«Прапор
державний – це гордість та сила, символ історії вічно живий»
інформаційний огляд
Розгорнуло
прапор сонячно блакитний,
Прапор України, рідний, заповітний!
О. Олесь
Державний
прапор є національним символом нашої держави. Під ним українці йшли до
проголошення самостійності, тому для України як держави, яка має давнє
історичне коріння і прагне стати повноправним членом Європейського Союзу,
природним має бути вияв пошани до своєї національної символіки, а саме до
прапора.
З давніх-давен стяг був святинею,
без нього військо не рушало в похід, не вступало в бій. Як відомо, за часів
Київської Русі існували лише князівські стяги. Найбільш уживаними кольорами
були червоний, білий та блакитний, рідко жовтий. Використання жовтого та
блакитного кольорів на прапорах України-Русі простежується від часів прийняття
християнства. Першу спробу створити жовто-блакитний прапор з двох
горизонтальних смуг приблизно такої форми, як тепер, здійснила Головна Руська
Рада, яка почала боротьбу за відродження української нації.
22 березня 1918
року Центральна Рада ухвалила Закон про Державний прапор Республіки,
затвердивши жовто-блакитний прапор символом Української Народної Республіки.
Звернімося до
кольорів прапора. З багатьох тлумачень щодо жовто-синього поєднання кольорів
найбільш правдоподібним видається таке: синя та жовта барви в багатьох
цивілізаціях символізують велич. У геральдиці блакитна барва означає чесність,
вірність, бездоганність, а також пов’язана з небом, повітрям. Золото уособлює
могутність, силу, багатство, шляхетність, справедливість, символізує сонце.
Вибір українцями жовто-блакитних кольорів був вмотивований ще й тим, що
символами країни є чисте небо (синій колір) та пшенична нива (жовтий колір).
24 серпня 1991
року відбулося проголошення Акта про незалежність України, і над будинком
Верховної Ради замайорів синьо-жовтий прапор. Колір Державного прапору
визначено Конституцією України. Ініціатором звернення до Верховної Ради з
пропозицією відзначати День національного прапора як всеукраїнське свято виступила
Українська народна партія. До цього День національного прапора відзначався лише
як міське свято. Починаючи з 2004 року, 23 серпня відзначається як День
Державного Прапора України згідно з Указом Президента України № 987/2004 від
23.08.2004 р. «Про день Державного Прапора України».
Святкування Дня
Державного Прапора в Україні спрямовано на вшанування багатовікової історії
українського державотворення, державної символіки незалежної України, виховання
поваги громадян до державних символів країни. Хай у ці дні над оселями і
будівлями всієї країни майорить Державний стяг та наповнює серця гордістю за
наш волелюбний народ патріотизмом, бажанням жити і працювати на благо України.
У читальному залі нашої бібліотеки до Дня Державного Прапора України підготовлено
виставка панорама « Небесно
золотий наш стяг».
Давайте пройдемо сторінками книг:
Україна:
Герби та прапори. - К.: Парламентське видавництво, 2010.- 456с.
До цієї книги включено понад 1200 зображень гербів і прапорів областей, районів і міст України.
Сергійчук, В.І. Національна
символіка України: науково художня книга. -
К.: Веселка,1992.-109с.
У
цій книзі ви відкриєте для себе багато цікавого і нового, познайомившись із
маловідомою інформацією про традиції використання нашим народом гербів,
прапорів, гімнів протягом тисячоліть. У священних символах України народ
прагнув відобразити і ясні зорі, і тихі води, ікрай веселий, і мир хрещений, і
славу і волю…
Шаповал,Юрій Держава: ілюстр.енцикл. України К.: Балтія
– Друк, 2008.- 160с.
Книга має такі
розділи : Що таке Україна населення, Державні символи, Україна незалежна і ін.
Видання широко ілюстроване.
Україна: Дитяча енциклопедія.
– Харків:Фоліо,2006.-463с.
Дванадцять
розділів цієї книжки, що супроводжуються
кольоровими ілюстраціями, цікаво і докладно розповідають про історію, звичаї та
традиції українського народу,розвиток економіки,науки,культури,літератури і
мистецтва в Україні. Ця книга стане у нагоді кожній молодій людині не лише в
навчальному процесі, але й для
поглиблення знань про свою батьківщину.
підготувала Г. Самбур
Немає коментарів:
Дописати коментар