29 січня 2018 року -100-річчя бою під Крутами

                                                                                                                                   Дайджест

Вся Україна пригадує сумну, але водночас героїчну подію - Битву під Крутами.

        29 січня 1918 року поблизу залізничної станції Крути (за 18 км від м. Ніжина Чернігівської області) на літі Москва — Бахмач — Київ відбувся нерівний бій помічного куреня студентів січових стрільців юнацької школи ім. Б. Хмельницького та гайдамаків із загоном більшовицької армії. У нерівному бою загинула майже половина юних незагартованих бійців, серед яких був і командир студентського куреня сотник Омельченко. Опір під Крутами стримав на кілька днів завоювання Києва більшовиками і мав важливий вплив на вирішення Брестської угоди.

            19 березня 1918 року на Аскольдовій могилі відбувся похорон юних борців за вільну, незалежну Україну. Трагедія під Крутами знайшла палкий відгук у серцях свідомих українців усього світу. Відомі поети, прозаїки, публіцисти опублікували щирі й зворушливі статті у вільній пресі про цю подію. Подвиг героїв Крут навічно увійшов у літопис боротьби за незалежність України як свідчення незламності духу українського народу, його споконвічного прагнення до волі і справедливості.

Павло Тичина / «Пам'яті тридцяти» 1918 рік/

На Аскольдовій могилі

Поховали їх —

Тридцять мучнів-українців,

Славних молодих...

На Аскольдовій могилі

Український цвіт! —

По кривавій по дорозі

Нам іти у світ.

На кого посміла знятись

Зрадницька рука?

Квітне сонце, — грає вітер

І Дніпро-ріка...

На кого завзявся воїн?

Боже, покарай!

Понад все вони любили

Свій коханий край.

Вмерли в Новім Заповіті

З славою святих.

На Аскольдовій Могилі

Поховали їх.

        

«Хоч виє знов зима поривом лютим
Та ми дорогу знаєм до мети;
 Герої Крут!... О, нам їх не забути…»
                                                                     (М. Лавренко)

І знов, у котрий це вже раз,

Зійшлися ми в одній родині,

Щоб пом’януть той славний час,

Коли в офіру батьківщині

Себе принесли кращі з нас.

Нема любові понад ту,

Що окропила кров’ю Крути,

І ту гарячу кров  святу

Повік Вкраїні не забути.

І слава їх встає не вмерши,

Ятрить крізь відстані і час.

Було їх триста. Триста перший –

І ти,

І я

І кожен з нас.

                                                   Петро Шкрабюк.

22 січня - День Соборності України.

Щорічно, згідно з Указом Президента, 22 січня ми відзначаємо День Соборності України.

Власне, сьогоднішнє свято і потрібне для того, щоб ще  раз осмислити історію держави і зрозуміти природу невдач.

Злука, єднання, соборність – ці поняття, сьогодні особливо, сприймаємо як надто важливі і актуальні. Маємо зруйнувати кордони й у душах своїх об’єднатись заради величної мети – побудови економічно й духовно багатої, вільної й демократичної України.
Зміст і значення Акту Злуки важко переоцінити. Вони по-справжньому розкриваються тепер, з висоти  історичного досвіду.

22 січня 1919 року, посеред руїни, заподіяної війною і революцією, сталася подія, про яку мріяли покоління українських патріотів, відбулося об’єднання двох суверенних держав  - Української Народної Республіки в одну самостійну соборну державу.
Маємо також пам’ятати, що 22 січня 1918 року почалося засідання Малої Ради, на якому було прийнято ІУ Універсал. У ньому Українська Народна Республіка проголошувалася "самостійною, ні від кого незалежною, вільною, суверенною державою українського народу".

Відзначення злуки між УНР та ЗУНР збігається  з річницею ІУ Універсалу, що дає підставу говорити про здійснення двох мрій - здобуття незалежності й збереження Соборності України.
Сьогодні День Соборності України символізує єдність України та багатьох поколінь українців, які виборювали Соборність і Незалежність нашої держави і виборюють її сьогодні.       
Акт Злуки знайшов своє продовження і під час Революції Гідності. Так, день 22 січня 2014 року Україна зустріла в огні. Сьогодні Україна також бореться за свою незалежність. На Сході  йде війна з російським агресором, в якій наші воїни віддають своє життя за Україну, її територіальну цілісність, свободу, мирне та щасливе майбутнє.

Долаючи усі важкі випробування, які випали на долю українського народу, і сьогодні ми змушені знову доводити всьому світові, що наша держава єдина  і неподільна, що немає окремої Східної і Західної України, а ми - єдиний народ!

22 січня  в селищі відбулися урочистості з нагоди свята, за участю  керівництва  району,    громадськості,   мешканців району та селища. Відбулося покладання квітів до стели Борцям за свободу України. Хвилиною мовчання присутні вшанували героїв які віддали свої життя за незалежність і цілісність України.   Учасники заходу переглянули книжково-ілюстративну виставку «День Соборності країни, вустами історії», на якій представлено книги, що відтворюють  історичні події минулих років, а також події, які відбуваються на Сході України сьогодні.  

80 років від дня народження Василя Стуса

Трагічний, величний і вічний Василь Стус

 6 січня, народився видатний українець, поет-революціонер Василь Стус. До  80 -ти  річчя від дня народження в Семенівській ЦРБ організовано книжкову виставку "Трігічний, величний і вічний Василь Стус".

Як добре, що смерті не боюсь я

І не питаю, чи тяжкий мій хрест,

Що перед вами, судді, не клонюся

В передчутті недовідомих верст,

Що жив, любив і не набрався скверни,

Ненависті, прокльону, каяття.

Народе мій, до тебе я ще верну,

Як в смерті обернуся до життя

Своїм стражданням і незлим обличчям.

Як син, тобі доземно уклонюсь

І чесно гляну в чесні твої вічі

І в смерті з рідним краєм поріднюсь.
                                                                      В. Стус

Василь Стус за своїм покликанням і з ласки Божої – поет, людина незламної волі, Герой України. Він не тільки непересічна, а й рідкісна своїм талантом і культурою людина - приклад синівської вірності своєму народові й самовідданої любові до Батьківщини. Василь Стус був і залишається сьогодні взірцем громадянського служіння, людиною, яку називали і називають «Cовістю нашої епохи». Животворне слово поета, дух свободи, гуманізм і національні переконання не відповідали пануючій ідеології, вступали у протиріччя із тоталітарною системою. Життя Василя Стуса трагічно обірвалося на 47-му році у таборі для політичних в’язнів ВС-389/36-1 біля села Кучино, Пермської обл. (РФ). Воно схоже на спалах — короткий і яскравий.

Барельєф письменника поета В. Бондаря

В пам'ять про славетного      земляка 

                          

Нещодавно в Семенівському районному краєзнавчому музеї створено музейну кімнату, присвячено життю і творчості нашого великого земляка, письменника і поета Василя Трохимовича Бондаря. Ця подія сталась, згідно наказу про передачу Департаменту освіти і науки Полтавської обласної державної адміністрації.  Раніше, при Рокитівській /Жовтневій/ загальноосвітній школі I-II ст. був створений і діяв  «Військово-історичний музей», де експонувались експонати, пов’язані зі славетним прозаїком та поетом. У зв’язку з призупиненням діяльності вказаної школи, усі експонати були передані до районного музею.

Василь Бондар народився в 1923 році у селі Бурбино. Там пройшли його дитинство та юність. Після закінчення Жовтневої школи, він вступив на навчання до Лубенського вчительського інституту.  Друга Світова війна не дала можливості здійснити задуми Василя Бондаря. Він починає свою діяльність у підпіллі. Згодом попадає в полон до жорстоких німецьких нацистів, які насильно відправляють його до коцтабору Дахау. Там він проходить мученицьку школу виживання. В нацистських катівнях знищували у муках в’язнів табору. Василь не здавався. Він досконало вивчив німецьку мову, німецьку культуру, допомагав товаришам по ув’язненню розповсюджувати листівки, в яких висвітлювалась ненависть до пекельного режиму катів.

Дуже часто над ним висіло вістря смерті. Але любов до України, жага до життя допомогли вижити в нелюдських умовах і дочекатись звільнення.

Після війни він багато працює, навчається. Закінчує Чернігівський педагогічний інститут, вчителює. Згодом закінчує факультет журналістики Львівського університету. Працює журналістом в кількох виданнях, пише власні твори.

Праця і тільки праця рятує його від пережитого. Так з-під пера виходять твори:

«Маки на дротах», «Листя летить проти вітру», «Лебеді летять на південь», «Все-правда», «Зорі згаснуть на світанку» та інші.

Макет батьківської хати

Шкода, але у віці 45 років трагічно обірвалося життя Василя Бондаря, саме у розквіті його творчих взлетів. А нам залишились його безсмертні твори, які в теперішньому сьогоденні є актуальними, про що значать ці слова:

 Є з неволі на волю ворота-

 У широкі зелені світи.

 Не чекати свободи-боротись,

 Не тремтіть, а у наступ іти!..

Пам’ять про поета, письменника, людину зберігається у серцях  його шанувальників. Запрошуємо всіх бажаючих до музею.

Висловлюємо щиру подяку тим, хто займався пошуковою роботою по зібранню експонатів, тим хто ретельно досліджував творчість Бондаря, хто зумів зберегти для прийдешніх поколінь ці скарби. Окрема подяка екс-директорам школи Валентині Хоменко , Світлані Білокобильській та учням . Велика подяка начальнику відділу освіти Семенівської РДА  Людмилі Лопаті,

за підтримку і сприяння у цій важливій події та

 керівнику Філії «Жовтневе» Якову Костирко за надану допомогу при перевезенні музею.

                                                                                       Ліана Сіденко

З НОВИМ 2018 РОКОМ!

                ШАНОВНІ КОЛЕГИ ТА

             КОРИСТУВАЧІ БІБЛІОТЕКИ !

 
   Вітаємо вас з Новим 2018 роком!               

Бажаємо міцного здоров’я, добробуту, благополуччя. Хай рік прийдешній буде світлим, щасливим та мирним, додасть усім нам сил, принесе нові сподівання та втілення заповітного.

2018 за східним гороскопом – рік Жовтого Земляного Собаки. Новий господар року є уособленням справедливості, шляхетності та вірності. А тому всіх, хто вважає ці якості головними в житті, Жовтий Собака цього року обдарує своєю увагою та турботою.

Собака — розумна, віддана тварина, правда, не позбавлений деяких хитрощей.  Такими будуть і діти, які з’являться на світ у 2018. Вони є прекрасними слухачами, вміють зацікавити співрозмовника і справити позитивне враження на оточуючих.Інтелекту і дружелюбності «улюбленців» Жовтої Собаки можна тільки позаздрити.