9 листопада - День української писемності та мови!

Мово рідна, світи в ріднім домі, 

Крізь зболений час і духовні руїни

Любіть, вивчайте українську мову,

Бо скільки ще незвіданого в ній.

І бережіть, як пісню вечорову,

Як зірку всіх земних надій.
                         Юлія Косинська

9 листопада український народ відзначає День української  писемності та мови! За православним календарем — це день вшанування пам'яті Преподобного Нестора-Літописця — послідовника творців слов'янської писемності Кирила і Мефодія.

Мова є не лише засобом спілкування людей, але й найбільшим багатством, яке передали нам у спадок наші прадіди.

В Семенівській центральній районній бібліотеці, для широкого кола користувачів організовано книжкову виставку «Рідна, калинова,щира і чудова – все це наша мова».

В День української  писемності та мови було  проведено  інформаційний огляд літератури «Мово рідна, світи в ріднім домі, крізь зболений час і духовні руїни». На захід завітали працівники та підоблікові Семенівського районного відділу кримінально-виконавчої інспекції управління Державної пенітенціарної служби України в Полтавській області.

Ведуча заходу Г. Самбур розповіла про історію виникнення української мови, як мови нашої нації, і сучасну мовну ситуацію в Україні, познайомила з книгами про мову. Всі учасники заходу прослухали пісню у записі «Звучи рідна мово» та переглянули книжкову виставку.

Мова є головною ознакою та символом нації, завдяки їй існує народ та розвивається держава. Українська мова є однією з наймилозвучніших, найбагатших та найкрасивіших мов світу.
Вона така ж давня, як і наша історія, така ж красива, як і наша держава і така ж сильна, як наш нескорений народ! Українська мова займає друге місце за милозвучністю серед всіх мов світу та перше місце у серцях справжніх українців!


Ти потрібна мені, як вода у пустелі,

Ти потрібна мені, як вогонь Прометеїв

Ти потрібна мені, як повітря, як сонце,

Ти потрібна мені, як на волю віконце.

Бо без тебе я – раб без родини, без долі.

Бо без тебе я – прах, що розвіють у полі.

І люблю я тебе, твою пісню і слово,

І не зраджу тебе, материнськая мово.

Ти потрібна мені…                       
                             ( Станіслав Двірняк "Рідна моя українська мова")