30 вересня 2022 р. - Всеукраїнський день бібліотек

Цьогоріч День бібліотек ми відзначаємо в умовах воєнного стану. Уся країна об’єдналася для боротьби з рашизмом, а бібліотеки для своїх спільнот, громад та новоприбулих стали і точкою опори, і місцем сили, і простором для спільнодії.

Хай буде скоріше мирно і книжково!

Письменники , поети про трагедію Бабиного Яру.

 Цими днями вшановуємо пам’ять жертв Бабиного Яру – однієї з найбільших людських трагедій ХХ століття на теренах України.

Письменники , поети про трагедію Бабиного Яру.
Першими художніми текстами, котрі зафіксували емоційну і психологічну реакцію на трагедію Бабиного Яру, були саме поетичні твори. Адже поезія завжди мобільна у відтворенні пережитого досвіду та динамічна в реакції на больові потрясіння. Напевне знаковим є той факт, що першими відгукнулися на трагедію Бабиного Яру митці, котрі перебували в Києві в період нацистської окупації і для яких страшне людиновбивство стало частиною особистого досвіду війни.
Наскрізними для поезії є болючі роздуми про розрив спадкоємності поколінь, втрату дерева роду й духовного коду.
Одними з перших на трагедію Бабиного Яру відгукнулися українські митці. Поетичні роздуми про Бабин Яр втілили на письмі такі відомі українські автори, як Микола Бажан, Володимир Сосюра, Олекса Ющенко.
У сприйнятті поета М. Бажана, тиша над Бабиним Яром така оманлива: крізь неї прориваються голоси безневинно страчених і замордованих. «Ні, це не тиша! Незгасимий крик ста тисяч серць передсмертний крик одчайний». Митця вражають незатерті сліди страшних злочинів.

В землі не скрилось, тліном не взялось
Витке і ніжне золото волось.
Блищить на мокрій твані крутоярів
Розбите скло старечих окулярів,
І дотліває кинутий набік
Закровлений дитячий черевик.
(М.Бажан)

Устають з-під землі наші діти,
Закатовані, вдушені, вбиті,
Недокохані нами і світом,
Не научені твердо ходити.
(В.Швець, «Бабин Яр»)
З 17 по 28 лютого 1946 року в Києві відбувся судовий процес над учасниками масових розстрілів під час нацистської окупації. В залі суду були присутні українські письменники Володимир Сосюра та Юрій Смолич. Під впливом побаченого В.Сосюра пише такі рядки:

За Бабин Яр прийшла година суду!
За нашу кров, за тьми свавільний гніт,
Це зло потвор, і безуму, і бруду
Рука відплати витягла на світ.
Судіть же їх, судіть в ім’я народу,
Від імені і мертвих, і живих,
Від імені життя і щастя, і свободи
О, судді праведні, судіть проклятих їх.
(В.Сосюра, http://babiy-yar.livejournal.com/3601.html)

У творчості Леоніда Первомайського – талановитого й самобутнього українського письменника ХХ століття тема Голокосту й Бабиного Яру залишалися серед пріоритетних.
Так у вірші «В Бабинім Яру» автор відтворює щемливу і надзвичайно людяну розмову старого єврея з сином за мить до страти:
Стань біля мене, стань, мій сину,
Я прикрию долонею твої очі,
Щоб ти не побачив своєї смерті,
А тільки кров мою в пальцях на сонці,
Ту кров, що й твоєю стала кров’ю
І зараз вилитись має на землю…
(Л. Первомайський)

Видатний єврейський поет Перец Маркіш закінчив 1946 року епічну віршовану книжку «Війна». Уривки з неї, зокрема і про Бабин Яр у перекладі українською В.Богуславської.
Нестерпним болем повен Бабин Яр.
Тисячоліттям тугою волає.
Безсилі тиша тут і календар
І берегів у пам’яті немає.
Крізь землю проростуть дерева тут кістками,
І пеститиме їх примхливим вітерцем,
Оголюючи тлін, болючий камінь,
Немов на глум, залишений живцем…
Головний герой книги, Садовський, alter ego поета:
Не знає він, чи ця дитина з яви,
Чи витвір вітру, куряви і хмар.
Ні він один. І струмені криваві
Переливають тугу в Бабин Яр.
(П.Маркіш, «Наречений завірюхи»)

Визначний єврейський поет Шике (Овсій) Дріз написав (1953–1954 рр.) вірш «Колискова Бабиному Яру».
Я розгрібаю згарище – сини мої обидва де?
Мовчать попечені кістки – у них немає відповіді.
О матері, допоможіть
Цю доридати пісню,
Заколисати, пережить
І Бабин Яр колись мені.
(Ш.Дріз, «Четверта струна», пер. з їдишу В.Богуславської)

( Використано матеріал І. Захарчук. Бабин Яр в художній літературі)

"Бабин Яр" Анатолія Кузнєцова

Це роман-документ, де не єврей розповідає про те, свідком чого він став. У 2009 році книгу перевидали українською мовою. Цього ж року на розі Кирилівської і Петропавлівської вулиць з’являється бронзова статуя хлопчика, який читає оголошення, про те, що всі євреї міста Києва мають прийти до Бабиного Яру. Це власне Анатолій Кузнєцов у дванадцятирічному віці, який став свідком тих моторошних подій у Бабиному Яру. Так кожен на вулиці Києва може зустріти свідка. Ця зустріч зі свідком когось шокує, а когось змушує пригадати в якій історії ми живемо. Таким шоком була поява книги Анатолія Кузнєцова в середині 60-их років. Вона з’явилася в цензурованому вигляді шаленим накладом в 2 мільйони примірників в часописі "Юність" і 150 тисячним накладом книгою. Через конфлікт з режимом автор емігрує до Лондона, де отримує політичний притулок і працює на радіо "Свобода". У 1979 році Анатолій Кузнєцов помер загадковою смертю. Анатолій Кузнєцов – дуже важливий свідок. У 1941 році він вів нотатки і його джерела як прямого свідка дуже цінні для вивчення цієї трагедії.

 

"Бабин Яр. Голосами" Маріанни Кіяновської

Маріанна Кіяновська – поетка, перекладач, літературознавець, член Асоціації українських письменників та Національної Спілки письменників України. У книзі використані ескізи Ади Рибачук та Володимира Мельниченка для проекту пам’ятника жертвам Бабиного Яру, роботу художника Зіновія Толкачова «Талескотен», серії «Майданек», 1944 р., а також фотографія Дмитра Пейсахова з циклу «Бабин Яр».

Авторка отримала за цю книгу Шевченківську премію. Дуже складна книжка для прочитання. Видана у видавництві "Дух і літера".   Ця книга – видатне явище на рівні видатних книг двадцятого століття.

ШОА в Україні. Історія свідчення, увічнення

 

Це ключовий англомовний текст. По той бік океану ця книга є засадничою. Вона стосується історії свідчень і меморіалізації. Найвидатніші західні історики зібрали докупи надзвичайно точні і високоякісні дослідження. Тут є Тімоті Снайдер: "Життя і смерть західно-волинських євреїв". Є Карел Бергоф і  історія  Діни – свідка, яка пережила Бабин Яр. Книга перекладена українською мовою.

"Мабуть Естер" Катерини Петровської

 

У тексті багато документу, багато біографічного, персональної приватної історії.  Книга написана німецькою і перекладена багатьма мовами. Мабуть Естер – це метафора того, що сталося з людьми наприкінці вересня 1941 року. Це ім’я жінки, яка загинула в Бабиному Яру, але при цьому не дійшовши до нього. В родині не пам’ятають її ім’я, оскільки пам'ять його стерла. Тому вони припускають, що її звали мабуть Естер. Катя Петровська акцентує увагу на думці, що в Бабиному Яру немає чужих. Це не питання ідентичності, це питання порядності.

Чорна книга

 

Найстарша і найновіша книга, оскільки українською вона вийшла лише цього року. Василь Гроссман та Ілля Еренбург збирали матеріали в ході Другої світової війни про злочини в Бабиного Яру та інших місцях. Чорна книга вперше зібрала ці тексти, дала їм форму. Вона була заборонена сталінською владою, хоча вже була верстка. Дуже важливо, що книга не зникла назавжди. Далі є карколомна історія про друк на Заході в Лазаньї та в Ізраїлі. І лише цього літа  Чорна книга з’явилася українською мовою у видавництві "Дух і літера". Це пам'ять про те, як від початку 40-их років починається боротьба за правду за Бабин Яр. Чорна книга – це сильний свідок, який укладали надзвичайно талановиті письменники.

 “Конституція для всіх і великих і малих”

   Відбувся Всеукраїнський онлайн-конкурс із правового просвітництва “Конституція для всіх і великих і малих”,який проходив з 18 квітня по 28 червня 2022 року. Користувачі КУ “ Семенівська центральна бібліотека” та бібліотеки –філії прийняли участь у конкурсі:

1) Коверя Дмитро(смт. Семенівка)

2) Сахарова Олена(смт. Семенівка)

3) Сергієнко Настя(смт. Семенівка)

4) Козлова Софія(смт. Семенівка)

5) Пацкан Маріанна(смт. Семенівка)

6) Шинко Дар’я(с.Очеретувате)

7) Бутурлим Вікторія (с.Богданівка)

8 ) Стороженко Неля (с.Біляки)

9) Сап’ян Анна (с.Степанівка)

10) Сап’ян Дар’я(с.Степанівка)

11) Донець Софія(с.Степанівка)

12) Носенко Олександр(с.Степанівка)

13) Білоус Анастасія(с.Новоселиця)

14) Кущенко Дарина(с. В.Липняги)

15) Махно Валерія(с. М.Липняги)

16) Погоріла Юлія(с.Василівка)

17) Гетьман Артьом(с.Заїчинці)

Всі користувачі були нагородженні книгою “Конституція для всіх і великих і малих”. Переможець конкурсу Стороженко Неля(с.Біляки) отримала приз з відзнакою-дитячу футболку.