«Відізвавсь Чорнобиль із імли
болем і сльозами на землі»
болем і сльозами на землі»
Ти відомий сьогодні кожному –
Не ім'ям своїм, а бідою.
Тою вулицею порожньою
Понад прип'ятською водою...
Мій Чорнобиль! Зелений пагорбе!
У якому ти жив сторіччі!
Запеклись перестиглі ягоди,
Наче кров, на твоїм обличчі.
«Лунає дзвін. Тривогою і болем наповнені наші серця.
Болем за нашу землю, яку зрошують кислотні дощі, за отруєні хімічними відходами
ріки, за небо з озоновими дірами, за
вирубані ліси. Тривогою – за майбутнє життя.
26 квітня 1986 року, тридцять років
тому, сталася жахлива трагедія на Чорнобильській АЕС, масштабна катастрофа, яка
згубила життя багатьох тисяч людей. Багато людських доль обпалила своїм
смертоносним сяйвом Полинова зоря, як зазвичай називають цю аварію. Час
невблаганний… Спливають роки, сплітаючись у десятиліття, а чорний день
Чорнобильської трагедії залишається величезним горем для нас, українців» -
такими словами розпочалася в центральній районній бібліотеці година
пам’яті «Відізвавсь Чорнобиль із
імли болем і сльозами на землі», до
30-річчя аварії на Чорнобильській АЕС,
для учнів 11 класу НВК №1.
На столику ведучих горять свічки, на
видному місці державний прапор з чорною стрічкою. Присутні хвилиною мовчання вшанували тих ,
хто ціною власного життя оплатив шанс на життя мільйонів .
Стогне дзвін. Та найгіркішими нотами звучать у ньому голоси Чорнобиля, катастрофи, яка
ніколи не зітреться з людської історії, не згасне у віках.
26 квітня 1986 року, тридцять років
тому, сталася жахлива трагедія на Чорнобильській АЕС, масштабна катастрофа, яка
згубила життя багатьох тисяч людей. Багато людських доль обпалила своїм
смертоносним сяйвом Полинова зоря, як зазвичай називають цю аварію. Час
невблаганний… Спливають роки, сплітаючись у десятиліття, а чорний день
Чорнобильської трагедії залишається величезним горем для нас, українців» -
такими словами розпочалася в центральній районній бібліотеці година
пам’яті «Відізвавсь Чорнобиль із
імли болем і сльозами на землі», до
30-річчя аварії на Чорнобильській АЕС,
для учнів 11 класу НВК №1.
На столику ведучих горять свічки, на
видному місці державний прапор з чорною стрічкою. Присутні хвилиною мовчання вшанували тих ,
хто ціною власного життя оплатив шанс на життя мільйонів . 
Для
користувачів бібліотеки організована книжкова виставка «Чорнобиль… Ти лихо
пекуче, тобі я не бачу кінця» та проведено інформаційний огляд «Чорнобиль –
жива рана землі моєї» .
Сьогодні День пам'яті, День скорботи і
роздумів. Бо нам таки є над чим замислитись. Живемо на технологічному вулкані.
Чи не повториться трагедія в іншому місці? Чи стали ми більше шанувати рідну
землю? Тож запалімо поминальну свічку — свічку надії 26 квітня. Хай полум'я
свічок у наших душах зіллється в одне полум'я віри. Ми будемо жити!
Урятований світ – найкращий
пам’ятник тим, хто загинув у чорнобильському пеклі . Пам’ятаймо про них і
робімо усе, щоб ніколи не падала на
землю гірка зірка Полин…
Коментарі
Дописати коментар