29 січня у віці 93 років помер український
поет, перекладач, літературний критик, публіцист, шістдесятник,
громадсько-політичний діяч Дмитро Павличко. Він також був дипломатом, політиком
і одним із авторів Акту проголошення незалежності України.
Див. також
https://www.pisni.org.ua/persons/19.html
https://suspilne.media/286339-ludina-epoha-hto-takij.../
Людина-епоха: хто такий поет Дмитро Павличко
Народився в 1929 році на Івано-Франківщині (на
той момент - Станіславщині), котра входила до складу Польщі. З дитинства
зіштовхувався з політикою полонізації, що відобразилося на формуванні його
активної громадянської позиції. В юності, під час Другої Світової війни, служив
в УПА, через що в повоєнний період зазнав дворічного ув’язнення. Після
закінчення філологічного факультету Львівського університету Павличко почав
працювати в редакціях журналів, саме з цього моменту виходять друком його перші
книги поезій «Любов і ненависть», «Моя земля», «Чорна нитка». Вони
продемонстрували нового митця, що вміє володіти сильним римованим словом,
займає громадянську позицію, шукає свіжі форми для втілення образності.
Вірші Дмитра Павличка
Збірки «Гранослов», «Сонети подільської
осені», «Поеми й притчі» - справжній мистецький розквіт Павличка. У своїх творах
він торкався як актуальних тем суспільно-політичного життя того часу, так і
краси людської душі, природи, філософських питань. Нового звучання вірші Дмитра
Павличка набули з початку проголошення незалежності України. Паралельно з
творчістю, поет брав участь в політичному житті країни, співпрацював з Народним
Рухом, обирався депутатом, очолював Товариство української мови імені Шевченка.
Варто відзначити і внесок Павличка як перекладача. Українською мовою він
озвучив творчість Франческо Петрарки, Федеріко Гарсіа Лорки, Йоганна Вольфганга
Гете, Генріха Гейне. Уся поетична та громадська діяльність Дмитра Павличка –
результат його небайдужої, неспокійної душі, людини, що завжди готова
відкривати нове.
Немає коментарів:
Дописати коментар