Кожен, хто шанує це свято,
отримує надію на порятунок, адже воскрес Христос. Світле Воскресіння прийнято
наповнювати добрими справами, чимало обрядів і традицій в Україні пов'язане з ним.
Великдень в Україні — це ще й свято весняного воскресіння, оновлення природи, що відзначалось у день весняного рівнодення ще за часів язичництва. Це поєднання двох вір, двох світів — язичництва й християнства — до сьогодні збереглось у віруваннях та великодній обрядовості українців.
«Пасха», «Великдень», «Воскресіння Господнє» – усі ці найменування здавна використовуються нами для того, щоб сповістити про, без сумніву, одне з найголовніших свят в культурі українського народу.
Безсумнівно, на Великдень прийнято накривати багаті столи, тож кулінарних святкових традицій також існує чимало.
Самі паски прийнято пекти у четвер або суботу. Цей процес має неодмінно супроводжуватися повною тишею і спокоєм в оселі. Серед тих, хто не має сімейних звичаїв випікання великодніх калачів, наразі неабиякою популярністю користуються паски.
Окремого слова варті й писанки. Орнаменти, що їх використовують у писанкарстві, мають дуже глибоке коріння. Писанка також вважалася великоднім символом любові – найкращі з-поміж них дівчата дарували хлопцям, таким чином зізнаючись у власних почуттях. Також з писанками була пов’язана велика кількість дитячих забав і магічних ритуалів.
Кошик зі смаколиками віруючий люд освячує зрання в церкві, після чого йде додому на святкову трапезу – «розговляння». Окрім печених та сирних пасок, до великоднього кошика кладуть також крашанки, пиріжки, домашні ковбаси, м’ясо, хрін й, іноді, кагор.
Ніч перед Великоднем – найбільш урочиста й святкова, впродовж неї народ не лягає спати, аби мати щастя й злагоду на наступний рік. У храмах служать всеношні літургії, а на ранок віряни розговляються й вітають одне одного традиційним «Христос Воскрес!» – «Воістину Воскрес!»
Великдень в Україні — це ще й свято весняного воскресіння, оновлення природи, що відзначалось у день весняного рівнодення ще за часів язичництва. Це поєднання двох вір, двох світів — язичництва й християнства — до сьогодні збереглось у віруваннях та великодній обрядовості українців.
«Пасха», «Великдень», «Воскресіння Господнє» – усі ці найменування здавна використовуються нами для того, щоб сповістити про, без сумніву, одне з найголовніших свят в культурі українського народу.
Безсумнівно, на Великдень прийнято накривати багаті столи, тож кулінарних святкових традицій також існує чимало.
Самі паски прийнято пекти у четвер або суботу. Цей процес має неодмінно супроводжуватися повною тишею і спокоєм в оселі. Серед тих, хто не має сімейних звичаїв випікання великодніх калачів, наразі неабиякою популярністю користуються паски.
Окремого слова варті й писанки. Орнаменти, що їх використовують у писанкарстві, мають дуже глибоке коріння. Писанка також вважалася великоднім символом любові – найкращі з-поміж них дівчата дарували хлопцям, таким чином зізнаючись у власних почуттях. Також з писанками була пов’язана велика кількість дитячих забав і магічних ритуалів.
Кошик зі смаколиками віруючий люд освячує зрання в церкві, після чого йде додому на святкову трапезу – «розговляння». Окрім печених та сирних пасок, до великоднього кошика кладуть також крашанки, пиріжки, домашні ковбаси, м’ясо, хрін й, іноді, кагор.
Ніч перед Великоднем – найбільш урочиста й святкова, впродовж неї народ не лягає спати, аби мати щастя й злагоду на наступний рік. У храмах служать всеношні літургії, а на ранок віряни розговляються й вітають одне одного традиційним «Христос Воскрес!» – «Воістину Воскрес!»
Шановні
користувачі, колеги!
Вітаємо вас з Святом Великодня!
Вітаємо вас з Святом Великодня!
Хай
домівки ваші наповняться миром,
щирою любов’ю та доброю вдачею,
а у Вашому
серці завжди сяє
світло Віри!
світло Віри!
Христос
Воскрес!
Немає коментарів:
Дописати коментар