє дитина, і скільки б нам не було років п'ять чи п'ятдесят - всім завжди потрібна мати, її ласка, її погляд.      Материнська любов гріє нас до старості...

     Чим більша любов до матері, тим світліше і радісніше наше життя.

      У кожної людини любов до Вітчизни асоціюється з любов'ю до Матері. Недарма ж кажуть у нас "ненька Україна". Земля українська наша прадавня мати.

Немає, мабуть, письменника, художника, музиканта, який би не присвятив свого твору цій найріднішій, найкращій людині на землі. Згадаймо лише Лесю Українку, О. Кобилянську, В. Стефаника, О. Довженка, А. Малишка тощо. Серед українських поетів саме Борис Ілліч Олійник весь свій талант присвятив звеличенню й уславленню матері. Та як же не звернутися до поезії Бориса Олійника, до його неповторної поезії  «Пісня про матір», що вражає до глибини душі. 

Посіяла людям

літа свої, літечка житом,

Прибрала планету,

послала стежкам споришу,

Навчила дітей,

як на світі по совісті жити,

Зітхнула полегко —

і тихо пішла за межу.

Зворушлива  та щира поезія,  «Сива ластівка», «Мати сіяла сон...», «Мати наша — сива горлиця», «Мати»,  «Дорога баби Катерини», «Ми з матір'ю вертаємо в село», в яких образ матері, такий рідний і земний, піднесений до Берегині всього роду людського.

Поети – земляки Семенівського краю також оспівали матір у своїх віршах, віддаючи їй шану.

До вашої уваги вірш Віри Таран 

        Мені так хочеться до мами

Уже багато літ

Минають дні за днями,

Та із душі я чую вслід:

Мені так хочеться до мами.

Згадую літо, рідний дім

І м’яту у траві біля порогу,

Духмяний запах пирогів,

Що мама напекла мені в дорогу.

І тії квіти коло хати –

Гвоздики, айстри, чорнобривці.

Як ти умієш їх кохати,

Лиш розумію на автобусній зупинці.

У тебе двоє нас.

І ми для тебе завжди діти.

Та ти одна, одна, мамо, для нас,

Одна на цілім світі.

Дитинство, швидко промайнули дні.

І хоч минають роки за роками,

Я знов скажу, що в се ж мені

            Так дуже хочеться до мами.

Немає сьогодні серед нас поета-земляка Василя Шугала  та часто ми звертаємось до його поезії. Заслуговує на увагу  його вірш  «Поговори зі мною, мамо».  Рано пішла з життя мати Василя і було йому боляче кожного разу звертатися подумки до рідної людини.

Поговори зі мною, мамо,

Не наяву – то хоч вві сні…

О, як тебе – якби ти знала,

Не вистачає знов мені.

Які лишень судились муки

Мені маленькому колись:

Я ще й буквар не брав у руки,

Як сиротою залишивсь.

Сестра і брат – ще менші… Боже!

Спаси ти їх і сохрани!

У жмурки гралися байдуже

Круг катафалку і труни.

Сльозами не зарадиш горю, -

А скільки батько їх пролив…

І скільки зніс страждань і болю,

А незабаром й сам спочив.

Як перші вірші – признаюся –

Мої лягали на папір, -

Як я любив тебе, матусю,

Хоч ледве пам’ятав, повір.

Твій образ, як любов і мрію.

Перу довірити не смів.

Боявся все, що не зумію

            І не знайду потрібних слів…

Радимо прочитати!

Таран, Віра Я папороті цвіт знайду [Текст]: поезія/В. Таран. - Семенівка, 2008. - 174с.

Шугало В. Там де живе любов [Текст]: Поезія/Василь Шугало . – Глобинське видавництво «Поліграф сервіс», 2007.- 224с.

Олійник Б. Пісня про матір[Текст]: Поезії/Вступ. Слово М. Луківа. - К.: КП «Редакція журналу «Дніпро»,2004.-192с.

Симоненко В.А. Лебеді материнства: Поезії. Проза. -К.: Молодь, 1981.-344 с.

Книга про матір: Укр.поети ХІХ-ХХІст./ Передм. О.О. Омельченка; Упоряд.В.Л. Чуйко.-К.: Криниця, 2003.-  319с.

«Мати – символ добра на землі»

«Мати – символ добра на землі»

8 Травня,  в переддень Дня матері, в  День пам'яті і примирення , з нагоди 70-річчя Перемоги над нацизмом у Європі та завершення Другої світової війни,у селищі Семенівка проведено захід   «Допоки є на світі мати…». Захід присвячений матерям, діти яких  захищають   рідну Україну на її сході. Сьогодні ворог веде неоголошену війну, що загрожує її цілісності.

Як і багато років тому, наші діди і батьки захищали від ворога рідну землю так і сьогодні мужні сини і дочки України гинуть на сході України. Громадськість не могла залишитися осторонь, не могла не згадати внесок сучасних захисників у збереження України.
Образи матері і Вітчизни недаремно ставляться поряд, вони для кожної людини священні, наповнюють її почуттями гордості і гідності, роблять її сильною, непереможною. Патріотичний мотив вірша  В. Симоненка звучить як материнський заповіт.

Можна все на світі вибирати, сину,
Вибрати не можна тільки Батьківщину!

Щастя й краса материнства в усі століття оспівувалися кращими художниками і поетами. І невипадково - від того, наскільки шанована в державі жінка, яка виховує дітей, можна визначити ступінь культури й благополуччя суспільства.

Працівники Семенівської  центральної районної бібліотеки організували та представили розгорнуту ілюстративну книжкову виставку « Мати – символ добра на землі» для всіх гостей та учасників заходу.

Бути матір’ю - це велике щастя, але і велика відповідальність. Треба великих і свідомих зусиль, щоб бути на рівні своїх завдань, а тим більше - бути українською матір’ю.

Гучними оплесками зустрічали запрошених  учасників  АТО з Семенівського району, серед яких молода дівчина, Алла Федорченко. Оплесками дякували і присутнім на заході матерям, чиї сини  і дочки захищають наш спокій. Їх усіх названо поіменно та висловлено щиру вдячність.
Зі словами вдячності за силу, мужність, відвагу до воїнів та їх матерів звернулася голова районної ради Ольга Мохун, військовий комісар Хорольсько-Семенівського об’єднаного райвійськкомату Станіслав Пилипенко , заступник начальника управління містобудування та архітектури в Полтавській області Олександр Панков. Відмічено вагомий внесок волонтерів у забезпеченні  військових земляків усім необхідним. Лідії Клименко, матері  загиблого сина Євгена Клименка, вручили орден «За мужність» ІІІ ступеня, нагороджений посмертно. Присутні хвилиною мовчання вшанували пам'ять загиблих воїнів Сірого Олександра та Клименка Євгена.

Свою творчість у патріотичному дусі представили учні та вчителі Богданівської школи.

Дай Боже, матерям терпіння і здоров'я чиї сини  знаходяться на сході України і  побажати найголовнішого повернення всіх живими і звичайно, найголовнішого – миру!

Доторкнися серцем до подвигу

Доторкнися серцем до
           подвигу

5 травня в Семенівській центральній районній бібліотеці відбувся захід - історичний часопис «Доторкнися серцем до подвигу» приурочений 70-й річниці Перемоги над нацизмом у Європі та 70-ї річниці завершення Другої світової війни".
До святково прибраної  зали (розгорнуто український прапор, вислови про війну, червоні маки, як символ пам’яті жертв війни) завітали учні  8-Б кл. Семенівського НВК№1  (кл. керівник А.Г. Підгорна), користувачі бібліотеки. «Роки війни-століття пам’яті» під такою назвою було організовано книжкову виставку-пам’ять.

         Цього року 70-у річницю перемоги над нацизмом ми вшановуємо під гаслом: “Пам'ятаємо. Перемагаємо”. Ми пам'ятаємо, якою страшною трагедією для українців була Друга світова війна. Ми пам'ятаємо, що агресора зупинили спільними зусиллями об'єднані нації. Ми пам'ятаємо, що той, хто захищає свою землю, завжди перемагає. Ця пам'ять робить нас сильнішими. Вона — запорука неминучості нашої перемоги сьогодні, - про це розповідали ведучі часопису Г. Самбур та О. Мартус.

Музично - поетичну сторінку  було розпочато піснею у виконанні солістки Семенівського РБК Н. Новобранець. Прозвучала  у запису пісня «Перемога» виконавець  Н. Бучинська.

Символом нашої пам’яті про полеглих став образ птаха журавля.  На фоні  пісні «Журавлі»  звучали вірші.  Активну участь у заході взяли учні:  Настя Шелих, Марина Дуденченко, Сергій Силенко .
Під час проведення заходу демонструвалися слайди та відеоролики про події війни та пам’ятний День Перемоги.

З бібліографічним оглядом літератури «Згадаймо всіх поіменно: земляки у Великій Вітчизняній війні» виступила бібліограф З. Іващенко. На закінчення вона сказала, що нині Україна відстоює свою державність і цілісність, виборюючи її кров’ю. У кривавих боях народжуються нові герої, люди, які сьогодні творять історію своїми вчинками, віддаючи своє життя за вільну, єдину, незалежну Україну.

Всі учасники заходу вшанували хвилиною мовчання загиблих в роки Другої Світової війни.

Когось не діждались, хто рідний і милий,

У пам'ять обпалену біль заповза,

Воєнні могили , високі могили,

Завжди біля Вас материнська сльоза.

Сльоза зорі стоїть над обеліском,

Сховавши клопоти людські і сни,

Сьогодні треба поклонитись низько

Усім , усім хто не прийшов з війни.        

      Вічноживим полум’ям горітиме священний вогонь людської Пам’яті. Хай горить він у наших серцях, передається від покоління до покоління нашим нащадкам. Вічна слава героям!

Сьогодні ми  бажаємо здоров’я вам ще на довгі роки, миру і злагоди вашим сім’ям, дорогі ветерани, оптимізму! Хай над нами завжди буде чисте, синє небо!