22 квітня - День Землі

Інформаційний огляд літератури

       Немає кращої землі, ніж наша Україна. Любимо її веселі долини і зелені верховини Карпат, що сягають зірок, розлогі ниви і зажурені діброви, тихі, як молитва, озера і бистрії ріки, сиві міста і села в квітучих вінках садів, мову і пісні, що споконвіку живуть у серцях людей.

Земля... Щойно навчившись робити перші кроки, дитина ступає на неї і починає усвідомлювати чарівну премудрість кожного камінчика й піщинки, квітки і дерева, комахи й горобчика. Одвічна єдність людини з природою йде впродовж усього життя разом із радістю відкриття таємниць і див землі, всього, що живе й росте на ній.

Безмежність навколишнього світу чарує, вабить і щедро віддячує кожного, хто з любов’ю й щирістю прагне осягнути землю.

                               Земля – оазис наш.

                                                          Нема секрету.

                               Цвіте на ній творимий

                                                           нами день.

                               Вона чекає зодчих і поетів,

                               Як пташок повесні гіллястий

                                                           клен

                               Бо в гордий вік космічної

                                                           ракети

                               Моторів гул не заглуша

                                                           пісень…

                               Земля! Горжусь святим

                                                           ім’ям твоїм

                               Воно – поезія, наш хліб і

                                                           отчий дім.

                                                                                    Г. Коваль

Знання про природу разом з любов’ю до неї розвивають у людини людяність.

В останні роки все  необхіднішим стає спілкування з природою. І зустріч з нею для кожної людини – позитивні емоції краси, подив її силі, неповторності, гармонії. Саме природа формує уявлення людини про красу і досконалість. І чим раніше ми зможемо зрозуміти роль природи в духовному житті людини, тим вдумливіше, бережливіше будемо ставитись до неї.

Тому так важливо не тільки розкривати перед людиною закони природи, але і навчити її відчувати її красу. І книга тут незамінний помічник.

         « Птахи і звірі, квіти й дерева благають до людини: збережи, де стоїш, де живеш, на відстані погляду та голосу, хоч би на віддалі простягнутої руки!

І твій особистий активний простір, помножений на мільйони, стане охоронним простором Вітчизни, помноженим на мільярди – охоронним простором Світу».

                                                                                        

                                                                                      «Екологічний маніфест».

         Рідна природа… Вимовляєш ці слова, і пригадується тиха річка за селом, густі зарості верболозу свіже дихання соснового лісу, золоті пшеничні поля.

         Людина і природа живуть в одному світі, їх не можна розділити, як  коріння і крону, бо світ природи – це живі істоти, беззахисні і покірні, і спіралі нашого милосердя, і ми повинні їх берегти, як власне життя.

Люби природу не як символ

Душі своєї,

Люби природу не для себе,

Люби для неї.

                                                                                        М. Рильський

         Зараз люди взаємозв’язані з природою як ніколи. Навіть такі найпростіші речі, як хліб і вода, без яких ми не можемо існувати, дає нам матінка – природа.

         А зараз давайте всі разом заглянемо у природу рідного краю.

В цьому нам допоможуть книги.

         Поведи мене, моя доле

         В моє літечко світанкове,

         Там повітря пахне медово,

         Там все так, як було, я знаю.

         Верес ноги босі  лоскоче…

         Поведи мене, доле чуєш?

         Дай – я землю єство відчую.

         Там суниці мої і ожини,

         Постояти хвилиночку хочу

         На забутій давно стежині.

         Полтавщина – мальовничий край з багатою різноманітною природою.

Заповітна краса Полтавщини. / Т.Л. Андрієнко, О.М. Байрак, М. І. Залудяк та ін. – Полтава: ІВА «Астрея», 1996.- 188с.: іл. 88.

В останні десятиріччя питання про охорону природних багатств Полтавщини набуло особливої актуальності. Один із шляхів його вирішення в області – створення «екологічного каркасу» - мережі природно-заповідних територій. Вона пом’якшує екологічну ситуацію області, забезпечує охорону біорізноманіття рослинного і тваринного світу, а також ландшафту.

Ця мережа служить також для проведення екологічної освіти і виховання.

Як нам здається, немає на землі кращого краю, оповитого смарагдовими лісами, голубими стрічками річок, безмежними полями, квітучими садами.

Ми пишаємося багатствами рідного краю, до яких належать і земні скарби – ліси, степи, заплави, і родючі грунти і корисні копалини, і водні запаси, і чисте повітря.

         Природно-заповідний фонд Полтавщини, як і України в цілому – це наше націоналне надбання. Його слід плекати і берегти. Саме про це – заповідну красу Полтавщини і розповідає ця книга. А ще і про заповідні об’єкти нашого Семенівського краю.

                                     Проведи мене пущами,

                                           де ні стежки, ні броду,

                                           де одвіку іще

                                           не клалось багаття,

                                           щоб збагнув я достоту

                                           матір – природу

                                           і повірив назавжди,

                                           який я багатий.

                                                                                                            О. Матійко.

Також заповітними стежками Вас поведе книга Еталони природи Полтавщини/ О.М. Байрак, М.І. Проскурня, М.О. Стецюк, М.В. Слюсар, Є.Ф.Томін, О.М. Тостудим: Розповіді про заповідні території. Науково-популярне видання.- Полтава:Верстка, 2003 – 212с., 253 іл.

     

    Сторінки цієї книги дадуть змогу пізнати і оцінити вагомість природних скарбів полтавського краю, сучасне і майбутнє яких залежить від кожного з нас.

Заповідні місця нашого Семенівського району.

Так заказник «Сулинський», верхня частина займає заплаву р. Сули від с. Горошино в напрямку до с. Мирони і складається з мілководних територій та островів.

Гідрологічний заказник «Рогозів кут» розташований на околицях с. Худоліївка в напрямку (південному) до с. Строкачі нашого району. Заплана ділянка лівого берега р. Сули з природними комплексами – озерами, боллотами, луками.

Гідрологічний заказник «Солоне» розташований між селами Оболонь-Наталенки-Погребняки. Цей гідрологічний комплекс  складається із трьох комплексів засолених лучних ділянок. Переважає тут і галофітна рослинність, що характеризується високими показниками флористичної унікальності, оскільки є єдиним місцем на Полтавщині найвіщої концентрації   рідкісних та малопоширених видів рослин галофітного комплексу.

         Гідрологічний заказник «Гракове» розташований у околицях сіл Оболонь і Новоселиця. Є лучно-болотним комплексом. У його складі–специфічні ценоди галофітної рослинності. Аще на території заказника відмічен близько 113 видів хребетних, з яких на долю птахів припадає 91, ссавців -17, земноводних -4 та плазунів -1 вид.

         Нині все людство дбає про охорону біорізноманіття, як на нашій планеті в цілому, так і в кожній країні, у кожному регіоні зокрема. І ми на Полтавщині мусимо зберегти це флористичне та фауністичне різноманіття.

    «Тут що не крок

    То історичний знак,

    Не давнє поруч і легенда сива»

                                                        О.Ющенко

Висвітленню шляхів збереження рідкісних видів рослин Полтавщини розповість наступна книга Збережи, де стоїш, де живеш [Tекст] : По сторінках Червоної книги Полтавщини. Рослинний світ / О.М.Байрак. - Полтава : Верстка, 1998. - 204 с.    
Книга присвячена проблемі сучасного флористичного різноманіття Полтавщини.Наведена біологічна характеристика та поширення лишайників, мохів, папоротей, плаунів, хвощів, голонасінних, квіткових, а також грибів в області рідкісних видів рослин, які занесені до Червоної книги України, або охороняються  в регіоні.  

 

Продовжить тему книга Байрак О.М. Атлас рідкісних і зникаючих рослин Полтавщини[Tекст] /О.М. Байрак, Н.О. Стецюк.-Полтава, Верстка, 2005.-248с.

В атласі наведені відомості про 215 видів рідкісних і зникаючих рослин Полтавської області. Серед них 55 видів, занесених до Червоної кнги України, 8- до Світового Червоного списку, 7- до Європейського, 9 – до Бернської конвенції, 157 – до регіонально рідкісних. Для кожного виду подані відомості про нозологічний статус, ареал, еколого-ценотичну приуроченість, жтттєву форму, чисельність популяцій, антропогенний вплив, заходи охорони, малюнок, картосхему місцезнаходжень.        
Є на території Семенівського краю справді мальовничий куточок – це Криворудський парк.
Про нього вам розповість книга Стежинами заповідних парків Полтавщини. Екскурс в історію та сьогодення/за ред.. О.М. Байрак. - Полтава.: «Верстка», 2009. - 164с., 44 іл.    

Криворудський парк є цінним зразком садово-паркової архітектури, який характеризується високими показниками наукової, естетичної, культурно-історичної, рекреаційної цінності. Наявність колекції культивованої дендрофлори, утримання їх у належному стані дає підставу рекомендувати підвищити статус парка-пам’ятки садово - паркового мистецтва до загальнодержавного значення.

А взагалі книжка присвячена заповідним паркам Полтавщини, які є осередками інтродукції і акліматизації рослин та зразком садово-паркового будівництва. Охарактеризовано історію створення і вивчення парків, шляхи їх збереження і розвитку, відомості про стан дендрофлори. Подано описи маршрутів екскурсій по території Устимівського дендропарку, вісьмох парків – пам’яток садово-паркового мистецтва, парків м. Полтави. Вказана навчально-виховна роль деревних насаджень. Наведено анотований список культивованої дендрофлори парків Полтавщини.        

Далі наша розмова піде про Національний природний парк  «Нижньосульський», який частково знаходиться на території Семенівського району.        

Щербак, Владимир Иванович. Акваландшафтное и биологическое разнообразие Национального природного парка "Нижнесульский", Украина [Текст] : монография / [Щербак В. И., Семенюк Н. Е., Рудик-Леуская Н. Я. ; под ред. В. И. Щербака] ; Киев. созол. центр, Нац. природ. парк "Нижнесульский". - Киев : Фитосоциоцентр, 2014. - 266, [16] с.

У монографії представлено результати багаторічних досліджень акваландшафтного і біологічного різноманіття НПП «Нижньосульський», Україна. За абіотичними і біотичними показниками проведено диференціювання акваторії парку на річковий, озерно-річковий і озерно-острівний акваландшафти. Інвентаризація альгофлори виявила 376 внутрішньовидових таксонів і 146 родів, 36 порядків, 14 класів і 8 відділів, при цьому 48 в. в. т. раніше не були виявлені, з них 11 в. в. т. альгофлори парку є рідкісними. Іхтіофауна представлена 35 видами риб з 9 родин. Встановлено реальні і потенційні загрози ландшафтному і біологічному різноманіттю парку, основними з яких є рівневий режим і біологічне забруднення, а також розглянуто можливі шляхи мінімізації їхнього впливу.

         Любити природу – означає вивчати її, спостерігати, осмислювати, і вона, розкриваючи дивовижні таємниці, озветься у нашій душі радістю буття.

         Слухаймо ж душу природи, як душу людини, пізнаваймо її загадкове життя, любімо  й бережімо її, тільки тоді збережемо світ.

Ця думка неспокоєм і тривогою бється і багатьох віршах, легендах, оповідях про природу, які сміливо можна назвати сповідями.

Благословенні будьте, небеса,

І ясне сонце, будь, благословенне,

Нехай панує на землі краса,

І не шугає полумя шалене.

«Слухаймо душу природи, як душу

Людини, пізнаваймо її загадкове життя,

Любімо і бережімо її, тільки тоді

 Ми збережемо світ» 

                                              Я. Гоян

Одвічна доброта квітки і дерева, яка ясніє нам з дитинства, являється з новою силою у художньому слові поетів і письменників, які оспівували  оспівують красу природи.

         З ніжною чуйністю до природи і слова склав поет величальну пісню деревам, травам, землі України.

Тече вода  з – під явора

Яром на долину.

Пишається над водою

Червона калина.

Пишається калинонька

Явір молодіє,

А кругом їх вербюолози

Й лози зеленіють.

Тече вода із-за гаю

Та попід горою,

Хлюпочуься качаточка

Поміж осокою

А качечка випливає

 З качуром за ними,

Ловить ряску розмоляє з дітками своїми.

                                          Т.Г. Шевченко

Є тільки одна нездоланна сила, яка приведе до чистих джерел – це повне злиття людини з природою, що стане ознакою торжества добра на Землі.

І хочеться гукнути усім – усім

«Люди збережіть цю красу".

Край дороги не рубай тополю…

Не рубай тополю,

Не ламай калину-

Світлу мрію журавлину.

Збережи назавжди,

Ти на все життя їх збережи.

 Ліс дарує життя. Щоб виростити ліс, потрібно не менше ста років, а щоб знищити – декілька годин.

Як не буде лісу, звірів, птиці –

Стане світ вас пусткою карать!

В очі внукам як тоді дивиться?

Що у віддповідь ви внукам

Зможете сказать.

Зупинімось – останній є шанс,

Оглянімось – благаємо Вас,

Все задумано мудро в природі:

Жити всім разом у мирі і в згоді.

Річка хай чиста тече,

Пташенятам підставим плече.

Як зрубаємо дерево, вмить

Поспішаймо хоч два посадить.

    Любімо природу палко,

Не топчімо ногами фіалку…

Зупинімось – останній є шанс,

Ця планета не тільки для нас.

Вміймо природу палко любити,

Кожній стеблині радіти.

В парку у лісі, над яром

Цвіту не вирвімо задаром,

Гілки не вткнімо для забави,

Оберігаймо ж усюди

Шлях і стежину в гаю

Все це окрасою буде

Нашого рідного краю

         Стривайте! Ви чуєте стогін, люди? Прислухайтесь! Так, це стогне Земля!

Земле рідна – природи ім’я,

Понівечена скрипка моя.

Людство стоїть на порозі екологічної катастрофи: парниковий ефект; зменшення озонового екрану в стратосфері; проблема чистої води; кислотні дощі; причиною 70% ракових захворювань у людей і тварин є порушення взаємодії організму і навколишнього середовища; щорічно планета втрачає десятки видів тварин, які заносяться в Червону книгу під звуки траурних маршів екологічної катастрофи; плаче важко поранена, хвора земля і Чорнобиль – тривожний набат – закликає до розуму.

І на пам'ять спливає пророцтво великого Кобзаря:
  «Схаменісться, будьте люди, бо лихо вам буде».

Що ж це сталось з нами люди?

Це ж якщо так, то нічого не буде.

Ні річок, ні гаїв, ні криниць.

Ні комах, ані звірів, ні птиць.

Ані квітів, ні трав, ні повітря.

Ні людей, хоч тепер вже повірте.

Зупинись, постривай і послухай,

Як кричить природа.

Останній є шанс!

Оглянімось!

Благаємо вас!    

                                                                                                                                    Підготувала 

провідний бібліограф

                                                                                                                                 Зоя Іващенко