ТВОРЦІ СЛОВ'ЯНСЬКОЇ ПИСЕМНОСТІ

В вас мудрість вічна і любов жива... 

А хтось же вас народжував, слова,

Хтось ті суцвіття звуків винаходив,

Що стали потім мовами народів.

Станіслав Тельнюк

Сьогодні — День слов’янської писемності і культури. Таке свято відзначається в Україні з 2004 року на вшанування пам’яті святих рівноапостольних Кирила й Мефодія, що заклали основу слов’янської писемності. Кирило розробив і уклав першу упорядковану слов’янську абетку на базі грецької, суттєво змінивши її, щоб передати слов’янську звукову систему, чим поклав початок розвитку слов’янської писемності. 

 Виникнення письма має надзвичайно важливе значення в історії будь-якого народу. 

 Слов’янську писемність було створено в IX ст., близько 862 року. Новий алфавіт отримав назву «кирилиця» на ім’я візантійця Костянтина, який, прийнявши чернецтво, став Кирилом. А допомагав йому в богоугодній справі освіти слов’янських народів старший брат Мефодій. 

Кирило створив слов’янську абетку на основі грецької, суттєво змінивши її, щоб передати слов’янську звукову систему. Згодом було створено дві абетки – глаголиця і кирилиця. 

 Святкування пам'яті святих братів ще в старі часи мало місце в усіх слов'янських народів, але потім, під впливом різних історичних і політичних обставин, було забуте. На початку XІX ст., разом із відродженням слов'янських народностей, відновилася й пам'ять про слов'янських первоучителів. 1863 р. на Русі було прийнято постанову про відзначення пам'яті святих Кирила й Мефодія 11 травня (24 травня за новим стилем). 

 Одночасно зі створенням абетки було розпочато роботу над перекладом з грецької на слов'янську Євангелія та Псалтиря. Кирило та Мефодій переклали зі старогрецької мови багато книг, що започаткувало слов'янську літературну мову і книжкову справу. У середньовічній Європі слов'янська мова стала третьою мовою після грецької та латинської, за допомогою якої поширювалося слово Боже. 

 Двадцятирічна просвітницька діяльність Кирила та Мефодія і їх учнів мала всеслов’янське значення: вони підняли освіту і спільну культуру слов’янських народів на високий щабель, заклавши тим самим основи церковнослов’янської писемності, фундамент усіх слов`янських літератур. 

 Крім України, День слов’янської писемності і культури святкують також у Росії, Білорусі, Болгарії, Сербії, Македонії, Чорногорії та у ряді інших країн. 

 У День слов'янської писемності та культури хочеться віддати шану і сказати: "Вічна пам'ять і вічна слава братам Кирилу і Мефодію".