26 квітня -32 річниця аварії на Чорнобильській АЕС

32 роки відділяють нас від аварії на Чорнобильській атомній електростанції.      
Чорнобиль ... Чорний біль нашої землі. І скільки б не минуло років, все одно це слово полум’янітиме чорним вогнищем скорботи.  

Аварія на Чорнобильській АЕС - найстрашніша екологічна  катастрофа  XX століття. За масштабами забруднення навколишнього середовища вона була найбільшою в світі. Забруднення поширилося не тільки на країни Європи, а й за її межі.
Ця трагедія забрала життя багатьох людей, завдала шкоди здоров’ю мільйонів українців. Її наслідки ще відчуватимуть на собі майбутні покоління.

 У ніч з 25 на 26 квітня 1986 року о 1-й годині 23 хвилини нічну пітьму розірвало полум’я. На четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС сталася найбільша катастрофа,яка з острахом сколихнула всю планету.
Проходять роки, а біль не вщухає, тривога не полишає людей, пов’язаних скорботним часом ядерного апокаліпсиса. Ми, українці, повинні пам’ятати й шанувати героїв, завдяки яким сьогодні живемо. Чорнобиль був, є та буде, а тому згадувати про нього потрібно не лише раз на рік, а робити це постійно.
26 квітня в селищі   біля Пам’ятного знака учасникам ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС відбувся мітинг реквієм . Хвилиною мовчання учасники вшанували пам'ять тих,хто пішов у вічність та покласти квіти до пам’ятного знака.
Наша пам'ять і пам'ять багатьох наступних поколінь знову і знову буде повертатися до трагічних квітневих днів 1986 року, коли ядерна смерть загрожувала всьому живому і неживому.
Урятований світ — найкращий пам'ятник тим, хто загинув у чорнобильському пеклі. Пам'ятаймо про тих? кого вже немає поруч і не забуваймо хто з нами поруч.
В Семенівській ЦРБ  організовано книжкову виставку  «Біль, якому немає меж». Тут зібрано книги та публікації які розповідають про  аварію на ЧАЕС та  її наслідки.

Чорнобиль...

Ти чорна прірва нашого життя

Ти чорний біль народу,

Ти, наче лезо простого ножа,

Прорізав наші долі і природу...

Тривожний дзвін...

Троянди на граніт

Лягають, наче смуток в душу...

Чорнобиль, чорний біль сердець,

Про тебе вічно пам’ятати мушу.

Конкурс "Найкращий читач Полтавщини"

17 квітня  в Семенівській районній бібліотеці для дітей пройшов II - й етап обласного конкурсу дитячого читання "Найкращий читач Полтавщини" в рамках Всеукраїнського конкурсу "Книгоманія - 2018" серед учнів 6-7 класів. Цього року до конкурсу були залучені юні любителі книг з тих бібліотек, що не увійшли до ОТГ.
На книжкове свято зібралися переможці  І етапу  конкурсу.  Свято розпочала директор Л.Г. Шумейко, а щоб зняти хвилювання та додати   настрою   для всіх учасників було  проведено   цікаву розминку.Учасники конкурсу дізналися про читацькі вподобання своїх однолітків, презентували свої улюблені книги, відповідали на запитання журі.                        
Цього року  переможцями  стали  Вікторія Матвієнко (7кл.) районна бібліотека для дітей та Ніна Дударь (6 кл.) Устимівська сільська бібліотека. Переможці  нагороджені грамотами та  подарунками.            
На переможців чекають змагання в III-му етапі обласного конкурсу "Найкращий читач 2018 року" в м. Полтаві.   Бажаємо їм успіхів, творчого натхнення і чекаємо з перемогою!
А також з учасниками було проведено флешмоб «Супер читач».
До свята працівниками бібліотеки було організовано книжкову виставку «Мій сонячний дім-моя Україна».          

Вітаємо переможців!

Увага конкурс!

"Бібліотечні фото-перегони 

"Лапи, крила та хвости"

Увага! Оголошено обласний дитячий конкурс «Бібліотечні фото – перегони «Лапи, крила та хвости»

Конкурс проходить протягом квітня – вересня 2018 року у 2 тури.
1 тур – з 15 квітня по 01 серпня( проходитиме шляхом Інтернет голосування
На конкурс представляють тільки індивідуальні роботи.
Конкурсні роботи ( фото домашнього улюбленця за «читанням» книги) повинні бути підготовлені за тематикою Конкурсу і відповідати таким вимогам:
Формат А 4 ( 21*30 см);
Зображення кольорове;
Містити під фото назву та цікаві коментарі;
Колаж та комп’ютерна графіка не допускаються, за винятком корекції кольору та контрасту.

В 1 турі учасники Конкурсу роблять фото подають його у цифровому форматі
для розміщенні та голосування на сайті Полтавської обласної бібліотеки для дітей ім.. Панаса Мирного у фотоальбомі «Конкурс «Бібліотечні фото - перегони ««Лапи, крила та хвости» ( адреса сайту: http: //odb.poltava.ua/)

Голосування за конкурсну роботу кожного із учасників Конкурсу триває з 12 год дня 20 серпня до 12 год 05 вересня

У 2 турі Конкурсу беруть участь 10 конкурсних робіт, які за результатами голосування 1 туру набрали найбільшу кількість балів.

Для участі у другому турі конкурсні роботи – оригінали фото надсилаються у термін з 07 по 24 вересня на поштову адресу: Полтавської обласної бібліотеки для дітей ім.. Панаса Мирного, вул.. Небесної сотні, 17, м. Полтава 36000

Великдень: традиції та обряди

         

 Великдень святкують у всьому світі. Для християн, як усі ми добре знаємо, це день, коли Христос воскрес із мертвих заради спасіння людей. А ще воно вважається культовою подією світової історії і головним днем ​​у році для всіх православних християн. Цього року ми будемо святкувати Великдень  8 квітня.          

         Кожен, хто шанує це свято, отримує надію на порятунок, адже воскрес Христос. Світле Воскресіння прийнято наповнювати добрими справами, чимало обрядів і традицій в Україні пов'язане з ним.    
        Великдень в Україні — це ще й свято весняного воскресіння, оновлення природи, що відзначалось у день весняного рівнодення ще за часів язичництва. Це поєднання двох вір, двох світів — язичництва й християнства — до сьогодні збереглось у віруваннях та великодній обрядовості українців.    
 «Пасха», «Великдень», «Воскресіння Господнє» – усі ці найменування здавна використовуються нами для того, щоб сповістити про, без сумніву, одне з найголовніших свят в культурі українського народу.        
         Безсумнівно, на Великдень прийнято накривати багаті столи, тож кулінарних святкових традицій також існує чимало.    
Самі паски прийнято пекти у четвер або суботу. Цей процес має неодмінно супроводжуватися повною тишею і спокоєм в оселі. Серед тих, хто не має сімейних звичаїв випікання великодніх калачів, наразі неабиякою популярністю користуються паски.
Окремого слова варті й писанки. Орнаменти, що їх використовують у писанкарстві, мають дуже глибоке коріння. Писанка також вважалася великоднім символом любові – найкращі з-поміж них дівчата дарували хлопцям, таким чином зізнаючись у власних почуттях. Також з писанками була пов’язана велика кількість дитячих забав і магічних ритуалів.
    Кошик зі смаколиками віруючий люд освячує зрання в церкві, після чого йде додому на святкову трапезу – «розговляння».  Окрім печених та сирних пасок, до великоднього кошика кладуть також крашанки, пиріжки, домашні ковбаси, м’ясо, хрін й, іноді, кагор.           
Ніч перед Великоднем – найбільш урочиста й святкова, впродовж неї народ не лягає спати, аби мати щастя й злагоду на наступний рік. У храмах служать всеношні літургії, а на ранок віряни розговляються й вітають одне одного традиційним «Христос Воскрес!» – «Воістину Воскрес!»

Шановні користувачі, колеги!
Вітаємо вас з Святом Великодня! 

Хай домівки ваші наповняться миром, 

щирою любов’ю та доброю вдачею, 

а у Вашому серці завжди сяє
 світло  Віри! 

Христос Воскрес!

100-річчя від дня народження Олеся Гончара

       3 квітня вся Україна відзначає 100-річчя від дня народження Олеся Терентійовича Гончара - Великого українця, славетного представника  української літератури, геніального майстра слова, громадського діяча , борця за мир і людські права, академіка, секретаря правління Спілки письменників, голови Українського державного комітету захисту миру, члена Всесвітньої Ради Миру, депутата Верховної Ради, Героя України…

Олесь Гончар був великим Українцем, совістю нашої нації, вірним, люблячим сином своєї країни. «Яка ж вона таки прекрасна, наша Україна! Нема, нема на світі другої такої», - писав він у своєму щоденнику 1973 року. За десять днів до відходу у Вічність – 4 липня 1995 року записав: «Дякую Богові, що дав мені народитися українцем».
«…Бережіть Україну», - заповітно прошептав він на останній путі у вічність.

Його земне життя тривало 77 років, і це були роки творчого горіння й неспокою. Письменницьке життя триватиме доти, доки існуватиме українська література. Твори Олеся Гончара Україна читатиме завжди, бо всі вони – про найважливіше, найактуальніше, найболючіше. І разом вони немовби є однією величезною книгою-епопеєю про війну і мир, людину, Україну, український народ. Його твори вийшли на межі суто літератури, вони стали частиною нашого життя.
В Семенівській ЦРБ організовано  книжкову виставку-персоналію  «В гостях у Олега Гончара». Для широкого кола користувачів  представлено твори О. Гончара, літературу про нього, світлини.

Творчість Олеся Гончара відома й шанована в світі. Його твори перекладено більш як 40 мовами світу. Свідченням високого авторитету Олеся Гончара не лише в Україні стало присудження йому Міжнародним Біографічним центром у Кембриджі (Англія) почесного титулу «Інтелектуал світу 1993 року».
Про чільне місце майстра слова в історії України кінця XX ст. Іван Дзюба писав: «Ваша висока гуманістична творчість у всі часи не давала згаснути промінцеві надії на кращу долю рідного народу, соборними дзвонами будила незнищенну жагу до волі, правди, до усвідомлення коренів своїх і чистих витоків».