«Іван
Багряний: життя над прірвою» [Текст] : бібліографічне досьє: до 110- річчя від дня народження Івана
Багряного / Автор-укладач провідний бібліограф З.Іващенко.- Семенівська
центральна районна бібліотека, 2016.- 24c.
Матеріал містить інформацію про життєвий і
творчий шлях письменника, рекомендаційний список літератури (твори автора та
про нього), маловідомі сторінки з життя письменника, фото
світлини, ілюстрації до книг та посилання на Інтернет ресурси.
«Багряний — людина, чиє життя й творчість —
одне уперте й героїчне, велике НІ: ні — русифікації, ні — цензурі, ні —
безправ’ю, ні — нелюдяності, і тисячі менших ні, пронесені й стверджені крізь
тортури й фронти, крізь подвиг праці й працю подвигу».
Юрій Шевельов
Життя і творчість Івана Багряного — приклад
високої національної самосвідомості яскравої особистості, відданого патріота
України, що перед цілим світом ствердив свою віру в непоборність і вічність
буття свого народу.
«Нещадний до всіх поневолювачів і катів. Ворог усякої брехні, підступництва, облуди. Ворог рабської психології і покори. Ворог продажних і ницих, юд і фарисеїв, зрадників, перевертнів і донощиків. І водночас — возвеличник відважних і сильних, чесних і незрадливих, бентежних і гордих людей — носіїв української і вселюдської правди. Таким він був. Таким відійшов у безсмертя,» — так написав після смерті письменника Григорій Костюк.
«Нещадний до всіх поневолювачів і катів. Ворог усякої брехні, підступництва, облуди. Ворог рабської психології і покори. Ворог продажних і ницих, юд і фарисеїв, зрадників, перевертнів і донощиків. І водночас — возвеличник відважних і сильних, чесних і незрадливих, бентежних і гордих людей — носіїв української і вселюдської правди. Таким він був. Таким відійшов у безсмертя,» — так написав після смерті письменника Григорій Костюк.
Справжнє ім’я – Іван Павлович Лозов’яга
(Лозов’ягін). Іван Багряний народився 2 жовтня 1906 р. в с. Куземин на
Полтавщині (тепер Сумська область) у родині робітника-муляра.
На рідній землі його люто ненавиділа
більшовицька влада, ім'я митця було занесено
в чорні списки зрадників народу, а твори надовго вилучені з літературного
вжитку.
25 серпня 1963 року перестало битися серце великого письменника. Помер Іван Багряний у санаторії
Сан Блазієн у Шварцвальді, Західна Німеччина. Поховали його в Новому Ульмі. На
пам'ятнику, поставленому на могилі, викарбувані слова з поеми «Мечоносці».
Тільки 1991 р. Івана Багряного реабілітовано,
відтоді почала перевидаватися його творча спадщина.
Сьогодні Іван Багряний повертається в Україну
своїми творами, своєю вірою в її незалежність і вірою в її народ, незнищенну
могутню націю, що «сама кує й буде кувати свою долю».
Немає коментарів:
Дописати коментар