 |
| Барельєф письменника поета В. Бондаря |
Нещодавно в
Семенівському районному краєзнавчому музеї створено музейну кімнату, присвячено
життю і творчості нашого великого земляка, письменника і поета Василя
Трохимовича Бондаря. Ця подія сталась, згідно наказу про передачу Департаменту
освіти і науки Полтавської обласної державної адміністрації. Раніше, при
Рокитівській /Жовтневій/ загальноосвітній школі I-II ст. був створений і діяв «Військово-історичний
музей», де експонувались експонати, пов’язані зі славетним прозаїком та поетом.
У зв’язку з призупиненням діяльності вказаної школи, усі експонати були
передані до районного музею.
Василь Бондар народився в 1923 році у селі Бурбино. Там пройшли
його дитинство та юність. Після закінчення Жовтневої школи, він вступив на
навчання до Лубенського вчительського інституту. Друга Світова війна не
дала можливості здійснити задуми Василя Бондаря. Він починає свою діяльність у
підпіллі. Згодом попадає в полон до жорстоких німецьких нацистів, які насильно
відправляють його до коцтабору Дахау. Там він проходить мученицьку школу
виживання. В нацистських катівнях знищували у муках в’язнів табору. Василь не
здавався. Він досконало вивчив німецьку мову, німецьку культуру, допомагав
товаришам по ув’язненню розповсюджувати листівки, в яких висвітлювалась
ненависть до пекельного режиму катів.
Дуже часто над ним висіло вістря смерті. Але любов до України,
жага до життя допомогли вижити в нелюдських умовах і дочекатись звільнення.
Після війни він багато працює, навчається. Закінчує Чернігівський
педагогічний інститут, вчителює. Згодом закінчує факультет журналістики
Львівського університету. Працює журналістом в кількох виданнях, пише власні
твори.
Праця і тільки праця рятує його від пережитого. Так з-під пера
виходять твори:
«Маки на дротах», «Листя летить проти вітру», «Лебеді летять на
південь», «Все-правда», «Зорі згаснуть на світанку» та інші.
 |
| Макет батьківської хати |
Шкода, але у віці 45 років трагічно обірвалося життя Василя
Бондаря, саме у розквіті його творчих взлетів. А нам залишились його безсмертні
твори, які в теперішньому сьогоденні є актуальними, про що значать ці слова:
Є з неволі на волю ворота-
У широкі зелені світи.
Не чекати свободи-боротись,
Не
тремтіть, а у наступ іти!..
Пам’ять про поета, письменника, людину зберігається у серцях
його шанувальників. Запрошуємо всіх бажаючих до музею.
Висловлюємо щиру подяку тим, хто займався пошуковою роботою по
зібранню експонатів, тим хто ретельно досліджував творчість Бондаря, хто зумів
зберегти для прийдешніх поколінь ці скарби. Окрема подяка екс-директорам школи
Валентині Хоменко , Світлані Білокобильській та учням . Велика подяка
начальнику відділу освіти Семенівської РДА Людмилі Лопаті,
за підтримку і сприяння у цій важливій події та
керівнику Філії «Жовтневе» Якову Костирко за надану допомогу
при перевезенні музею.
Ліана Сіденко
Коментарі
Дописати коментар