Визначний громадсько-політичний, військовий і культурний діяч початку ХХ ст., будівничий української державності. Народився у Полтаві. Початкову освіту здобув у церковнопарафіяльній школі, а з 1895 року навчався в Полтавській духовній семінарії. З неї був виключений за активну діяльність у таємній українській громаді, що складала основу Революційної української партії (РУП) у Полтаві. І відтоді одна ідея – державної самостійності України – надихала Симона Петлюру все життя.
Через труднощі у працевлаштуванні змушений був поїхати з рідного міста до Галичини. Згодом перебрався на Кубань, де працював в експедиції, що досліджувала історію степових областей. Вивчення архівних матеріалів про самобутність козацьких традицій та розгортання національно-визвольного руху дало поштовх до формування ідеї про визвольну боротьбу.
Після Лютневої революції 1917 р. організував і очолив Український фронтовий комітет. У травні 1917 р. на І Всеукраїнському військовому з’їзді у Києві входив до складу Всеукраїнського військового комітету, а згодом очолив його. Був міністром у військових справах Центральної ради, спрямувавши всю енергію на створення українських збройних сил. Брав участь у виробленні відомих універсалів Центральної ради, проголошенні Української Народної Республіки.
За активну участь в Українському національному союзі (УНС) і опозицію до Гетьманщини та німецько-австрійських окупаційних військ був заарештований. У листопаді 1918 р., вийшовши із в’язниці, входив до складу організаторів уряду Директорії, а в лютому 1919 р. очолив його. Був також обраний Головним отаманом військ Української Народної Республіки.
У боротьбі з радянською владою співробітничав з генералом А. Денікіним, врангелівцями, польським урядом Ю. Пілсудського і країнами Антанти. Після їх поразки в 1920 р. емігрував до Польщі, а в 1924 р. – до Парижа. Там керував діяльністю уряду УНР в екзилі, заснував тижневик
«Тризуб», продовжував публіцистичну діяльність.
Убитий 25 травня 1926 р., він назавжди залишився в пам’яті свідомих українців символом боротьби за державну незалежність.
У читальному залі оформлена виставка "Борець за незалежність і державність України", на якій представлена інформація про Симона Петлюру.
Через труднощі у працевлаштуванні змушений був поїхати з рідного міста до Галичини. Згодом перебрався на Кубань, де працював в експедиції, що досліджувала історію степових областей. Вивчення архівних матеріалів про самобутність козацьких традицій та розгортання національно-визвольного руху дало поштовх до формування ідеї про визвольну боротьбу.
Після Лютневої революції 1917 р. організував і очолив Український фронтовий комітет. У травні 1917 р. на І Всеукраїнському військовому з’їзді у Києві входив до складу Всеукраїнського військового комітету, а згодом очолив його. Був міністром у військових справах Центральної ради, спрямувавши всю енергію на створення українських збройних сил. Брав участь у виробленні відомих універсалів Центральної ради, проголошенні Української Народної Республіки.
За активну участь в Українському національному союзі (УНС) і опозицію до Гетьманщини та німецько-австрійських окупаційних військ був заарештований. У листопаді 1918 р., вийшовши із в’язниці, входив до складу організаторів уряду Директорії, а в лютому 1919 р. очолив його. Був також обраний Головним отаманом військ Української Народної Республіки.
У боротьбі з радянською владою співробітничав з генералом А. Денікіним, врангелівцями, польським урядом Ю. Пілсудського і країнами Антанти. Після їх поразки в 1920 р. емігрував до Польщі, а в 1924 р. – до Парижа. Там керував діяльністю уряду УНР в екзилі, заснував тижневик
«Тризуб», продовжував публіцистичну діяльність.
Убитий 25 травня 1926 р., він назавжди залишився в пам’яті свідомих українців символом боротьби за державну незалежність.
У читальному залі оформлена виставка "Борець за незалежність і державність України", на якій представлена інформація про Симона Петлюру.
Запрошуємо до нашої книгозбірні - переглянути нашу книжкову виставку. Це дійсно цікаво!
Сергійчук, В.І. Симон Петлюра [Текст].- К.: Україна, 2004.- 448с.
Анотація. У книзі розкривається життєвий шлях, самовіддана боротьба С. Петлюри за самостійну й соборну Україну, розбудову її державницьких інституцій.
Петлюра, С.В. Статті [Текст]/ упоряд. та авт.. передмови О. Климчук.- К.: Дніпро, 1993.- 341с.
Анотація. До книги увійшли найважливіші літературознавчі та публіцистичні твори й документи С.В. Петлюри (1879-1926) – видатного українського культурного, політичного та військового діяча. Прозірливого мислителя і будівничого української державності.
Ворона, П.В. Симон Петлюра – від контроверзи до порозуміння [Текст] / П.В. Ворона, В.Я. Ревегун, А.М. Мучник. - Полтава: Видавець ПП Шевченко Р.В., 2010.- 102с.
Анотація. Автор пропонованого читачам збірника звертаються до історичної постаті Симона Петлюри через українсько-еврейський діалог. Вони зробили спробу розділити ідеологічні нашарування від соціально-історичної реальності, що панувала в Україні в період Української революції 1917-1921рр. Їх науковий доробок може бути корисним для всіх, хто цікавиться постаттю видатного українського державного діяча, його місцем в історії та взаємоз’язками українського і європейського і єврейського народів в добу Української революції.
Полтавська Петлюріана [Текст] Число 1. Матеріали ІІ Петлюрівських читань, проведених у Полтаві 15 серпня 1993 р. – Полтава, 1993.- 92с.
Полтавська Петлюріана [Текст] Число 5. Матеріали Шостих Петлюрівських читань, проведених у Полтаві 22 серпня 2002 р. – Полтава, 2003. - 272 с.. - 15 іл.
Полтавська Петлюріана [Текст] Число 6. Матеріали сьомих Петлюрівських читань, проведених у Полтаві 25 травні 2004 р. – Полтава, 2005. - 352 с.. - 27 іл.
Полтавська Петлюріана [Текст]Число 7. Матеріали восьмих Петлюрівських читань, проведених у Полтаві 23 травні 2006 р. – Полтава, 2009. - 200 с.. - іл.
Котляр М. Ф., Кульчицький С. В. Шляхами віків: Довідник з історії України [Текст]. – К.: Україна, 1993. – 384 с.
Анотація. Довідник з історії України охоплює проміжок часу у півтора тисячоліття – починаючи від племінних спільностей V ст.. й до сьогодення. Текст доповнено порівняльною хронологічною таблицею.Розрахований на широке коло читачів.
Інформація з періодичних видань
- Цебрій, В. Таємниця вбивства Головного отамана чи був Симон Петлюра військовим злочинцем і «погромником»?[Текст]: (23 травня 1879 року народився Симон Петлюра. 25 травня 1926 року його вбили..)/ В. Цебрій// Полтавський вісник. - 2011. - № 20. - 20 травня. - С.24
- Пустовіт, Т. Чоловік «традиційно-полтавської грунтовності» Симон Петлюра [Текст]/ Т. Пустовіт// Зоря Полтавщини.- 2009.- 22 травня.- С.13
- До життєпису Симона Петлюри: поборники незалежності [Текст]// Зоря Полтавщини. - 2008. - 30 травня. - С.8
- Симон Петлюра – головний отаман армії Української Народної Республіки, голова Директорії УНР [Текст] // Село полтавське. - 2006. - №21. - 26 травня. - С.9
- У Полтаві відкрито меморіальну дошку Симону Петлюрі [Текст]// Край. - 2006.- №29. - С.4
Інформація з Інтернету.
- Непрощені - Симон Петлюра (2007) [Електронний ресурс]: (Відео). - Режим доступ: https://www.youtube.com/watch?v=Lq9XAozt5fw
- Головний отаман військ УНР Симон Петлюра [Електронний ресурс]: (Відео). - Режим доступ: https://www.youtube.com/watch?v=M8d2T9k4Rpc
- Україна: забута історія. Симон Петлюра. Виправдане вбивство. [Електронний ресурс]: (Відео). - Режим доступ: https://www.youtube.com/watch?v=ymcFGBkGZ_I
- Симон Петлюра. Фільм 93 [Електронний ресурс]: (Відео). - Режим доступ: https://www.youtube.com/watch?v=5M8xHTFNKYM -
- П'ять смертей Симона Петлюри. (2008) документальний фільм [Електронний ресурс]: (Відео). - Режим доступ: https://www.youtube.com/watch?v=id3xjY0kdB
Немає коментарів:
Дописати коментар