пʼятницю, 28 жовтня 2016 р.

72 річниця визволення України


28 жовтня український народ відзначає пам’ятну дату – 72 річницю визволення України від фашистських загарбників.В цей день в селищі  відбулися урочистості біля пам’ятника Невідомому солдатові.
В Семенівській ЦРБ організовано книжкову виставку  «Визволення України: переломний 43-й». Саме книги є місточком між минулим і сьогоденням, допоможуть відтвортити події минулих років, тієї страшної війни з німецькими окупантами.







Ми не маємо права забувати, що історія України – не лише хроніка творення держави і боротьби за її існування, а й мільйонноіменний некрополь, де спочивають вічним сном сини і доньки нашого народу, які заради Батьківщини віддали найдорожче – своє життя.
Пам’ять про мужніх воїнів, які загинули в боях, визволяючи рідну неньку,Україну, ніколи не померкне. Вона живе сьогодні у спогадах ветеранів, у граніті і бронзі, у наших серцях.
Наші батьки і діди перебороли нестерпні лихоліття завдяки тому, що їх серця билися в унісон, їх думки і прагнення були націлені на здобуття перемоги. Цей приклад згуртованості, віри та єдності, усвідомлення спільної мети потрібні нам і сьогодні.

 

четвер, 13 жовтня 2016 р.

14 жовтня: День українського козацтва, День захисника України, Покрови Пресвятої Богородиці.




«Ми щит і меч твій, Україно!»




Улюблена Богом перлина
Для всіх українців одна —
Козацька моя Україна,
Хлібів золотих сторона.
Негодами лютими бита,
Віками ти йшла до мети,
Тобі в небі зорею світити,
І волю, і долю знайти

14 жовтня – наша держава відзначатиме свято Покрови Пресвятої Богородиці, День українського козацтва, День захисника України.
Ці свята нерозривно пов’язані між собою, адже Божа Матір - це заступниця і покровителька волелюбних козаків та й усього українського люду. Це день пам’яті та пошани всіх, хто впродовж століть боровся за свою землю, це заклик до згуртованості перед сучасними викликами та загрозами, це символ нерозривного зв’язку всіх поколінь захисників Вітчизни. Їх вшановує вся Україна.

В Семенівській ЦРБ до цих свят влаштовано книжкову виставку «Ми щит і меч твій, Україно!», для молоді проведено перегляд літератури «Захищати свою Вітчизну - справа честі»,

Iсторiї ж бо пишуть на столi.
Ми ж пишем кров’ю на своїй землi.
Ми пишем плугом, шаблею, мечем,
пiснями i невiльницьким плачем.


Л. Костенко

Захист Вітчизни, незалежності і територіальної цілісності України є священним обов'язком кожного її громадянина.
Вітаємо всіх зі святами, вшановуємо міцність духу наших славних предків та пишаємось хоробрістю наших співвітчизників – захисників української землі! Це свято свідомих громадян, які вболівають за долю нашої країни, день усіх небайдужих, які своєю професійною діяльністю, сумлінною працею, волонтерською роботою забезпечують Україні захист — економічний, гуманітарний, інформаційний.


Шановні користувачі! Пропонуємо скористатися рекомендаційним списком літератури
«Козацька держава – наша гордість і слава!»
Історія козацтва - частина великої історії України вона цікава й захоплююча. Це - Про славетних козаків написано багато книжок. Традиції козацтва зберігаються й дотепер.
На протязі всього існування народ України прагнув до своєї незалежності і пролив за це море крові. Українська козацька держава залишила по собі блискучу традицію героїчних вчинків та великих пристастей, традицію спроможну надихнути душі нащадків романтикою подвигів і збагатити політичним досвідом.


Антонович, В. Б. Коротка історія Козаччини [Текст] / В. Б. Антонович. - К.: Україна, 2004. - 304 с.
Спираючись на значний фактичний матеріал, автор доводить, що український народ завжди був демократичною, вільнолюбивою спільнотою, а героїчне минуле козацтва - це і є справжня історія нашої держави.

Апанович, О. М. Збройні сили України першої половини ХVІІІ ст. [Текст] / О. М. Апанович. - Дніпропетровськ: Січ, 2004. - 229 с.
В монографії на основі архівних джерел характеризуються збройні сили України ХVІІІ ст., досліджується комплектування, мобілізація, організація озброєння та забезпечення козацького війська, його сторожової служби.
Історія українського козацтва [Текст]: нариси у 2-х т. / за ред. В. А. Смолія. - К, 2007.
У першому томі розглянуто питання виникнення козацтва, висвітлено систему його цінностей, питання соціальної, військової, політичної та державотворчої діяльності.
У другому томі розглянуто козацьке право та судочинство, його православні та геральдичні традиції.
Наливайко, Д. Козацька християнська республіка. Запорозька Січ [Текст] / Д. Наливайко. - К.: Дніпро, 1992. - 495 с.
Книга присвячена героїчній історії Запорозької Січі, відображеній у західноєвропейських джерелах, історіографії та літературі ХVІ - ХІХ століть.

Середюк, О. М. Лицарі сонця [Текст]: іст. нарис / О. М. Середюк. - Луцьк, 2008. - 474 с.
Увазі читачів пропонується розповідь про військовий та мирний побут, звичаї, обряди козаків (бойове мистецтво, зачіска, харчування тощо), описується вишкіл молоді.
Яворницький, Д. І. Історія запорізьких козаків [Текст]: у 3-х т. / Д. І. Яворницький. - Львів: Світ, 1990. - 319с.
Це найбільш повне історичне дослідження, що охоплює період 1471 - 1734 р.р. На багатому документальному матеріалі описані територія й кордони, природні умови Запорізької Січі, суспільний устрій та побут козацтва.
Сушинський, Б. І. Козацькі вожді України [Текст]: у 2 - х т. / Б. І Сушинський. - Одеса, 2006.

Унікальне видання, у якому подаються історико-літературні есе про вождів та полководців України ХV - ХІХ ст.
 Усі гетьмани України [Текст] / О. Реєнт, І. Коляда. - Х.: Фоліо, 2007. - 415 с.
Українська Гетьманська держава за роки свого існування мала 17 гетьманів. У книзі подається правдивий їх життєпис, а також біографії інших військових керівників українського козацтва.
Про запорожців в художній літературі
Басенко К.Я. Почато [Текст]: Іст. роман.-К.: Дніпро, 1982.-530 с.
Загірня М. Гетьман Петро Сагайдачний[Текст]: Іст. оповідання.-К.: Дніпро, 1991.-95 с.
Загребельний П.А. Роксолана[Текст]: Роман.-К.: Дніпро, 1980.-660 с.
Іваничук Р.І. Мальви[Текст]: Роман. -К.: Дніпро, 1968.-203 с.
Качура Я.Д. Іван Богун[Текст]: Іст. повість.-К.: Молодь, 1972.-103 с.
Кащенко А. Зруйноване гніздо[Текст]: Іст. повісті та оповідання.- К.:
Дніпро,1991.-647 с.
Костенко Л.В. Маруся Чурай[Текст]: Іст. роман у віршах.-К.: Рад. письменник, 1968.-
231 с.

Кулаковський В.М. Дике поле[Текст]: Іст. роман.-К.: Молодь, 1988.-237 с.
Кулаковський В.М. Северин Наливайко: Роман.-К.: Молодь, 1978. -288 с.
Куліш П.А. Чорна рада[Текст]: Роман. - К.: Дніпро, 1967.-287 с.
Ле І. Наливайко[Текст]: Іст. роман.-К.: Дніпро, 1975.-473 с.
Ле І. Хмельницький[Текст]: Іст. роман: У 3-х кн.-К.: Дніпро, І978.
Малик В.К. Чорний вершник[Текст]: Роман.-К.: Молодь, 1977.-319 с.
Панч П. Гомоніла Україна[Текст]: Іст.роман.-К.: Дніпро, 1970.-582 с.
Рибак Н. Переяславська рада: Роман: В 2-х т.-К.: Рад. школа, 1988.
Старицький М.П. Твори: В 6-ти т. Т.4: Богдан Хмельницький; Маруся
Богуславка; Тарас Бульба; Остання ніч.-К.: Дніпро, 1989.-686 с.
Тулуб 3. Людолови: Іст. роман: (В 2 т.): (Про Запорозьку Січ та діяльність гетьмана П.Сагайдачного).-К.: Дніпро, 1988.
Чайковський А. Сагайдачний: Іст. роман у 3-х книгах.-К.: Дніпро, 1990.-581 с.

Рекомендаційний список літератури не є вичерпним



                                                    Матеріал підготувала провідний бібліограф З. Іващенко






вівторок, 11 жовтня 2016 р.

Вітаємо ювіляра: Віктору Женченку - 80!

                  «Віктор Женченко: доля в тисячі доріг»

                                                      «В моєї долі тисячі доріг!
                                                 Одна з них – і найближча,
                                                 І найдовша-
                                                 Та, що веде на батьківський поріг.»
                                                                                                          В. Женченко

Сьогодні,11 жовтня 2016 року, виповнюється 80 років нашому дорогому і шанованому земляку Віктору Женченку.

               Шановний Віктор Васильович!
Прийміть щирі вітання з ювілеєм, в знак нашої поваги до Вас, від бібліотекарів Семенівської центральної районної бібліотеки.
Бажаємо Вам здоров’я міцного,щастя рясного, неба безхмарного, настрою гарного, добра і надії, щоб усі здійснилися мрії. Творчих Вам злетів, літературних здобутків, родинного тепла та любові ближніх.
 Хай Господь здоров’я посилає, ангел – охоронець Вас оберігає.


Віктор Васильвич – заслужений діяч мистецтв України, заслужений артист України, лауреат літературної премії імені Андрія Малишка, кавалер орденів Святого Рівноапостольного Князя Володимира Великого, Святого Архистратига Михаїла.
В. Женченко – людина багатогранного таланту.
Народився Віктор Женченко 11 жовтня 1936 р. в селі Оболонь, Семенівського
р-ну на Полтавщині, у сім'ї сільського вчителя.
Закінчив Харківську державну консерваторію (1960). Автор понад 10  поетичних збірок, перша з яких - "Струна" побачила світ 1971 року. Працював у Донецькому театрі опери та балету ,Ташкентському академічному Великому театрі опери та балету імені Алішера Навої. З 1985 року-соліст Київської державної філармонії. Здійснив ряд перекладів з узбецької мови. Член Національної спілки письменників України з 1975 року. Активний діяч Українського фонду культури з часу його створення 11 жовтня 1987 року. Член президії правління Українського фонду культури.
 В. Женченко є упорядником та одним з перекладачів антології сучасної хорватської воєнної лірики "У цей страшний час" (1990, "Молодь"). Окремі переклади здійснив з татарської, кримськотатарської, білоруської, російської, азербайджанської, латвійської та інших мов.
Віктор Васильович Женченко -  універсальна людина, яка вміє захоплюватися щиросердно чеснотами й талантами інших людей, а це вже рівень богоугодного ставлення до світу.
В одному з інтерв’ю, про свої роки, він сказав так: «Це — вік такий, коли радієш, що вижив, озираєшся і думаєш: «Дякую Богові, що вийшов зо всіх скрут, з пекла, голодовок, хвороб, війни, коли нікому не потрібні були діти і кров’ю сходило пів планети і ніхто не знав, як усе повернеться, а ти залишився живий та майже неушкоджений і до цього дня без творчості себе не мислиш».
Нині Віктор Васильович працює в апараті Українського фонду культури, виступає на різних форумах, презентаціях нових видань, виставок.
Віктора Васильовича завжди радо зустрічає Семенівська земля.

Я — з Оболоні. З тиші, що припала
хмільною хвилею на груди чорнозему.
Я скупаний в купальську ніч — ще
змалу! —
в таємнім шепоті вербового гарему.
Я з квітів тих, що вранці над Сулою
дарують келихи ромашкового щему.
Я з вишень тих, що з кожною весною
плетуть вінки полтавським нареченим...
Я з тих пісень, що пахнуть полем, болем,
билинно гордим хліборобським родом.
З джерел цих п'є моя смаглява доля
дзвінку,
цілющу,
найсвятішу воду!
                            
Творчий доробок:
    
Перша збірка поета «Струна» вийшла у 1971 році. Лірична поезія Віктора Женченка - про красу слова, музики, пісні, природи.  З друку вийшли також збірки віршів поета: "Батькова скрипка" (1974), "Сонячний бік вулиці" (1980), "У сяйві тополиних грацій" (1983,"Молодь"), "Яринчин віночок" (1984, "Веселка"), "Поезії" (1986, "Дніпро"), "Зневаж свій страх" (1997, "Український письменник"), "Зорова поезія" (2000, "Зерна", Париж–Цвікау), "Спрага на двох" (2001, Парламентське видавництво) та інші.

Також світ побачив переклади Віктора Женченка: з узбецької мови – "Пісні Узбекистану" (1972, "Музична Україна"), "Повісті" X. Назіра (1975, "Веселка"), повість "Пригоди Турткоза" С. Анарбаєва (1984, "Веселка"), окремі твори Зульфії, Сайяра, М. Бабаєва, Е. Вахідова, А. Ібодінова, Л. Махмудова; з казахської — повість "Удвох із батьком" К. Найманбаєва (1983, "Веселка"), деякі твори Б. Момиш-Ули, М. Сундетова та ін.


                                           Віртуальна книжкова виставка
                                 «Два крила творчості Віктора Женченка»
1 розділ. Твори Віктора Женченка
Женченко,Віктор. Батькова скрипка
[Текст]/Віктор Женченко: Поезія.-К.: Молодь,1974.-77с.





Женченко,В.В. Зневаж свій страх[Текст]/Віктор Женченко:Поезія,1997.-125с.

Женченко,Віктор. Нас не потряс розп'яття час [Текст]: поезія//Дніпро.-2006.-№ 9-10.-С.2-7






Женченко,Віктор.Зорова поезія /Віктор Женченко.-Париж -Львів-Цвікау,2000.-35с.




Женченко,В. Спрага на двох...: Віртуальна поезія.-К.,2001.-55с.










Женченко,В.В. Живу!..[Текст]: Поезія/Віктор Женченко.- К.:Вид-во "Жнець", 2006.-199с.





Женченко В. Струна: Поезії.-К.:Молодь,1971.-32с.

Женченко,В. Поезії//Літературна Україна.-2001.-22 березня.-С.5

Женченко,В. Світ поезії//Семенівський вісник.-2001.-8 серпня.-С.4


2 розділ. Про нього
Зінченко,Валерій. Хай горить - не згасає свіча роздумів і життя/ Валерій Зінченко//Вісник Семенівщини.-2016.-8 липня.-С.2

Женченко В.В.// Бутенко Є.П. Прозаїки і поети Семенівщини/Євген Бутенко,Микола Зінченко,Любов Мазанько.-Глобинське видавництво "Поліграфсервіс",2004.-С.81

Зінченко,Валерій.Віктору Женченку-80!/Валерій Зінченко//Вісник Семенівщини.-2016.-7 жовтня.- С.4








3розділ. Інтернет ресурси
https://uk.wikipedia.org/wiki/

http://mala.storinka.org/Віктор Женченко: "Я — між людей живу, для них співаю" (добірка віршів з різних збірок)


                                                                                   
                                                                                           Провідний бібліограф З. Іващенко

понеділок, 10 жовтня 2016 р.

До 160-річчя від дня народження І.Я. Франка


«І горів, і яснів, і страждав для України»
2016 рік в Україні проголошено роком Івана Франка (Указ Президента України «Про вшанування пам’яті Івана Франка» № 687/2015 від 08.12.2015 року).
10 жовтня  в Семенівській центральній районній бібліотеці було проведено захід -літературна сторінка «І горів, і яснів, і страждав для України».
Захід присвячений 160-річниці від дня народження  видатного українського письменника, вченого та громадського діяча Івана Яковича Франка.
В заході взяли участь учні 10 класу (кл. керівник О.М. Юрченко) Семенівського НВК№1.
Ведучі заходу О. Мартус та Л. Безсмертна познайомили учнів з цікавими фактами життєвого і творчого шляху видатного Каменяра, розкрили жанрове й тематичне розмаїття його творчості.
Учні: Петренко Влад, Чернецька Віка, Кулініч Аня, Деменко Аліна, Одновол Юрій  читали вірші І.Франка.
 Під час заходу було переглянуто відеоролики, учні  розгадували кросворди, слухали пісні на  слова поета.  В кінці заходу переглянули книжкову виставку «Великий письменник і громадянин».




Іван Франко – патріот своєї держави. Він  закликав народ до боротьби за свободу і правду, за щастя і гідність людини. Він був провісником ідей свободи і соціальної справедливості, співцем прийдешнього братерства, нового світлого життя вільних людей.

неділю, 2 жовтня 2016 р.

До 110-ї річниці від дня народження І. Багряного

 «Не іменуй же мене поетом, друже мій! Я хочу бути тільки людиною,яких так мало на світі…»
                                                               Іван Багряний


                 «Титан українського духу»
Під такою назвою в Семенівській ЦРБ організовано виставку - портрет «Титан українського духу»  до 110-ї річниці від дня народження Івана Багряного.

Письменник, який став, мабуть, чи не найвидатнішою особистістю першої хвилі еміграції з Радянського Союзу. Йому було двадцять п'ять років, коли геноцид в Україні набув нечуваного масштабу. Автор, котрий не міг дозволити собі замовчувати страшну реальність, в якій жили його співвітчизники. І за це він, разом із сотнями тисяч інших правошукачів, потрапив на Далекий Схід у концтабір, де мусив провести довгі п'ять років...

 
Іван Багряний (справжнє ім’я: Лозов’ягін Іван Павлович) народився 2 жовтня 1906р. в м. Охтирці на Полтавщині у родині сільського робітника-муляра.
Навчався у вищій початковій школі, вірші почав писати ще у 2 класі. Навчаючись у школі, був редактором шкільного журналу надія. З 1920р. навчався у ремісничій профтехшколі, звідки перевівся в Краснопільську художньо-керамічну.
У 1924р. вступив до Охтирської філії організації «Плуг». У 1925р. під псевдонімом Полярний надрукував свою першу книжку оповідань «Чорні силуети». У 1926р. вступив до Київського художнього інституту, який не закінчив через матеріальну скруту. Тоді під псевдонімом Багряний друкував поезії й оповідання в журналах «Глобус», «Життя й революція», «Червоний шлях» та «Плужанин».