Крижанівський Степан Ода бібліотеці Тільки той, Кому загрожує Втрата найдорожчого, Відчуває всю його цінність. Я мав загрозу Втратити очі І тоді лиш відчув, Що моє все життя — Це зоріння, зір і зіркість, Це — прагнення світла, Заперечення тьми. Я мав загрозу Втратить тебе, Дорога книгозбірне, — мій духовний зоре, — скарбнице розуму, — пам'яте серця, — засіко врожаю вікової мудрості людства. І коли новий Герострат Захотів пустить тебе димом, Я відчув незмірність утрати. Я відчув, що втрачаю: — храм культури народу, — завод, що виробляє щастя, — дім побачень із мудрістю, — розподільник радості. Я відчув, що втрачаю: — комору моєї мислі, — золото поезії, — діаманти чуттів, — креслення мрій, — оселю мого безсмертя. Я відчув, що це за...