Вечір памяті

" Сонячні краплини поезії "

Вечір пам'яті 

19 лютого за участю працівників  Семенівської центральної районної бібліотеки, районного музею, вихованців та викладачів дитячої музичної школи пройшов вечір пам’яті "Сонячні краплини поезії",присвячений Олексію Олексійовичу Дуднику. На вечір завітали шанувальники поетичного слова а також  вчителі та учні Семенівського НВК №1.
Говорять, що лікар лікує тіло, а поет – душу. А коли ці якості поєднанні в одній людині, то їй немає ціни. Ці слова саме про нашого земляка  Олексія Олексійовича Дудника.

В лютому він народився і в лютому перестало битися його серце.

Доля відвела йому 76 років. Ким він був? Неперевершеним лікарем? Геніальним поетом?

Він був людиною яка була віддана своїй професії, і наділена поетичним даром та ще  природним відчуттям гумору, вмінням правдиво і точно передавати у свої віршах все пережите, почуте і побачене. Він не просто все це передавав, але й вмів сколихнути, зігріти, розвеселити людські душі.

Під час заходу присутні познайомились з життєвим та творчим шляхом письменника, звучали пісні покладені на музику та вірші нашого славного земляка.

Всі бажаючі мали можливість переглянути книжкову виставку присвячену О. Дуднику «Милосердя зворушеної душі».

Поетичне слово Олексія Дудника завжди буде служити  людям  і спогад про нього відлунюватиметься в його піснях.

Віртуальна  книжкова виставка

 «Милосердя зворушеної душі»

Чи, може, в тім поета щастя,
Що він не зна спокою й сну?
Що він в турботах і тривогах,
В горінні, в пошуках живе?
Що йде в незвідані дороги,
Щоб людям відкривать нове?

О Дудник

        Дудник,О. Весела завірюха: Гумор і сатира [текст]/ О. Дудник.- Глобине: «Поліграфсервіс», 2002.-223с.: іл.

        Дудник,О. „ Жигулі – жигулики: гумор і сатира”[текст]/ О. Дудник.- Глобине: «Поліграфсервіс», 2002.-223с.: іл.

        Дудник,О. Життя як життя [текст]/ О. Дудник.- Глобине: «Поліграфсервіс», 1999.-135с.: іл.

        Дудник,О. Козацький характер: Вірші [текст]/ О. Дудник.- Глобине: «Поліграфсервіс», 2001.-62с.: іл.

        Дудник,О. Коні – рисаки [текст]: Лірика. Поеми. / О. Дудник.- Глобине, 1996.-217с.: іл.

        Дудник,О. Крик душі [текст]/ О. Дудник.- Глобине: «Поліграфсервіс», 2000.-120с.: іл.

        Дудник,О. Нам судилось прожить: Вірші, поема [текст]/ О. Дудник.- Глобине: «Поліграфсервіс», 2004.-178с.: іл.

        Дудник,О. Не згубіть сон траву [текст]: Лірика. Гумор. Сатира. / О. Дудник.- Глобине, 1992.-138с.: іл.

        Дудник,О. Пелюстки незгасних буйноцвіть: Вірші [текст]/ О. Дудник.- Глобине: «Поліграфсервіс», 2006.- 96с.: іл.

        Дудник,О. Пошли, боже, Україні: Патріотичні, ліричні та жартівливі пісні [текст]/ О. Дудник.- Глобине: «Поліграфсервіс», 2005.-226с.: іл.

        Дудник,О. України долею живу: Вірші.Поеми [текст]/ О. Дудник.- Глобине: «Поліграфсервіс», 1997.-98с.: іл.

        Дудник,О., Нога О. Щоб там в світі не було [текст]/ О. Дудник, О. Нога.- Глобине: «Поліграфсервіс», 2001.-64с.: іл.

        Ой цвіт, жар – калина” : Ліричні, весільні та жартівливі пісні Олексія Ноги на слова    Олексія Дудника.- Полтава: «Полтавський літератор»,1996.-51с.

        Щастя вам лебединого [текст, ноти]: Пісні на слова О. Дудника. - Глобине: «Поліграфсервіс», 1998.- 63с.: іл.

•           Дудник,О. На життєвих перехрестях: Поетичні твори. - Полтава, 2012.-260с.

•           Дудник,О.  Любив…Люблю…Любитиму: Поетичні твори за ред. М. Шудрі.-Полтава, 2010. - 517с

ХХХ

        Дудник Олексій Олексійович//Бутенко Є. Славен рід семенівський [текст]/ Є. Бутенко – Семенівка, 1997.-С.73-74

        Дудник Олексій Олексійович// Бутенко Є. П.  Прозаїки і поети Семенівщини [текст]/ Є. Бутенко, М Зінченко, Л. Мазанько – Глобино: «Поліграфсервіс», 2004.- С.75-80.

  

      Дудник, О.// Калинове гроно[текст]: Антологія поезії полтавських літераторів ХХст. Т.1/ за ред.. М.В. Костенка, Ю.М. Дмитренка, А.М. Дяченка та ін.   - Полтава: Полтавський літератор, 1998.- С.199-201

        Казидуб, В. Слово, пісня і життя – усе для людей [текст]/ В. Казидуб -  Зоря Полтавщини».- 2001.-19 квітня.

        Лабінський М. Поет у білому халаті [текст]/ М. Лабінський.- Сільські вісті . 2010.-27 квітня.

Світ – це жмут протиріч,

Згусток зла і добра.

Сонце спалює ніч,      

День у сонці згора.

Нам судилось прожить

Всі дороги земні,

І страждать, і любить,

І скакать на коні.

Ми до щастя всякчас

Прокладали мости,

Помилялись на раз-

Боже правий, прости.

Знали клекіт атак

І як сяє роса,

Що там так, що не так –

Знає неба краса.

Що вдалось – те вдалось,

А що ні – без образ.

Ми любили когось…

Та любив хтось і нас…

В сяйві сонячних мрій

Поки б’ються серця,

Добротою зорій,

Мужнім будь до кінця.

          («Нам судилось прожить» О.Дудник)

провідний бібліограф З.Іващенко