Перейти до основного вмісту

Письменники ювіляри


8 січня  2019 року виповнюється 140 років від дня народження українського письменника і педагога
Степана Васильовича Васильченка.

В Семенівській ЦРБ організовано книжкову виставку - розповідь та видано бібліографічний покажник  "Сповнений любові до  життя" присвячені письменнику ювіляру. 
  



Степан Васильович Васильченко (справжнє прізвище — Панасенко) народився 27 грудня 1878 (8 січня 1879) в м. Ічня на Чернігівщині в сім’ї селянина-шевця. Навчався 1888–1893 в Ічнянській початковій школі. Два роки готувався до вступу в учительську семінарію. 1895 вступив до Коростишівської учительської семінарії. Закінчивши навчання 1898 вчителює на Київщині та Полтавщині до 1904 року і  в цей час вів щоденник «Записки вчителя». 19 грудня 1903 (1 січня 1904) уперше надрукував оповідання «Не устоял (Из жизни народного учителя)» в «Киевской газете».         
1904 вступив до Глухівського учительського інституту, але через рік покидає навчання і їде вчителювати на Донбас. 1906 заарештовано за участь у робітничих страйках. 1908 хворого на тиф Васильченка звільнили, але заборонили учителювати. Повертається до Ічні, заробляє на життя приватними уроками. 1910–1914 — завідувач відділу театральної хроніки газети «Рада». У 1910 виходять твори — «Мужицька арихметика», «Вечеря», «У панів», «На чужину», «Циганка» та ін., пройняті любов’ю до людини праці, утвердженням віри в перемогу справедливості. Під час Першої світової війни мобілізовано до армії, був (до Лютневої революції 1917) командиром саперної роти на Західному фронті. Тоді побачили світ перші збірки новел «Ескізи» (1911), «Оповідання» (1915). Жахи війни  знаходять відображення в «Окопному щоденнику», оповіданнях «На золотому лоні», «Під святий гомін», «Отруйна квітка», «Чорні маки» та ін. 1919 жив у Кам’янці-Подільському, де на замовлення Симона Петлюри написав оповідання «Про жидка Марчика, бідного кравчика». Тут написав також сатиричний твір «Про козака Ося і москаля Ася». 1920 подорожував із хоровою капелою «Думка» по містах і селах Лівобережної України. 1921 працював у Києві вихователем і завідувачем дитячого будинку, 1921–1928 — вчителем школи імені Івана Франка. Багато працює Васильченко у радянський час і над творами з минулого життя («Талант», «Віконце», «Осінні новели» та ін.). Показовим у цьому плані є цикл «Осінні новели», який Васильченко писав, починаючи з 1923, майже 10 років. Одна з художньо найдовершеніших новел циклу — «Мати» («Чайка»). Васильченко написав драматичні твори («Минають дні», «Кармелюк» та ін.), кіносценарії за фольклорними мотивами, фейлетони, цикл новелет «Крилаті слова», переклади творів російських письменників Гоголя, Лєскова, Короленка, Серафимовича. Помер 11 серпня 1932 року від хвороби серця.
Література:
·        Васильченко С. Мужицький ангел [Текст] Оповідання, повість, п’єси: для серед. та стар. шк.віку/Упоряд.,передм. та приміт.
Н.М. Шумило; (Худож. Л.В. Ільченка).- К.:Веселка, 2000.- 287с.: іл.

·        Васильченко С.В. // Бутенко Є., Шудря М. Зерна пшеничної віри. - Глобинське видавництво «Поліграфсевіс», 2007.- 232с.

·         Васильченко С. Оповідання. Повісті. Драматичні твори[Текст]/ Упоряд. і приміт. Н.М. Шумило; Вступ. Стаття Б.А. Деркача; Ред. Тому Деркач Б.А. – К.: «Наук. Думка», 1988.- 600с.


·        Васильченко С. Над Россю [Текст]: Оповідання та повісті,- К.: «Дніпро», 1978.- 207с.

·        Васильченко С. Талант[Текст].- К.: «Дніпро», 1982.- 236с.

·        ВасильченкоС. Чайка[Текст]: Вибрані твори.- К.: «Веселка», 1963.- 239с.

·        Степан Васильченко Блискучим метеором по Україні. Щоденник подорожі з капелою по Лівобережній Україні у 1920 році// Рукопис: Укр.. альманах спогадів, щоденників, листів, док. Світлин: У 2 т./ Під ред.. І.М. Дзюби.- К.: Криниця, 2004.- Т.1.- С.441 – 459

ХХХ
·        Письменники Радянської України. — К., 1970. — С. 60.

·        Деркач Б. А. Васильченко Степан Васильович // Українська літературна енциклопедія. — Т. 1. — К., 1988. — С. 278—279.

·        Проценко Людмила. Київський некрополь[Текст]: Путівник-довідник. — К., 1994. — С. 98—99.

·        Денисенко Г. Г. Васильченко Степан Васильович // Енциклопедія історії України. — Т. 1. — К., 2005. — С. 447—448.

·        Антоненко-Давидович Б. На шляхах і роздоріжжях[Текст]: Спогади. Невідомі твори. — К.: Смолоскип, 1999. — С. 60–61.

·        Шевчук В. Теплий талант Степана Васильченка // Наука і культура. Україна: Щорічник. — Випуск 22. — К., 1989. — С. 418–428.

·        Будзей Олег. Про бідного єврея замовте слово...: Кам’янецький відлік // Подолянин (Кам’янець-Подільський). — 2002. — 26 липня. — С. 5.
ХХХ
·        Деркач, Борис. Степан Васильченко / Деркач, Борис, Костюченко, Віктор  // Васильченко С.В. Твори. В 3 т. - К., 1974.- Т. 1. - С.5-31.

·        Костюченко В. Степан Васильченко: Літ. портрет.

  • Храпко П. Українська література. 

Краєзнавча література про С. Васильченка

           Бутенко Є., Шудря Микола. Зерна пшеничної віри: Довідник- антологія  «Літератори й митці Семенівщини» -  Глобинське видавництво  «Поліграфсервіс», 2007.- С.20

         Бутенко Євген Павлович, Зінченко Микола Антонович. Прозаїки і поети   Семенівщини:    Літературний альманах.  — Глобине : Поліграфсервіс, 2004. — С. 15 : іл. — На обкл. автори: Є.Бутенко, М.Зінченко, Л.Мазанько. — ISBN 966-7344-28-2.



Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Вітаємо ювіляра

  11  жовтня  2021  року ,  виповнюється  85  років нашому дорогому  і шанованому земляку Віктору Женченку .   Бажаємо ювіляру міцного здоров’я, щасливої долі, нових творчих успіхів,   невичерпної енергії, оптимізму, родинного тепла.     «Я спалахну над ніччю метеором»: Методично-бібліорафічні матеріали (до 85-річчя від дня народження    В. Женченка)/ укладач провідний бібліограф З.С. Іващенко.- КУ «Семенівська центральна бібліотека», 2021.-32с.         Матеріал включає біографію, розкриває багатогранність таланту В. Женченка   як   поета, співака, перекладача, діяча культури, сценарій масового заходу, книжкову виставку, фото світлини. Рекомендовано для працівників сільських бібліотек, вчителів, шанувальників творчості В. Женченка.   Віктор Васильвич – заслужений діяч мистецтв України , заслужений  артист України , лауреат літературної премії імені Андрія Малишк...

120 РОКІВ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ МАКСИМА РИЛЬСЬКОГО

 19 березня виповнюється 120 років від дня народження Максима Тадейовича Рильського (1895-1964), українського поета, перекладача, науковця. Поет належав до течії неокласиків-митців, які вважали, що поезія має спиратися на класичні надбання світового мистецтва. Поезія Рильського вигадлива за формою та барвиста за змістом – більшість віршів присвячена пошуку краси в навколишньому, замилуванні природою та мистецтвом.    Щоб ознайомити і нагадати читачам життєвий і творчий шлях визначного українського діяча в читальному залі   Семенівської центральної районної бібліотеки відбулася презентація книжкової виставки- портрет "Все моє життя в моїх творах". Книги, представлені на виставці, сповнені щирістю, відвертістю, адже Рильський бачив вічне у звичайному житті, поет використовував історичні і літературні асоціації, що надавало особливого колориту його художнім творам.    Серед заходів, що пройшли в бібліотеці година творчості Максима  Рильського - "Гар...

ВІРТУАЛЬНА ВИСТАВКА "ЧОРНЕ КРИЛО ГОЛОДОМОРУ"

  В ці останні дні листопада весь світ вшановує пам’ять мільйонів дітей, жінок та чоловіків, яких свідомо позбавили життя, застосувавши штучний голод. Україна пережила Голодомор, відчула його катастрофічні наслідки. Пам'яті жертв Голодомору в Україні 1932-1933 років присвячена віртуальна книжкова виставка "Чорне крило голодомору" РОЗДІЛ 1. Безкровна війна проти українського народу.  РОЗДІЛ 2.  Художня література про голодомор. РОЗДІЛ 3. Голодомор очима наших письменників земляків. РОЗДІЛ 4. Дзвони пам'яті: сторінками періодичних видань.   РОЗДІЛ 1. Безкровна війна проти українського народу.   Злочин [Текст] /упоряд. П.Кардаш. - Мельбурн; К.: Фортуна, 2003. - 555с. Анотація.   «Книга ця своїм змістом бентежить душу, наповняє наші серця пекучим болем, закликає усіх пам'ятати той біль і не причиняти його нікому.Це правда про геноцид українців, яку вже ніхто не викреслить із світової історії. І поважну сторінку до неї вносить упорядни...