вівторок, 31 травня 2016 р.

Конкурс дитячої творчості «Мрії про Україну: дитячий погляд»

На виконання Указу Президента України «Про відзначення 25-ї річниці незалежності України» фонд  «Миколи Томенка «Рідна країна» та Національна бібліотека для дітей оголосили конкурс дитячої творчості «Мрії про Україну: дитячий погляд»
Основним завданням конкурсу є утвердження в свідомості та почуття юних громадян патріотичних цінностей, переконань і поваги до своєї країни, українського народу, його культури, звичаїв та традицій, стимулювання пізнавальної активності і самостійності у дітей та підлітків, спонукання учасників до творчості.

      Мета конкурсу – формування у майбутнього покоління високої громадянської свідомості; сприяння національно-патріотичному розвитку особистості, ідентифікації з державою, її історіє, культурою та розвитком.
У конкурсі беруть участь діти у 2-х вікових категоріях:
читачі-учні 10-12 років
читачі – учні 13-16 років
Конкурс проводиться у трьох номінаціях: поетичні твори, прозові твори та малюнки
.

В районному конкурсі  активну участь взяли 10-бібліотек:

Районна бібліотека для дітей (бібліотекарі Л.Г. Шумейко, Ю.В. Платоненко) учасники: Горда Віталіна, Чебан Катерина,Самойлюк Діана,Мізін Катерина,Левченко Яна,Стародуб Марина, Сергієнко Тамара, Осочинська Жасміна,Дудник Альона,Іванютенко Антон, Кривуля Владислав, Колотій Ганна,Зайченко Юлія, Степаненко Альбіна.

Богданівська сільська бібліотека (завідуюча Тур І.М.) учасники: Семенюта Вікторія, Бутурлим Тетяна,Ментюк Олександр,Костяна Л., Хлистун А., Момот А., Сурмило О.

Оболонська сільська бібліотека (зав. Нагорна Н.Г., бібліотекарі Моргун Т.М., Савинська С.І. учасники: Брандін Давид, Опришко Ольга, Брусова Вікторія, Коляда Вікторія.

Очеретуватівська сільська бібліотека (бібліотекар Тороп Л.Г.) учасники: Рома Діана.

Степанівська сільська бібліотека (бібліотекар Донець Г.І.) учасники: Остапчук Каріна, Донець Марія.

Наріжанська сільська бібліотека (бібліотекар Пусько Л.І.) учасники: Педько Яна, Махно Сергій.

Криворудська сільська бібліотека (зав. Ярина Я.Г.) учасники: Семенов Рувим, Шестопал Альбіна, Кулик Максим.

Веселоподільська сільська бібліотека (зав. Гаврилова А.В.) учасники: Чернецька Ліза.

Великолипнягівська сільська бібліотека (бібліотекар Данченко О.С.) учасники: Бублик Юлія, Андрущенко Юлія.

Устимівська сільська бібліотека (бібліотекар Дороженко Є.В.) учасники: Крисько Вячеслав, Дороженко Роман, Дударь Ніна.

Переможцями районного конкурсу стали:

У віковій категорії читачі – діти 10-12 років:

1.Горда Віталіна 11років- Районна бібліотека для дітей –малюнок;
2.Семенюта Вікторія 10 років – Богданівська сільська бібліотека – вірш;
3.Остапчук Каріна 11 років  Степанівська сільська бібліотека -  проза.

У віковій категорії читачі  - діти – 13-16 років:
1.Бутурлим Тетяна – 13 років  - Богданівська сільська бібліотека – проза;
2.Педько Яна 13 років  - Наріжанська сільська бібліотека - малюнок;
3.Семенов Рувим 13 років - 
Криворудська сільська бібліотека – вірш.

Роботи переможців районного конкурсу будуть направлені  на обласний конкурс.
Головне журі оцінюватиме роботи в другому турі.         

понеділок, 23 травня 2016 р.

21 травня - День Європи

             День Європи – це символ започаткування нової успішної моделі мирної співпраці між державами, що ґрунтується на спільних цінностях та інтересах.
 День Європи – це свято, яке з кожним роком стає все більш змістовним для українців, які прагнуть бачити себе в європейській демократичній державі. У 2016 році День Європи в Україні ми відзначаємо  21 травня. Свято завжди відзначають у третю суботу травня. Вперше заходи, присвячені цьому дню, проводилися в 2003 році. Основою для появи цього свята стало підписання Декларації  Шумана. Цей історичний документ був підписаний 9 травня 1950 року. Тоді в Парижі зібралися представники ряду європейських держав, які вирішили об’єднати свої сили для промислового розвитку та покращення виробництва військової техніки. Це стало фундаментом створення глобальної структури, яка пізніше втілилася в Європейському Союзі. Таким чином, провідні європейські країни змогли уникнути накопичення військового потенціалу один проти одного.
Сьогодні інтерес до України в Європі і світі значно зріс. Можна довго говорити про вклад українців в європейську історичну скарбницю, та зрозуміло одне - наша держава ніколи не була околицею Європи, а мала славу міцної, самобутньої і шанованої частини світового порядку.
Сучасний світ - багатомірний, динамічний і суперечливий. Жити нині ізольовано від світового співтовариства практично не можливо жодній країні. Велику роль у здійсненні багатосторонньої дипломатії та міжнародного співробітництва відіграють міжнародні організації.
На сьогодні не факт, що Україна є великою європейською державою. Вона потребує сьогодні великої  енергії та молодечого запалу, праці і любові. Сьогодні кожен повинен бути не  байдужим до того, що відбувається в громаді, Батьківщині, світі. Тож від нас усіх залежить, якою буде наша Україна. Боротьба за майбутнє нашої України триває, але на превеликий жаль ціною життя. Сьогодні йде неоголошена війна, і скільки вона ще забере життів невинних людей. Ціна досить велика, але український народ вірить в перемогу, і Україна буде в складі Європейського співтовариства.
В Семенівській ЦРБ було проведено віртуальну екскурсію «Подорожуємо країнами Європи» та книжково-ілюстративну викладку літератури "Європа - наш спільний дім".

В сільських бібліотеках також відбулись заходи присячені Дню Європи. В Товстівській сільській бібліотеці, для користувачів дітей  було проведено вікторину "Стати Європою, щоб бути Україною та гру мандрівку"Граючись, ми пізнаємо світ".

пʼятницю, 20 травня 2016 р.

День слов'янської писемності й культури



Щорічно 24 травня у всіх слов’янських країнах урочисто прославляють святих Кирила і Мефодія — творців слов’янської писемності.


24 травня православна церква згадує святих рівноапостольних братів Кирила і Мефодія. Брати були православними ченцями, слов’янську абетку створили у грецькому монастирі.

В Семенівській ЦРБ влаштовано книжкову виставку та проведено бібліографічний огляд літератури «Сторінками слов’янської писемності».
Слов’янська писемність була створена в IX столітті, близько 862 року. Новий алфавіт отримав назву «кирилиця» на ім’я візантійця Костянтина, який, прийнявши чернецтво, став Кирилом. А допомагав йому в богоугодній справі освіти слов’янських народів старший брат Мефодій.

Кирило створив слов’янську абетку на основі грецької, суттєво змінивши її, щоб передати слов’янську звукову систему. Були створені дві абетки — глаголиця і кирилиця.

Святкування пам'яті святих братів ще в старі часи мало місце у всіх слов'янських народів, але потім, під впливом різних історичних і політичних обставин, було забуте. На початку XІX століття, разом із відродженням слов'янських народностей, відновилася й пам'ять про слов'янських первоучителів. У 1863 році на Русі була прийнята постанова святкувати пам'ять святих Кирила й Мефодія 11 травня (24 травня за новим стилем).


Одночасно зі створенням абетки було розпочато роботу над перекладом з грецької на слов'янську Євангелія та Псалтиря. Кирило та Мефодій переклали зі старогрецької мови багато книг, що започаткувало слов'янську літературну мову і книжкову справу. У середньовічній Європі слов'янська мова стала третьою мовою після грецької та латинської, за допомогою якої поширювалося слово Боже.


Двадцятирічна просвітницька діяльність Кирила та Мефодія і їх учнів мала всеслов’янське значення: вони підняли освіту і спільну культуру слов’янських народів на високий щабель, заклавши тим самим основи церковнослов’янської писемності, фундамент усіх слов`янських літератур.

В Україні День слов’янської писемності й культури встановлено, відповідно до Указа Президента України від 17 вересня 2004 року № 1096/2004 і відзначається щорічно 24 травня.

Радимо переглянути:

вівторок, 17 травня 2016 р.

День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу



18 травня, відзначається День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу та День боротьби за права кримськотатарського народу.



Депортація кримськотатарського населення розпочалася о 3 годині ранку 18 травня 1944 року і завершилася, в основному, 20 травня. До операції було залучено 32 тис. співробітників НКВД. Депортованим давалося на збори від кількох хвилин до півгодини, дозволялося брати з собою особисті речі, посуд, побутовий інвентар та провізію в розрахунку до 500 кг на родину. В реальності ж вдавалося зібрати в середньому 20-30 кг речей та продуктів, абсолютна більшість майна залишалася і була конфіскована державою. Зафіксовано численні випадки мародерства. Протягом 2 днів кримських татар звозили машинами до залізничних станцій Бахчисарая, Джанкоя та Сімферополя, звідки 67 ешелонами яких було відправлено на схід. Крім того, 6 тис. мобілізованих військкоматами протягом квітня-травня кримськотатарських юнаків окремо відправлено на наряди Головного управління формування резервів до Гурьєва (Атирау, Казахстан), Куйбишева та Рибінська, а ще 5 тис. кримських татар заслано на роботи до таборів тресту «Московуголь». Разом вигнано з Криму за перші два дні 191 044 осіб. Окремо 5989 чоловік, звинувачених у співпраці з німцями, та іншого «антирадянського елементу» заарештовано під час депортації. Вони потрапили до ГУЛАГу і в подальшому не враховувалися в загальних зведеннях про вигнанців.
Депортація мала катастрофічні наслідки для кримських татар в місцях заслання. Протягом року до завершення війни від голоду, хвороб та виснаження загинуло понад 30 тис. кримських татар. Не меншої шкоди зазнало господарство Криму, позбавлене досвідчених працівників.

І напевно, найкращим вшануванням пам’яті стала переконлива перемога українки кримськотатарського походження Джамали на «Евробаченні» з піснею про ті трагічні події.













неділю, 15 травня 2016 р.

День пам'яті жертв політичних репресій.




15 травня (третя неділя травня )– Україна вшановує День пам’яті жертв політичних репресій.
В Семенівській ЦРБ та в бібліотеках району було організовано тематичні полички, книжкові виставки, проведено бесіди, години пам’яті.


«У жорнах репресій» під такою назвою в Семенівській центральній районній бібліотеці було організовано книжкову викладку та проведено бесіду по книгах з користувачами бібліотеки.







середу, 11 травня 2016 р.


     


"Володар дум селянських" 

до 145-річчя від дня народження 
Василя Семеновича Стефаника



віртуальна книжкова виставка 

«Людський біль цідиться крізь серце моє, як крізь сито, і ранить до крові. Людське щастя пересівається крізь душу, як сонце крізь хмару, і до неба мене вносить. Сто раз спадати з неба у сором людський — боляче»
                                                               
В. Стефаник

Ім'я цього митця стоїть поряд з іменами найвидатніших новелістів світу. Хоча написав він не так уже й багато — усі його твори вміщаються в одному томику. Стефаникові новели вражають дивовижним проникненням у глибини душі, надзвичайним співчуттям до людського горя, справжньою оригінальністю й художньою досконалістю. 

1. Його слово
Стефаник В. С. Катруся [Текст] : вибрані твори / В.С. Стефаник. – Київ : Дніпро, 1975. – 86 с.



Стефаник В. С. Кленові листки : новели / В. С. Стефаник ; худож. Г. Якутович. – Київ : Дніпро, 1978. – 216 с. : іл., портр.



Стефаник В. С. Моє слово : новели та оповідання / В. С. Стефаник . – Львів : Каменяр, 1971. – 95 с. : іл.


Стефаник В. С. Новели / В. С. Стефаник . – Ужгород : Карпати, 1977. – 175 с.



Стефаник В. С. Твори / В. С. Стефаник. – Київ : Молодь, 1972. – 237 с.

2.Життя і творчість


Гнідан О. Д. Василь Стефаник. Життя і творчість[Текст] : посіб. для вчителя / О. Д. Гнідан. – Київ : Радянська школа, 1991. – 222 с.


Горак Р. Кров на чорній ріллі [Текст]: есе-біографія Василя Стефаника / Р. Горак. – Київ : Видавничий центр «Академія», 2010. – 608 с.




Костащук, Василь. Володар дум селянських[Текст]/ Василь Костащук.-Вид. доповн./Василь Костащук.-Ужгород: «Карпати», 1968.-190с.





Лесин В. М. Василь Стефаник [Текст]: нарис життя і творчості / В. М. Лесин. – Київ : Дніпро, 1981. – 150 с.


Погребенник Ф.П. Сторінки життя і творчості В. Стефаника [Текст]/Федір Погребенник.-К.:Дніпро, 1980.-350с.



                                                                               * * * * *

Проценко, І.М. Вивчення творчості Василя Стефаника[Текст]: Посібник для вчителів/ І.П. Проценко.-К.: «Рад. Школа», 1979.-112с.



Василь Стефаник у критиці та спогадах [Текст]: статті, висловлювання, мемуари.- К.: Дніпро, 1970.- 482с.


3.Митець з Божої ласки


Бохан О. І. «Це митець з Божої ласки…» : до 140-річчя від дня народження Василя Стефаника (1971-1936) / О. І. Бохан // Календар знаменних і пам’ятних дат. – Київ, 2011. – № 2. – С. 61-73.


Голик О. Сповідь наболілої душі : урок української літератури, 10 клас / О. Голик // Українська мова й література в сучасній школі. – 2012. – № 7-8. – С. 34-36.


Дотик словом : листи Василя Стефаника до Ольги Кобилянської // Шкільна бібліотека. – 2011. – № 4. – С. 18-19.


Мельничук Б. У сяйві русівського генія : Василь Стефаник і розвиток новелістики на покутських теренах : життя і слово / Б. Мельничук // Дзвін. – 2012. – № 9. – С. 120-128.


Художні твори про письменника



Процюк, Степан. Троянда ритуального болю [Текст]: роман про Василя Стефаника/ Степан Процюк.-К.: «Академія», 2010.-184с.

4.WEB-БІБЛІОГРАФІЯ

Василь Стефаник [Електронний ресурс] // Український Центр : [веб-сайт]. – Режим доступу : http://www.ukrcenter.com/Література/19653/Василь-Стефаник/Біографія. – Заголовок з екрану.


Василь Стефаник. Біографія [Електронний ресурс] // УкрЛіб : [веб-сайт]. – Режим доступу : http://www.ukrlib.com.ua/bio/printout.php?id=289. – Заголовок з екрану.


Стефаник Василь – життєвий та творчий шлях [Електронний ресурс] // Бібліотека школяра : [веб-сайт]. – Режим доступу : http://www.ukrtvory.com.ua/stefan1.html. – Заголовок з екрану.


Стефаник Василь Семенович (1871-1936) [Електронний ресурс] // УКРЛІТ.ORG : [веб-сайт]. – Режим доступу : http://ukrlit.org/stefanyk_vasyl_semenovych. – Заголовок з екрану.


Стефаник Василь Семенович [Електронний ресурс] // Вікіпедія : [веб-сайт]. – Режим доступу : https://uk.wikipedia.org/wiki/Стефаник Василь Семенович. – Заголовок з екрану.

                                                                                      Підготувала провідний бібліограф З. Іващенко







вівторок, 10 травня 2016 р.

Василівська сільська бібліотека

                   «Житиме вічно моя Україна»
  
  До 71-ї річниці Перемоги у Другій світовій війні в с. Василівка біля пам’ятника «Загиблим воїнам» відбулася година пам’яті «Житиме вічно моя Україна». Першим виступив голова села Романюк Юрій Володимирович, який розповів про жахливі події, які пережив наш народ. Директор місцевої школи, Рева Анатолій Іванович зачитав прізвища воїнів-героїв села, які загинули в роки війни та воїнів, які померли вже пізніше. Активну участь у заході взяли учні місцевої школи: Б. Поливяний, А. Притула, Ю.Огар, В.Ярова, А. Притула. В їх виконанні прозвучали вірші воєнної тематики. Зразковий аматорський духовий оркестр Василівського сільського клубу виконав пісні воєнних років. Відбулося покладання квітів до пам’ятника «Загиблим воїнам». Годину пам’яті «Житиме вічно моя Україна» проведено спільно з сільських будинком культури, школи (вчителі  Я.В. Мазанько, Ю.В. Рябич) та сільської бібліотеки. Бібліотекарем Погорілою Л.Б. була влаштована книжкова виставка «Війна 1941-1945. В серці. В пам’яті. В книгах.»

Очеретуватівська сільська бібліотека


«Живим уклін, загиблим слава»
В Очеретуватівській сільській бібліотеці (бібліотекар Тороп Л.Г.) до Дня пам'яті та примирення - 8 травня та Дня Перемоги проведена героїко-патріотична година «Живим уклін, загиблим слава»,  з метою формування у молодого покоління високої патріотичної свідомості і почуття патріотизму, любові до Батьківщини, розширення кола знань з історії рідного краю. В заході взяли участь читці та жіночий ансамбль Очеретуватівського сільського клубу.

Оболонська сільська бібліотека


«Серцем до подвигу доторкнись»


З нагоди відзначення Дня пам'яті та примирення - 8 травня та Дня Перемоги - 9 травня в Оболонській сільській бібліотеці проведено годину памяті «Серцем до подвигу доторкнись»
Згадати тих, хто пройшов крізь пекло війни, кому вдалося вижити, хто з думкою про своїх дітей, дружин та матерів поліг у бою, зібралися односельці.
Година пам’яті «Серцем до подвигу доторкнись» розпочалася із вступного слова бібліотекаря Моргун Т. М. Вона представила  інформацію про події Другої світової війни та їхній вплив на Україну. Хвилиною мовчання було вшановано пам'ять полеглих у війні солдат-односельчан.


В ході заходу відбулася презентація книжково - ілюстративної виставки «Серцем до подвигу доторкнись» , яку провела бібліотекар Савинська С. І., матеріали якої розповідають про тих,  хто загинув за мир, свободу і спокій нашої держави.
В огляді використаний місцевий матеріал про героїзм односельців у роки війни.

Устимівська сільська бібліотека

"Освенцим" очима очевидців
До  71-ї річниці перемоги над нацизмом у Другій світовій війні бібліотекар Устимівської сільської бібліотеки, Дороженко Євгенія Володимирівна організувала для користувачів дітей зустріч з в’язнем концтабору «Освенцим», жителькою села Устимівка,  Карюк Євдокією Захарівною, привітали її з Днем Перемоги , вручили квіти та солодощі.












Товстівська сільська бібліотека


Бібліотекарем Товстівської сільської бібліотеки, Кобильченко Наталією Іванівною спільно з працівниками сільського будинку культури, вчителями та учнями Товстівської ЗОШІ-ІІступенів, представниками сільської ради до Дня пам’яті та примирення і 71-ї річниці Перемоги над нацизмом у Другій світовій війні проведена година – реквієм біля пам’ятника воїну-визволителю «Ми знову біля вічного вогню згадаємо про тих, хто пережив страшну війну».


суботу, 7 травня 2016 р.

Устимівська сільська бібліотека









«І пам'ять серця і вічний смуток»
До Дня пам’яті та примирення спільно з представниками Устимівської сільської ради, вчителями, учнями, громадськими активістами біля пам’ятника загиблим воїнам проведена година пам’яті  «І пам'ять серця, і вічний смуток».

пʼятницю, 6 травня 2016 р.

День Перемоги



«Ніхто не забутий;

На попіл ніхто не згорів»




У ці травневі дні у всьому світі проходять заходи з нагоди відзначення Дня пам’яті та примирення і 71-ї річниці Перемоги над нацизмом у Другій світовій війні.
Дорогою ціною заплатив український народ за участь у найстрашнішій за всю світову історію війні 1941-1945 рр. Не щезне в пам'яті людській, не йде в забуття великий подвиг і велика трагедія нашого народу - його битва, його перемога над фашизмом.

В Семенівській центральній районній бібліотеці для широкого кола користувачів організовано книжкову виставку «В книжковій пам'яті – миттєвості війни» та історичний часопис «Озвалась спогадом війна».


Минають роки, відлітаючи у вічність... Все далі і далі відходять від нас грізні і важкі роки Другої світової війни, але не згасає пам’ять про тих, хто ціною власного життя захистив нашу країну від гітлерівської агресії. «Ніхто не забутий, і ніщо не забуте!..»

У тиші урочистій до Пам'яті йдем,
Що в серці відлунює грізно.
У святому мовчанні над Вічним вогнем
Схиляється наша Вітчизна.
Уклонимось тим, хто поліг у бою,
Хто покорив землю рідну собою.
Усім поіменно, хто впав у бою,
Хто відстояв нашу свободу.
Згадаємо всіх поіменно,
Серцем згадаємо своїм.
Це потрібно не мертвим,
Це потрібно живим.

Ми не маємо права забувати, що історія України – не лише хроніка творення держави і боротьби за її існування, а й мільйонноіменний некрополь, де спочивають вічним сном сини і доньки нашого народу, які заради Батьківщини віддали найдорожче – своє життя.

Нам, майбутнім поколінням, спадкоємцям слави героїв, Перемога вручила найцінніше – любити життя і Батьківщину, перемагати ворогів. На наші плечі лягає тягар відповідальності за спокійний і вільний завтрашній день України. І важливо, щоб ми несли цю ношу гідно. Тому збереження уроків і заповітів Перемоги має важливе значення, пам'ятайте про це.

Див. також

https://www.youtube.com/watch?v=wV2dsTogpHg 

четвер, 5 травня 2016 р.

Видавнича діяльність

«Василь Стефаник —  митець з Божої
ласки»


14 травня 2016 року виповнюється 145 років від дня народження Василя Семеновича Стефаника
«Ім'я цього митця стоїть поряд з іменами найвидатніших новелістів світу. Хоча написав він не так уже й багато — усі його твори вміщаються в одному томику. Стефаникові новели вражають дивовижним проникненням у глибини душі, надзвичайним співчуттям до людського горя, справжньою оригінальністю й художньою досконалістю. Уже перші твори майстра захопили й схвилювали читачів. Художник І. Труш, наприклад, писав, що Стефаник зумів представити душу селянина «так пластично і так знаменито, як ніхто перед ним». Леся Українка раділа, що молодий новеліст дуже швидко «став знаменитістю на своїй батьківщині». Іван Франко відзначав, що з'явився чи не найбільший після Шевченка письменник, «яким уже нині можемо повеличатися перед світом», що «його новели — як найкращі народні пісні...».

 
  «Василь Стефаник —  митець з Божої ласки»/ до 145-річчя від дня народження / біобібліографічне досьє[автор-укладач  З.С. Іващенко] /Семенівська центральна районна бібліотека. Семенівка, 2016.- 24с.
Видання містить інформацію про життєвий і творчий шлях письменника, присвяти письменнику, вшанування пам’яті, рекомендаційний бібліографічний список літератури, ілюстрації до книг,WEB-бібліографію.