1 квітня виповнюється 210 років від дня народження Миколи Васильовича Гоголя

До ювілею  письменника в Семенівській ЦРБ проведено літературну годину для учнів 7-8 кл., влаштовано книжкову виставку та підготовлено попереджувальну бібліографічну довідку  "Наш Гоголь: геніальний і містичний".

Коротко про письменника.
1 квітня в 1809 році в селі Сорочинці Полтавської губернії в небагатій поміщицькій сім’ї народився Микола Гоголь. Свою освіту Гоголь почав в 1821 році в Ніжинській гімназії вищих наук. У 1828 році Гоголь переїхав до Петербурга, там він служив чиновником. Там він був трохи розчарований, оскільки коштів на існування не вистачало, в актори його не приймали, літературна діяльність не вдавалася. Під псевдонімом В. Алов в 1829 році він написав романтичний твір «Ганц Кюхельгартен». Після різкої критики на адресу книги, він сам же знищив її тираж. Перша повість Гоголя «Басаврюк» з’явилася в 1830 році в журналі «Вітчизняні записки». Поступово він став зав’язувати знайомства з літературним гуртком Петербурга. Він спілкувався з О. Сомовим, бароном Дельвіг, П. Плетньовим, Пушкіним і Жуковським. Поступово з’являлися у пресі нові роботи Гоголя. Серед них, «Вечір напередодні Івана Купала», «Сорочинська ярмарка», «Майська ніч». В альманасі «Північні квіти» була надрукована глава історичного роману «Гетьман». Однак його першим великим літературним успіхом стали «Вечори на хуторі біля Диканьки». В цих оповіданнях автор неймовірно яскраво зобразив український побут, з використанням веселощів і тонкого гумору. У 1833 році письменник вирішив присвятити себе викладацькій діяльності, і вже через рік був призначений помічником професора на кафедрі історії Петербурзького університету. В цей період він цілком зайнявся вивченням історії України, що потім лягло в основу задуму «Тараса Бульби» (1835). Усвідомлюючи всю силу театру, Гоголь зайнявся драматургією. Твір Гоголя «Ревізор» було написано в 1835 році, а в 1836 вперше поставлено. Через негативну реакцію публіки на постановку «Ревізор», письменник залишає країну. Незабаром після цього, письменник поїхав за кордон до Швейцарії, Парижу, де завершив свій твір «Мертві душі». У 1841 році, повернувшись до Росії, за допомогою Болонського він домігся того, щоб в друк вийшов перший том «Мертвих душ». У другому томі відбилася духовна криза, що настигла письменника на той час. Незабаром душевний стан Гоголя погіршився. 4 березня 1852 року письменник помер, а більш ніж за тиждень до цього спалив другий том “Мертвих душ”.

Пропонуємо переглянути книгу яку нещодавно отримала наша бібліотека

Гоголь,М. Українські повісті [Текст]/ Микола Гоголь.- вид. четверте.-К.: А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2019.- 608 с.

До вибраного Миколи Гоголя — геніального українського письменника, який писав російською мовою і став класиком російської літератури, — увійшли найкращі переклади всіх «українських» повістей зі збірок «Вечори на хуторі біля Диканьки» та «Миргород».

Література:Гоголь Н.В. Собрание сочинений в 8-ми томах. – М.: Правда, 1984.

Гоголь Н.В. Собрание сочинений в 7-ми томах. – М.: Художественная литература, 1984.

Гоголь Н.В. Избранные произведения. В 2-х томах. – К.: Дніпро, 1984.

Гоголь М.В. Програмні твори: Хрестоматія. В 2-х томах. – К.: Обереги, 2000.

Гоголь Н.В. Повести. Воспоминания современников. – М.: Правда, 1989. – 480 с., ил.

Гоголь Н. Повести; Драматические произведения. – Л.: Художественная литература, 1983. – 328 с. (Классики и современники. Русская классическая литература).

Гоголь Н.В. Ревизор; Женитьба: Пьесы. Невский проспект; Нос: Повести. – К.: Дніпро, 1977. – 214 с. (Школьная библиотека).

Гоголь Н.В. Вечера на хуторе близ Диканьки. – Санкт-Петербург: "ЛИСС", 1995. – 286 с.

Гоголь Н.В. Миргород; Повести. – М.: Сов. Россия, 1985. – 256 с., ил., – (Б-ка юношества).

Гоголь Н.В. Мертвые души: Поэма. – М.: Просвещение, 1982. – 256 с. ил. – (Школьная библиотека).

Гоголь М.В. Вій. – Харків: ПП Джанік’ян Л.А., 2007. – 80 с., іл.