"Сьогодні Купала, а
завтра Івана"
Одним із найстаріших найбуяліших літніх свят
наших предків є Івана Купала, яке випадає 7 липня. У народі об’єднався образ язичеського
бога достатку Купали з християнським пророком Іваном. Це день літнього
сонцестояння. На Купала у давнину відбувалися масові молодіжні ритуальні
ігрища, пов’язані з утворенням нових сімей.
Це свято молоді, свято сонця, свято землі, свято води і вогню, свято зачакловування на кращу долю, свято духів давнього роду нашого.
Головними дійовими особами свята є Купало та Марена, дійство щодо яких в різних місцевостях України виконується по - різному.
Вогонь. Розпалювали багаття поважні чоловіки і лише "живим вогнем",який добували тертям. Вірили -це "осколок" небесного світла,що володіє надзвичайною силою, лікує безпліддя,а дим підсилює рослини, надаючи їм цілющих властивостей. Додавали до ватри часник - від лихоманки, білий полин, кмин,щоб у жнива не болів поперек. Матері спалювали одяг, знятий із хворих дітей, відганяючи недуги.Навколо купальського багаття водили танки, співали пісень, але найголовніше - перестрибували.
Вода. Очищала від всякого зла та зцілювала недужих. Від Івана до Іллі вся нечисть покидала озера та річки,тому саме в цей період купання було обов'язковим. Популярним було купання в святих джерелах, за народним повір'ям, саме в цей час вода входить у священний союз із вогнем.
Трави, квіти. З іванівською росою, зібрані тільки до світанку, мають надзвичайно цілющі властивості.Їх висушували і зберігали для обкурювання приміщення, використовували у різних магічних обрядах і побутових потребах.
Купальське ворожіння одне з найпопулярніших і пов'язане з водою. Вінки -символи щастя та заміжжя плели надвечір із квітів та трав, а пізньої ночі спускали на річку. За народним повір'ям - вінки,які одягають дівчата, наділені цілющою силою.
Це свято молоді, свято сонця, свято землі, свято води і вогню, свято зачакловування на кращу долю, свято духів давнього роду нашого.
Головними дійовими особами свята є Купало та Марена, дійство щодо яких в різних місцевостях України виконується по - різному.
Вогонь. Розпалювали багаття поважні чоловіки і лише "живим вогнем",який добували тертям. Вірили -це "осколок" небесного світла,що володіє надзвичайною силою, лікує безпліддя,а дим підсилює рослини, надаючи їм цілющих властивостей. Додавали до ватри часник - від лихоманки, білий полин, кмин,щоб у жнива не болів поперек. Матері спалювали одяг, знятий із хворих дітей, відганяючи недуги.Навколо купальського багаття водили танки, співали пісень, але найголовніше - перестрибували.
Вода. Очищала від всякого зла та зцілювала недужих. Від Івана до Іллі вся нечисть покидала озера та річки,тому саме в цей період купання було обов'язковим. Популярним було купання в святих джерелах, за народним повір'ям, саме в цей час вода входить у священний союз із вогнем.
Трави, квіти. З іванівською росою, зібрані тільки до світанку, мають надзвичайно цілющі властивості.Їх висушували і зберігали для обкурювання приміщення, використовували у різних магічних обрядах і побутових потребах.
Купальське ворожіння одне з найпопулярніших і пов'язане з водою. Вінки -символи щастя та заміжжя плели надвечір із квітів та трав, а пізньої ночі спускали на річку. За народним повір'ям - вінки,які одягають дівчата, наділені цілющою силою.
- Якщо хлопець дістав із річки вінок коханої - судилося бути разом;
- вінок пливе добре -дівчина впродовж року вийде заміж;
- крутиться - доведеться дівувати;
- попливе далеко і пристане до берега - з тієї сторони прийде наречений;
- якщо швидко відплив від берега -щасливе і довге життя, або хороше заміжжя;
- вінок тонув -заміж цього року дівчина не вийде, або суджений розлюбить її.
http://kazkar.info/ua/tsv_t_paporot_kv_tka_shchastya/
Рекомендаційний список літератури
"Купальська обрядовість "
Купальська обрядовість та пісні належать до найдавніших часів,до первісних поезій та ритуалів на честь життєподателя -сонця.
Цінні ці звичаї й тим, що допомагають нам вивчити та пізнати культуру, життя, бажання, прагнення наших пращурів; переносять нашу уяву в ті далекі минулі часи щасливої романтьики, в життя інше, мало нам відоме з його космогонічними та мітологічними віруваннями.
Свято Івана Купала відбувалося, коли сонце приходило до зеніту -найвище підіймалося над землею; давало найбільше тепла й світла, виявляло свою найвищу чудодійну силу для рослинного й тваринного світу та для людини...
Грецькі письменники та історики відмічають,що у наших пращурів, як і в інших народів,"вогонь і вода,як могутні святителі й чистителі життя, котрими благословляється й охороняється від впливів злих сил всякий акт.
Свято Купала//Українці:Свята.Традиції.Звичаї/Уклад. І. Коверець.-Донецьк:Альфа-Прес,2004.-С.161-169
Святки: Купайла,Івана Купала//Скуратівський В.Т. Український рік:Розповіді/Іл.Є.В. Попова.-К.: Веселка,1996.-С.126-127
Зійди сонечко на Івана//Скуратівський, Василь Святвечір:Нариси -дослідження у 2-х кни.Кн.ІІ.-К.: "Перлина",1994.-С.11-16
Максимович,Михайло.Дні та місяці українського селянина:пер з рос.-К.:Обереги,2001.-С.100-123Та на Івана//маковій Г.П.Затоптаний цвіт:Народознавчі оповідки.-К.: Укр. письменник,1993.- С.146-151
Літні звичаї та обряди//Українське народознавство:Навч. посіб./За ред. С.П.Павлюка;передм. М.Г. Жулинського.-№-тє вид., випр.-К.: Знання, 2006.-С. 144-152.Кислашко О.П. Православні свята та народні звичаї/Олександр Кислашко, Ярослав Кислашко.-К.: Грамота,2003.-С.114-115.
Свято Купала в Україні//Килимник,Степан. Український рік у народних звичаях в історичномк освітленні:[у 3 кн., 6.].-К.:АТ "Обереги",1994.-С.431-481
Провідний бібліограф З. Іващенко
Немає коментарів:
Дописати коментар