23 серпня - День державного прапора України

                      «Краса  і велич символів Держави»

      Прапор відомий з античних часів. Древні стяги були у великій шані на Русі ще за часів язичництва, а після впровадження християнства вони освячувалися образом животворного Христа. Значення стягів, як святині, зростає – жодне військо без прапора не вирушало в похід і не виступало в бій.

Державний прапор як символ країни є втіленням національної єдності, честі та гідності, традицій державотворення, історії та сьогодення. Під його знаменом ми йшли до проголошення самостійної України, до перемоги. Це прапор миролюбства. Він нагадує наше літо, коли небо над Україною таке синє, як покрови Пречистої Діви, і наші лани такі золоті, як паски на маминому столі.

Прапор символізував єдність земель і племен; прапор сконсолідував міста і краї в державу, а духовно й історично близькі етноси – в націю. Під прапором воїни вирушали в похід, з прапором виступали на захист своєї батьківщини, прапор символізував стабільність держави й урочистість тих чи інших всенародних подій, свят, ритуалів.

28 січня 1992 року Верховна рада України затвердила державний прапор України.

Прапор – це державний символ.

Згідно з Указом президента України від 23 серпня 2004 року в країні започатковано щорічне святкування Дня Державного прапора.

  Державний прапор України - це офіційна емблема, що символізує  її суверенітет.  Прапор являє собою синьо–жовте прямокутне полотнище з двох рівних за шириною горизонтально розташованих смуг: верхньої - синього кольору, нижньої - жовтого кольору. Співвідношення ширини прапора до його довжини 2 : 3.

Прапори держав, народів відомі з античних часів. Стяги і в Давній Русі були у великій шані  ще за часів язичництва. Після прийняття християнства вони освячувались образом Христа, що було перейнято у греків.

У козацьку епоху використовувались корогви жовтого, синього, зеленого кольорів. Сині й жовті кольори найчастіше трапляються в козацькому одязі часів Визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького, а пізніше – у гайдамаків часів Коліївщини. Блакитні полотнища із золотими чи жовтими хрестами та іншими знаками поширилися у ХVІІ-ХVІІІ століттях. Поєднання їх знаходимо на полкових знаменах Київського, Лубенського, Чернігівського полків. Значно пізніше жовто-сині прапори використовували українські січові стрільці. 22 березня 1918 року Центральна Рада в Києві ухвалила Закон про державний прапор УНР, який був жовто-блакитним. Вибір кольорів був умотивований такими  міркуваннями: синій колір символізує чисте небо, а жовтий колір – пшеничне поле.

Затвердження синьо–жовтого національного прапора підтверджує єдність народу та держави, їх нерозривний взаємозв’язок.

Сьогодні  Державний прапор  майорить на будинках Верховної Ради України, Кабінету Міністрів, інших державних та громадських організацій, установ та закладів.

 Державний прапор  є символом міцності й незалежності держави України.

Література:

1. Про День Державного прапора України: Указ Президента України № 987/2004 від 23 серпня 2004 року // Голос України.- 2004.- 27 серпня.- с.2.

2. Павличко Д. Свято українського прапора // Павличко Д.  Українська національна ідея. Статті, виступи, інтерв’ю, документи.- К.: Основи,2004.-  с. 765-766. 

3. Сокульський А.Л. Національна символіка України. - Запоріжжя: Інтербук, 1993.- 104с.

4. Сергійчук В.І. Національна символіка України: Наук.-худ. кн.: Для серед. та ст. шк. віку.- К.: Веселка, 1992.- 109с.

5. Сергійчук В.І. Доля українського національної  символіки. - К.: Т-во «Знання» УРСР, 1990.- 48 с.