Шевченківські дні

Слухайте голос безсмертний Тараса!
година реквієм

В історії залишаються імена, які з гордістю вимовляє, пам’ятає і шанує все людство. До них належить й ім’я великого українського Кобзаря – Т.Г.Шевченка. 

         З дитячих літ ми знаємо, що березневі дні – то Шевченкові дні. Адже в цю весняну пору вшановується пам'ять національного генія українського народу. 

            «У кожного своя доля» - нагадав нам цю життєву істину Тарас Григорович, хоч сам пішов далеко за межі своєї власної долі і, пройнявшись іншими, при ньому сущими, і нашими сьогоденними, тоді ще не народженими, заявив світові про Україну.
В Семенівській ЦРБ для широкого кола користувачів підготовлено  та проведено годину реквієм   «Слухайте голос безсмертний Тараса!»

Напередодні Шевченківських днів користувачі мали можливість переглянути книжкову виставку - вшанування « І став для нас він світочем в віках!».
   І сьогодні, вшановуючи його пам'ять, ми знову і знову говоримо про Т.Г. Шевченка, про його невмирущу славу, він сам, своїми творами промовляє до нас.
Перед образом святої Матері повторимо заповітне Тарасове слово.
Свою Україну любіть,
Любіть її… Во время люте,
В останню тяжкую минуту
За неї господа моліть.
Шевченкова творчість - це підручник життя, це святиня. Всі проблеми які були актуальні в 19 ст. для нас українців залишились актуальними і зараз. В Шевченка настільки багато характеристик, що можна бачити паралелі із сучасною добою. Тарас Григорович Шевченко - це глибока людина, яка хотіла бачити людей із середини, зрозуміти їхню сутність, зрозуміти кращий шлях життя. І він дав нам цей шлях, своїми віршами, творами, картинами. Великий геній нам дав жагу, жагу до життя, патріотичний дух, просвіченну душу, людську душу...

"Учітесь, читайте,
 І чужому научайтесь,
Й свого не цурайтесь
Бо хто матір забуває,

Того Бог карає,
Того діти цураються...

Ці слова на усі часи належать нашому народному поетові. Вони з поеми "І мертвим, і живим, і ненарожденним землякам моїм...", яка була написана 1845 року. Основне в цьому творі — Пробудити в українців почуття національної гідності й честі, посилити їхню національну свідомість.

Не цураймося рідної мови, рідної культури, своєї історії, вивчаймо, збагачуймо її, маймо національну гідність.