29 січня 2018 року -100-річчя бою під Крутами

                                                                                                                                   Дайджест

Вся Україна пригадує сумну, але водночас героїчну подію - Битву під Крутами.

        29 січня 1918 року поблизу залізничної станції Крути (за 18 км від м. Ніжина Чернігівської області) на літі Москва — Бахмач — Київ відбувся нерівний бій помічного куреня студентів січових стрільців юнацької школи ім. Б. Хмельницького та гайдамаків із загоном більшовицької армії. У нерівному бою загинула майже половина юних незагартованих бійців, серед яких був і командир студентського куреня сотник Омельченко. Опір під Крутами стримав на кілька днів завоювання Києва більшовиками і мав важливий вплив на вирішення Брестської угоди.

            19 березня 1918 року на Аскольдовій могилі відбувся похорон юних борців за вільну, незалежну Україну. Трагедія під Крутами знайшла палкий відгук у серцях свідомих українців усього світу. Відомі поети, прозаїки, публіцисти опублікували щирі й зворушливі статті у вільній пресі про цю подію. Подвиг героїв Крут навічно увійшов у літопис боротьби за незалежність України як свідчення незламності духу українського народу, його споконвічного прагнення до волі і справедливості.

Павло Тичина / «Пам'яті тридцяти» 1918 рік/

На Аскольдовій могилі

Поховали їх —

Тридцять мучнів-українців,

Славних молодих...

На Аскольдовій могилі

Український цвіт! —

По кривавій по дорозі

Нам іти у світ.

На кого посміла знятись

Зрадницька рука?

Квітне сонце, — грає вітер

І Дніпро-ріка...

На кого завзявся воїн?

Боже, покарай!

Понад все вони любили

Свій коханий край.

Вмерли в Новім Заповіті

З славою святих.

На Аскольдовій Могилі

Поховали їх.

        

«Хоч виє знов зима поривом лютим
Та ми дорогу знаєм до мети;
 Герої Крут!... О, нам їх не забути…»
                                                                     (М. Лавренко)

І знов, у котрий це вже раз,

Зійшлися ми в одній родині,

Щоб пом’януть той славний час,

Коли в офіру батьківщині

Себе принесли кращі з нас.

Нема любові понад ту,

Що окропила кров’ю Крути,

І ту гарячу кров  святу

Повік Вкраїні не забути.

І слава їх встає не вмерши,

Ятрить крізь відстані і час.

Було їх триста. Триста перший –

І ти,

І я

І кожен з нас.

                                                   Петро Шкрабюк.

Балада  про Крути

муз. П.Дворського , слова М.Бакая

То не чорне гайвороння над степом кружляє –

Дика орда Муравйова грізно наступає.

Щоб ворога зупинити, на станцію Крути

Відправились добровольці - молоді рекрути.

Славних хлопців-добровольців зібралося триста,

А дорога, наче доля, - коротка, терниста.

Ой ви, Крути, ой ви, Крути, заступіть собою,

Бо проллється кров юнача цілою рікою.

Зима снігом замітає, січуть скоростріли.

Щоб ворога зупинити, не вистачить сили.

Вже набої закінчились, а довкола поле,

Піднялися і в атаку кинулись соколи.

Славних хлопців-добровольців підвелося триста,

А дорога, наче доля, - коротка, терниста.

Ой ви, Крути, ой ви, Крути, заступіть собою –

Пролилася кров юнача цілою рікою.

Не вернуться вже ніколи до рідної хати,

Не зустріне, не пригорне заплакана мати.

Постріляні, порубані, але не зборимі

Зосталися тут лежати сини України.

 Славних хлопців-добровольців загинуло триста,

 Бо така вже їхня доля - коротка, терниста.

Ой ви, Крути, ой ви, Крути вільного народу –

 Віддали життя герої за нашу свободу!

                          Кленова балада
А. Матвійчук.

Загриміли в полі, мов громи, гармати –

Стрільця молодого виряджала мати,

Витирала сльози 1 благала Бога,

Щоб вернув їй сина додому живого.

 "Не плач, моя рідна, посивіла мати, -
Я пішов на войну тебе визволяти,
А як не діждешся з тої січі мене,
Посади, благаю, біля хати клена."

А туман - білим полем, а біда - чорним болем,

А душа - буйним кленом, зеленим, ой, зеленим.

Тягнуться до сонця стовбури кленові,

Зрошені сльозами горя і любові.

Буйними ночами тихо шепчуть віти -

То твої , Вкраїно, найрідніші діти.

А туман - білим полем, а біда - чорним болем,

А душа  - буйним кленом, зеленим, ой, зеленим.

Книги про Героїчну подію під Крутами.

 Крути. Січень 1918 року [Текст]: документи, матеріали, дослідження, кіносценарій / Упоряд. Я. Гаврилюк. – К.: «Просвіта», 2008. – 840 с.
  

Пропонований увазі читачів збірник документів і матеріалів, що пов’язані з добою Української революції 1917-1921р.р. і найважливіше – героїчним боєм під Крутами в час Першої більшовицько-української війни, якнайширше висвітлює важливу тему української історії ХХ століття. Збірник поділяється на сім розділів. На початку вміщено документи, які характеризують події доби Української Народної Республіки. На особливу увагу заслуговує розділ «Дослідження», в якому розміщені праці відомих українських істориків, зокрема С.І. Білоконя. Завершується збірник кіносценарієм художнього фільму «Крути». Збірник є результатом десятирічної роботи історико - культурологічного товариства «Герої Крут», пошуків, вивчень та досліджень лицарського подвигу героїв. Більшість документів та матеріалів є надзвичайно цінними, зовсім невідомими і маловідомими.      
Зміст архівних матеріалів підсилюють статті і виступи С. Єфремова, Д. Дорошенка, М. Грушевського, Є. Маланюка, Людмили Старицької-Черняхівської   та інших видатних особистостей доби Української революції 1917-1921рр.     
Зокрема, подається список учасників бою під Крутами 29 січня 1918 року. До книги увійшли невідомі і маловідомі документи, матеріали, свідчення, спогади учасників бою під Крутами 29 січня 1918 року. Збірник упорядковано у хронологічному порядку, починаючи з кінця 1917 р. по 2008 р. Завершує видання кіносценарій "Крути".

Видання адресується дослідниками, викладачами вищих навчальних закладів, учителям шкіл, студентам, широкому колу читачів.

  Герої Крут. Лицарський подвиг юних українців 29 січня 1918 року / Упоряд. І. Ільєнко. – Дрогобич: Видавнича фірма «Відродження», 1995. – 348 с.

 "Чим вищий п'єдестал побудуємо для тих, що стали символом наших визвольних змагань, тим далі падатиме роз'яснююче світло від цього символу", – ці слова Олени Теліги можуть бути засадничими, коли йдеться про вшанування героїв Крутянського чину.

        Пропонований збірник, перший в Україні після сімдесятилітнього ідеологічного табу бодай на позитивну згадку про подвиг одержимих, саме й покликаний стати тим п'єдесталом, з якого має розпросторюватися   світло правди і чесного поцінування тих, хто першим згорів на жертовному вогні в ім'я самостійної України. Схиляючись у жалобі перед їхньою пам'яттю, ніколи не забуваймо, що це був щедрий й ніжний, з багатообіцяючою зав'яззю цвіт молодої Української держави.

У збірнику подано спогади учасників бою під Кругами, статі і виступи з осмисленням цього подвигу, зокрема, М. Грушевськога, Д. Дорошенка, С. Єфремова, Є. Маланюка, Л. Старицької-Чєрняхівської, а також художні твори, присвячені юним лицарям України.

 Бій відлунав… [Текст]/ Упорядник-редактор В. О. Рог. – Чернігів: РВК «Деснянська правда», 2006. – 96 с.

        Повернутись до історичної правди, по-новому описати її, пам'ятати  загиблих героїв, яких вела у бій любов до України.

Про трагічні події, які відбувались у січні 1918 року під станицею Крути на Чернігівщині, йде мова у книзі “Бій відлунав...”

Героїка трагедії Крут / Упоряд. В. І. Сергійчук. – К.: Україна, 2008. – 464 с.

У спогадах учасників бою під Крутами, роздумах сучасників поетичним і публіцистичним словом на тлі для нас трагічних суспільно-політичних воєнних подій осмислюється героїка подвигу юнаків України в ім’я своєї Вітчизни. Видання, матеріали якого подаються, як правило, в оригіналі, друковане раніше тільки в еміграції й не скрізь містить повні імена авторів. Розраховане на українську молодь і всіх тих, хто цікавиться історією національно-визвольної боротьби нашого народу в 1917-1921 роках.
Передмова - професора Київського Національного університету ім. Т.Шевченка, доктора історичних наук  В. Сергійчука  «Вічний вогонь української волі» - С.5-9;
Розділи книги: Спомини про бій під Крутами.-С. 11-149; Через Крути у майбуття.-С. 151-351;    Великим словом поезії.-С.353-415;  Програми вшанування Героїв Крут.- С. 417-458.

До стотисячної маси жалібної громади промовив Го­лова Українського Уряду Михайло Грушевський: "Стри­майте ваші сльози, які котяться! — говорив. — Ці юнаки поклали свої голови за волю Вітчизни, і вдячна Батьків­щина збереже про них вдячну пам'ять на вічні віки!"

Спочили Крутянські Герої на Аскольдовій могилі, на горі над Дніпром, звідки видно було Чернігівські поля й да­лекі Крути. Стали, мов сторожа, на варті святого Києва.

Олена Кір’янова

Крути
На станції, що має назву Крути,
На смерть стояло триста юнаків,
Щоб Україні волю повернути
І зберегти на тисячі віків.

Здригалася земля в скорботнім стоні,
Над Крутами вже крук почав кружлять.
А юнаків розгорнуті долоні


Улас Самчук

С. 185
«Але треба знати, що народ є тоді міцний і тоді готовий на все, коли в його руках знаходиться все від сільської чепіги до тяжкої індустрії». 

Хай будуть Крути! Честь тим, що їх нам дали. Схилім голови перед їх пам'яттю. Вказуєм нашим дітям на могили, які повстали з Круг. Одначе завжди, скрізь, день-у-день, годину в годину, безупинно і вперто твердьмо, що другі Крути мають застати вже нас іншими. Іншими духом, психологією. Іншими життєвими успосібленнями, іншими матеріяльними, технічними можливостями.

Хай пісня Крутянців і далі звучить бойово, але разом хай наше міцне тіло і наш дух гартується щодня великою напруженою працею над засвоєнням та засвоюванням всіх тих необхідних додатків, які в сумі дають людині в руки те конечне так необхідно життєве, всебічне озброєння. Наш тяжкий воєнний час дає нам незабутні приклади, а великанська організація, якою є боєва сила Німеччини, дає наглядні лекції. Читаймо їх. Вчімось їх. Думаймо над ними. Ці і ще багато іншого ще наглядніше ояскравить героїку наших Круг. Але Крут вже таких, які поставить перед нами історія в нових боях з большевизмом, який би він не був...

С. 261
Євген Маланюк
Крути:  народини нового українця

…..Подія, вірніш явище, що називаємо його Крутами, є чимсь, до чого треба й варто підходити інакше... Бо нарід, творячи з якоїсь події легенду, - а Крути, без сумніву, є й будуть однією з найвеличніших легенд нашої нації, - знає, що він робить. ...Еліта 17 року, що силою речей була проводом воскреслої нації, рухалася поволі, думала ще поволіш і тому - фактично - не провадила... Літературно-політична творчість цієї еліти - аж чотири універсали на протязі коротких, але неповторно дорогих місяців 17 року - то довготривалі відпочинки її політичного розуму, що мислив з чумацькою повільністю в час, коли історія чвалувала козацьким конем... А при тім треба пам'ятати, що останній універсал - акт 22 січня 1918 р. - ... був вирваний з її рук, майже рвалтом, самою історією: для сліпого було ясним, що іншого виходу, як суверенність, тодішня ситуація не давала...

І тому Крути - це перше зірвання лаштунків невільничої комедії, що відбувалася - в час революції! - на землях України, перше прозріння, що влада - то боротьба, а держава - то кров і залізо. І тому Крути - це воскресіння, по довгих століттях, обірваної Полтавою Визвольної Війни, війни народу з народом, країни з країною, віч-на-віч... Крути були початком нової доби в історії України.

Нової доби... не могли почати старі, духовно старечі люди, як молоде вино, за Святим Письмом, не наливають до старих бурдюків. Без Крут навіть такий акт, як акт 22 січня, був би документом без підпису. Бо такі акти мало "виголосити" - такі акти треба чинити. Кривавий підпис під цим формальним зобов'язанням з дня 22 січня поставили діти, запасний первоцвіт нації - юнаки і студенти крутянські..

Саме від Крут - не тільки психологічно, а й хронологічно - починається в нашім житті тип новітнього українця, тип, що намагається надавати проявам українськості ціни справжнього, вже національного стилю...

В процесі кристалізації української особистості нового, покрутянського стилю, ролю міцного каталізатора відограли Січові Стрільці... Коли б на хвилину уявити собі неприсутність у Києві 17-го року Січових Стрільців, і, коли вже на те пішло, галичан у процесі формування національної особистості.., тоді б ми наочно побачили в тім процесі величезну прірву і ледве чи пережили б ми епопею великого 19 року з тим розмахом і з тим напруженням, з якими вона гриміла по просторах нашої землі.

Це саме Січові Стрільці ... перші внесли мірило в безформність і хаотичність, ... дали живий приклад застібності й національної... дисципліни та врізьбили в сувору чорноземну постать перші риси національного стилю.

І коли українській історії судженим буде зробити новий стрибок у незнане, але жадане майбутнє, ...тоді думка мільйонів полетить сама собою, власне, до цієї галерії постатей ... збройного минулого...

Програми вшанування Героїв Крут.-С.417

Галина Яблонська «І слава їх встає, не вмерши»: Сценарій  вечора вшанування пам’яті героїв Крут.  - С. 446-458

«Пісня про героїв Крут»
«Виряджала мати сина під Крути до бою,
Розчесала кучерики понад головою.(Двічі)

Іди, іди, мій синочку, в бою не здавайся,
Як побореш воріженьків, додому вертайся.(Двічі)

Іду, іду, моя мати, вчиню твою волю,
А ти ходи й проси Бога, щоб вернути з бою.(Двічі)

Ждала, ждала мати сина, під Крути ходила —
Пізнавала між мертвими найменшого сина.

А як знайшла між мертвими, головоньку сина
Положила на коліна та й заголосила: (Двічі)

«Люляй, люляй, мій синочку, то я твоя мати!
Сину любий... Божа мати... Вороже проклятий...» (Двічі)

       
Божинський-Божко Микола Васильович

Для нашої національної пам’яті та історії України бій під Крутами 29 січня 1918 року — вузловий момент, символ боротьби за українську державність. Крутянський бій — приклад жертовності, відданості державі, а також трагедія, покликана мобілізувати націю перед загрозою зовнішнього втручання. Активне політичне використання цього бою сформувало навколо нього низку міфів, уже усталився набір певних стандартних пафосних фраз, якими щосічня наповнюються шпальти популярних періодичних видань. Тут можемо знайти і «триста гімназистів-спартанців», і звинувачення Петлюри в загибелі Студентського куреня, і твердження про малодослідженість бою, і відсутність джерел. А втім, історики успішно деконструюють міфи, що циркулюють навколо Крут. Цього підтвердження — новітні наукові студії.

Стосовно більшості із 27 крутянців, розстріляних більшовиками та похованих у Києві на Аскольдовій могилі, відомі лише прізвища. Є певні відомості хіба що про Володимира Шульгина, Володимира Наумовича, Григорія Піпського, Івана Сорокевича. Проте архіви зберігають чимало інформації, і копітка праця історика дає змогу знайти її, опрацювати та донести до громадськості.

У Державному архіві міста Києва зберігається тека із кількома аркушами. Тонесенька, але надзвичайно цікава, бо це — особова справа студента київського університету св. Володимира (нинішній Київський національний університет імені Тараса Шевченка) Миколи Васильовича Божинського-Божка (на знімку), який загинув під Крутами в січні 1918 року, захищаючи свою країну.

Він прожив коротке життя. Народився у дворянській сім’ї в селі Калкаїв (тепер — села Старий і Новий Калкаїв Семенівського району на Полтавщині). Це сталося 23 жовтня 1895 року. Миколу змалку оточували українські мова та традиції, дух свободи та хазяйновитість. Рід Божинських-Божків отримав дворянство в часи походу Наполеона на Москву. Далекий предок Миколи відзначився в одному з боїв, чим і заслужив високе звання.

Хлопець навчався у Лубенській чоловічій гімназії, відомій далеко за межами Полтавщини. Тут давали високоякісну освіту. Звідси вийшло чимало політиків, митців, науковців. Серед випускників — діячі Української Народної Республіки Володимир Шемет, Микола Порш, Микола Чеботарів, поет Григорій Чупринка, дитячий письменник Олесь Донченко.

Миколу вабив Київ. На початку Першої світової війни він приїхав сюди та вступив на математичне відділення фізико-математичного факультету університету св. Володимира. І ось настав 1917-й. Упав царизм. Повіяв вітер свободи. З’явилась надія, що українство тепер не буде вторинним та приниженим. Виникає Українська Центральна Рада як повноважний представник усього нашого народу. Висуваються вимоги автономії для України, відбуваються Національний конгрес, селянський, робітничий, військовий з’їзди. Під час революції ледь не щодня виникали різноманітні громадські організації, товариства, ради. Одну з них — об’єднану народно-пролетарську організацію лівих соціалістів України — очолив Микола. Тоді соціалізм був у політичній моді.

Наприкінці 1917 року щойно проголошена Українська Народна Республіка постала перед фактом збройного конфлікту із більшовиками. 

Ті мали вельми специфічні уявлення про соціальну справедливість і йшли в Україну встановлювати новий політичний лад. Українська армія на той момент ще не виникла. Опір більшовицькому наступу чинили окремі українізовані частини колишньої російської імператорської армії та добровольчі загони.

Серед київської молоді виникла ідея організувати студентський курінь. Записуватися до нього прийшли не лише слухачі курсів з Українського народного університету, а й старшокласники кількох київських гімназій. Записався до куреня і Божинський-Божко. Тоді він працював у Міністерстві земельних справ УНР, однак легко проміняв крісло чиновника на шинель і гвинтівку й вирушив на захист своєї держави. Під час бою під Крутами потрапив у полон і був розстріляний разом з іншими 26 юнаками.

Доля відвела Миколі Божинському-Божку 22 роки. Нібито в його житті не було нічого особливого — народився, навчався, працював. Але трагічна загибель за Україну зобов’язує нас пам’ятати цього парубка в окулярах.

Віталій СКАЛЬСЬКИЙ, історик.

Київ.      Фото з архіву автора.

В 1931 році українське студентство проголосило день Крут Всеукраїнським святом. Але довгі роки бій під Крутами замовчувався в радянській історіографії. Перші згадки і справжня реальна оцінка захисників Крут відбулась вже після набуття Україною Незалежності в 1992 році. Тепер ми маємо нагоду вшанувати пам’ять Крутян. У великій вільній українській державі Свято Крут є державним святом молоді, а пам’ять про них буде вирощувати нові покоління міцні, життєрадісні, героїчні.
Через Крути – у майбутнє.

Впав на землю січневий мороз /пісня/

Автор слів та музики  невідомий

Впав на землю січневий мороз,
Срібним інеєм вкрилися віти.
Нам сімнадцяти ще не було,
Ой як нам ще хотілося жити!

Нас тут триста до бою пішло –
Рятувати свою Україну.
Ми залишили неньку, сестру,
Хтось, можливо, й кохану єдину.

Причаїлася тиха жура
Десь у Крутах, в сумнім полустанку.
Світлим полум’ям серце згора,
Ллється кров, та із самого ранку.

Впав на землю січневий мороз,
Срібним інеєм вкрилися віти.
Нас тут триста у Крутах лягло.
Всі твої, Україно, ми діти!
Рекомендаційний бібліографічний список літератури

Книги
Бій відлунав…[Текст]:  / Упорядник-редактор В. О. Рог. – Чернігів: РВК «Деснянська правда», 2006. – 96 с.

  Герої Крут. Лицарський подвиг юних українців 29 січня 1918 року [Текст]  / Упоряд. І. Ільєнко. – Дрогобич: Видавнича фірма «Відродження», 1995. – 348 с.

Героїка трагедії Крут [Текст] / Упоряд. В. І. Сергійчук. – К.: Україна, 2008. – 464 с.

 Крути. Січень 1918 року [Текст]: документи, матеріали, дослідження, кіносценарій / Упоряд. Я. Гаврилюк. – К.: «Просвіта», 2008. – 840 с.

Молоді герої Крут. Повстання армії УНР// Прохода Василь. Думки про Правду. До історії повстання української нації.-Дрогобич: Видавнича фірма "Відродження",2009.-С.169
Пам'яті героїв Крут[Текст]// Незалежність України/Упоряд. В. Дорошенко;гол худ.О. Білоус.-К.: Мамине сонечко,2016.- 48с.

Сорока Ю.В. Бій під Крутами [Текст]: / Ю.В. Сорока.-К.: Золоті Ворота,2013.-120с.

Спогади Д. Дорошенко про участь студентів і гімназистів м. Києва у битві під Крутами (січень 1918р.)//Історія України: Джерельний літопис/Упоряд.: В.І. Чернівський, М.І. Обушний, Т.Ю. Горбань, В.Є.Кругляков та ін; За ред.В.І. Червінського та М.І. Обушного.-К.: ДП "Дирекція ФВД".- 2008.- С.407

Періодичні видання

Бутко,Сергій. Осип Твердовський,козак з Ніжина:герої Крут/Сергій Бутко//Голос України.-2015.-29січня.-С.9

Зятьєв, Сергій. Крути: уроки минулого/Сергій Зятьєв//Військо України.-2017.-№1.-С.44-47.

Павленко,Сергій. Не брати під козирок перед чужими:день Героїв Крут/Сергій Павленко//Голос України.-205.-С.1,9

Фіщенко-Савицька,н. Невянучий вінок памяті Героїв Крут: сценарій/Н. Фіщенко-Савицька//Позакласний час.-2015.-№12.- С.16

Чорномор,Володимир. Крути 29 січня 1918 року - символ героїзму українського юнацтва/Володимир Чорномор//Слово просвіти.-2016.-№4.-С.2