«Петро Тронько-постать, що символізує епоху».

Величні постаті України

12 липня 2015 року виповнилося 100 років з дня народження Героя України, видатного українського вченого, державного і громадського діяча, академіка НАН України, лауреата Державної премії СРСР, заслуженого діяча науки і техніки України, директора Інституту української книги НБУВ (1992-2011) Петра Тимофійовича Тронька. 

 На вшанування пам’яті  в Семенівській районній бібліотеці   організовано книжкову викладку літератури "Петро Тронько - Герой України" та 10 липня проведено історичну сторінку "Жити і працювати для України".

Галина Самбур розповіла про славного  сина українського народу, ученого-патріота, що своєю діяльністю з вивчення та збереження культурно-історичної спадщини української нації здобув високе звання Патріарха вітчизняного краєзнавства. Ознайомила присутніх з книгами, публікаціями,що розповідають про Петра Тимофійовича та з унікальними виданнями над якими працював автор. Було переглянуто "Архівні світлини"(використано інтернет-ресурси). Ведуча наголосила, що 12 липня по телебаченню  будуть демонструватися документальні фільми "Петро Тронько. Жити для людей" та "Видатні українці. Петро Тронько"

Народився він 1915 року в селянській родині у селі Заброди Богодухівського повіту на Харківщині. Працював робітником на шахті у Дзержинську. Працював учителем суспільствознавства та української мови у сільській школі Богодухівського району, директором дитячого будинку м. Лебедина. Був секретарем Сумського, першим секретарем Станіславського обкомів ЛКСМУ. Учасник Великої Вітчизняної війни. Одержав численні нагороди: ордени Червоної Зірки, Вітчизняної війни І ступеня, Б. Хмельницького II та III ступенів, медалі. У жовтні 1943 року відкликаний з діючої армії й затверджений першим секретарем Київського обласного і міського комітетів ЛКСМУ. Його головним завданням було залучення молоді до відбудови зруйнованого міста. У 1945-му його обрали секретарем Київського обкому КП України, у 1960 – 1961 рр. – завідувачем відділу пропаганди й агітації ЦК Компартії України. Впродовж 17 років (1961 – 1978) працював заступником Голови Ради Міністрів УРСР, займався питаннями культури, освіти, охорони здоров’я. Відома діяльність вченого і як депутата Верховної Ради України дев’яти скликань.

Роботу поєднував із науковою діяльністю. В 1968 році захистив докторську дисертацію. Головне дітище П.Т.Тронька – унікальне 26-томне видання “Історія міст і сіл Української РСР”. Колосальна, безпрецедентна за масштабами робота, в якій брали участь понад 100 тисяч осіб, була здійснена за неповні 12 років. У 1976 році це видання і його керівник були удостоєні Державної премії СРСР у галузі науки і техніки.

Під керівництвом ученого розпочалася робота з підготовки “Зводу пам’яток історії і культури України”. Перу дослідника належать понад 600 наукових праць, зокрема 17 монографій.

За часів незалежності України Петро Тимофійович зосередився на науковій, науково-просвітницькій та науково-організаційній діяльності, а також на захисті й відтворенні пам’яток історії і культури. Очолюючи головну редколегію багатотомної серії книг “Реабілітовані історією”, проводив велику координаційну роботу, завдяки якій було повернуто добре ім’я сотням тисяч жертв тоталітаризму. Був  головою Національної спілки краєзнавців. Як голова Всеукраїнського фонду імені Олеся Гончара домігся відтворення визначних архітектурних пам’яток – Михайлівського та Успенського соборів.

Петро Тимофійович Тронько нагороджений численними державними нагородами: орденами Леніна, Жовтневої революції, чотирма орденами Трудового Червоного Прапора, Дружби народів, “За заслуги” III ступеня, князя Ярослава Мудрого V ступеня.

Петро Тимофійович був надзвичайно вимогливим, принциповим у професійній діяльності, а при тому вирізнявся величезною людяністю, інтелігентністю й доброзичливістю.
До увіковічнення памяті видатного українця створена премія імені академіка Петра Тронька Національної спілки краєзнавців України
Пам’ятаймо Героїв України!