Ніхто не забутий, ніщо не забуте. Недільний червневий день 1941 року, коли чорні крила війни закрили сонце, залишиться в пам’яті поколінь. Кров’ю і пожежами котилася вона по нашій рідній землі. На світанку впали нацистські бомби на мирні житла, на безмежні пшеничні поля. Радіо принесло страшну звістку. Битва до останнього патрона, до останнього подиху. Ні, не забути нам роки Фашистської навали! Сльоза зорі стоїть над обеліском, Сховавши клопоти людські і сни. Сьогодні треба поклонитись низько Усім, усім, хто не прийшов з війни. Вічно живим полум’ям горітиме священний вогонь людської Пам’яті. Хай він горить у наших серцях, передається, від покоління до поко...