31 травня 2015 року
православні та греко-католики відзначають одне з найбільших християнських свят,
яке припадає на 50-й день від Великодня.В Семенівській центральній районній бібліотеці до свята влаштовано книжкову
виставку «Зелені свята: мозаїка народних традицій». 27 квітня в бібліотеці було проведено бібліографічний огляд літератури «Трійця
трьома святами багата».
Учасники заходу розповідали як у своїх родинах відзначають
свято Святої Трійці.
В народі це свято називають по-різному: П’ятидесятниця, День Зіслання Святого Духа, День Святої Трійці. День Святої Трійці - стверджує й оспівує триєдиність Всевишнього Бога: Бога Отця - Творця Неба і Землі, Бога Сина - Господа нашого Ісуса Христа, і Бога Духа Святого - Господа Животворчого, що від Отця походить.День Святої Трійці святкується у день сходження Святого Духа на апостолів:"Коли ж почався день П'ятдесятниці, всі вони однодушно знаходилися вкупі. І нагло зчинився шум із неба, ніби буря раптова зірвалася, і переповнила ввесь той дім, де сиділи вони. І з'явилися їм язики поділені, немов би огненні, та й на кожному з них по одному осів. Усі ж вони сповнились Духом Святим, і почали говорити іншими мовами, як їм Дух промовляти давав"
У День Святої Трійці завершується пасхальний цикл свят. В православних храмах звершується урочисте Богослужіння. За традицією в українських церквах духовенство одягає облачення зеленого кольору, підлогу храму устеляють свіжоскошеною травою, ікони прикрашають березовими гілками. А віруючі приносять до храму для освячення усяке зілля, щоб потім прикрасити свої домівки. Прикрашати свої домівки зеленим гіллям прийшло до нас з дохристиянських часів. Напередодні святкового дня, в суботу рано, до схід сонця, дівчата й молодиці йшли на левади або в поля рвати запашні трави: чебрець, полин, любисток, кануфер і татарське зілля. Увечері цього ж дня господині квітчали свої хати зеленим гіллям клена, липи, ясена та осики. Перед дверима будівель, на воротах, а також і в загороді, де ночує худоба, ставили гілки зеленої осики.День Святої Трійці, який по суті об’єднує свята старозавітної і новозавітної П’ятдесятниці, є святом народження християнської Церкви. Бог-Отець започаткував її в Старому Завіті, Бог-Син створив Церкву, втілившись на землі в образі Ісуса Христа, Бог-Дух Святий діє в ній і сьогодні. На Зелені Свята провідували померлих родичів. Напередодні свята Трійці у церкві відзначають Троїцьку вселенську батьківську суботу, поминаючи людей, які з якихось причин не отримали християнського поховання: наприклад, пропали безвісти або загинули у воді. Понеділок, що наступив після Свята Святої Трійці, присвячений Третій Іпостасі Пресвятої Трійці - Святому Духу, і називається Духів День.Святкування П’ятидесятниці, як і кожного іншого великого свята не обходилося без святкового столу. Підготовку до свята розпочинали ще з четверга, рано-вранці йшли до лісу збирати лікарські трави, а з обіду починали готувати страви з яєць, молока, птиці, риби та свіжої зелені. Обов’язковою частиною святкового столу була випічка – різноманітні млинці, пироги, рулети. Гуляння, зазвичай, влаштовували в лісі, біля річки або ж у полях; застеляли зелену скатертину, що символізувала відродження природи після довгої зими.
В народі це свято називають по-різному: П’ятидесятниця, День Зіслання Святого Духа, День Святої Трійці. День Святої Трійці - стверджує й оспівує триєдиність Всевишнього Бога: Бога Отця - Творця Неба і Землі, Бога Сина - Господа нашого Ісуса Христа, і Бога Духа Святого - Господа Животворчого, що від Отця походить.День Святої Трійці святкується у день сходження Святого Духа на апостолів:"Коли ж почався день П'ятдесятниці, всі вони однодушно знаходилися вкупі. І нагло зчинився шум із неба, ніби буря раптова зірвалася, і переповнила ввесь той дім, де сиділи вони. І з'явилися їм язики поділені, немов би огненні, та й на кожному з них по одному осів. Усі ж вони сповнились Духом Святим, і почали говорити іншими мовами, як їм Дух промовляти давав"
У День Святої Трійці завершується пасхальний цикл свят. В православних храмах звершується урочисте Богослужіння. За традицією в українських церквах духовенство одягає облачення зеленого кольору, підлогу храму устеляють свіжоскошеною травою, ікони прикрашають березовими гілками. А віруючі приносять до храму для освячення усяке зілля, щоб потім прикрасити свої домівки. Прикрашати свої домівки зеленим гіллям прийшло до нас з дохристиянських часів. Напередодні святкового дня, в суботу рано, до схід сонця, дівчата й молодиці йшли на левади або в поля рвати запашні трави: чебрець, полин, любисток, кануфер і татарське зілля. Увечері цього ж дня господині квітчали свої хати зеленим гіллям клена, липи, ясена та осики. Перед дверима будівель, на воротах, а також і в загороді, де ночує худоба, ставили гілки зеленої осики.День Святої Трійці, який по суті об’єднує свята старозавітної і новозавітної П’ятдесятниці, є святом народження християнської Церкви. Бог-Отець започаткував її в Старому Завіті, Бог-Син створив Церкву, втілившись на землі в образі Ісуса Христа, Бог-Дух Святий діє в ній і сьогодні. На Зелені Свята провідували померлих родичів. Напередодні свята Трійці у церкві відзначають Троїцьку вселенську батьківську суботу, поминаючи людей, які з якихось причин не отримали християнського поховання: наприклад, пропали безвісти або загинули у воді. Понеділок, що наступив після Свята Святої Трійці, присвячений Третій Іпостасі Пресвятої Трійці - Святому Духу, і називається Духів День.Святкування П’ятидесятниці, як і кожного іншого великого свята не обходилося без святкового столу. Підготовку до свята розпочинали ще з четверга, рано-вранці йшли до лісу збирати лікарські трави, а з обіду починали готувати страви з яєць, молока, птиці, риби та свіжої зелені. Обов’язковою частиною святкового столу була випічка – різноманітні млинці, пироги, рулети. Гуляння, зазвичай, влаштовували в лісі, біля річки або ж у полях; застеляли зелену скатертину, що символізувала відродження природи після довгої зими.
Література:
Воропай О.
Звичаї українського народу[Текст]/О. Воропай.- К.: Школа, 2006.-384с.
Маковій, Гарафина
Затоптаний цвіт[Текст]: народознавчі оповідки/ Гарафина Маковій.-К.: «Український письменник, 1993.-205с.
Скуратівський
В. Місяцелік[Текст]: Укр. нар.календар/В. Скуратівський.-К.:Мистецтво, 1992.-208с.
Українська минувшина[Текст]: Ілюстрований
етнографічний довідник.-К.:"Либідь", 1994.-256с.
Українці: Свята.
Традиції.Звичаї[Текст]/Уклад. І. Коровець.-Донецьк:Альфа-Прес, 2004.-304с.
Шкода М. Традиції і свята українського народу/ М. Шкода. - Донецьк:ТОВВКФ
"БАО", 2007.-384с.
Коментарі
Дописати коментар